Дореволюційні кінематографи в Сумах

Зараз майже в кожному дворі Соборної і Воскресенської розруха, а фасадна частина лише деяких будівель виглядає більш-менш пристойно.

Колись кіноіндустрія розвивалася шаленими темпами. Повітове місто Суми, населення якого наближалось до 50 тис., не залишилося осторонь.

У Сумах до революції діяло 6 кінематографів (кінотеатрів): „Цейлон” Чихігіна, „Міраж” Арцемовича, „Люкс” в приміщенні Громадського зібрання (філармонія), „Ампір” Германа, далі назвуть його „Искусство”, а в радянські часи стане зватися ім. Карла Маркса, ім. Комсомола, а потім „Хроніка” (зараз на тому місці аптека №90), „Оріон” Люмінарського, а пізніше перейшов у власність Германа і назвали його „Художественный” (Люмінарський збожеволів і бігав містом в черкесці і лайкових чоботях), в радянські часи він отримає назву ім. Шевченка. У міському парку діяв кінотеатр «Иллюзия» Катерини Холмогорової.

Між виробниками фільмів і кінотеатрами існували розповсюджувачі фільмів. Кінотеатру надавалась копія фільмів, а власник кінотеатру платив залежно від кількості сеансів. В прокат надавалися і іноземні стрічки. Самою відомою в Росії фірмою по виробництву кінокартин була Ханжонков і К.

Німе кіно підряджалися супроводжувати імітатори. У газеті «Сумський вісник» ми знаходимо повідомлення, що в кінотеатрі «Мираж» відбулися гастролі артистів-імітаторів під керівництвом Алексеєнка. На превеликий жаль, інших повідомлень не збереглося, хоча відомо, що у всіх 6 кінотеатрах такі акторські трупи працювали. Зустрічав людей, які пам’ятали їх виступи.

Міраж
Лівий бік вулиці Воскресенської, два одноповерхових будинки подовженого типу, без пічних труб і без вікон, проти Гранд-отелю. Це і є кінотеатр Арцемовича «Міраж».
У перші роки радянської влади нумерація була змінена. Селили людей у всі приміщення, і номерів добавлялося.

За готелем Чикіна, який відносився до Покровської площі, йшов двоповерховий будинок Гапченковой Єлизавети Яківни. За ним два одноповерхових будинки Герявенко Івана Федоровича, між його будинками був в’їзд в двір, а далі стояв двоповерховий будинок Соломатіна Андрія Олександровича. У нього в дворі було ще два одноповерхових будинки. От Арцемович і орендував у Герявенка один будинок під кінотеатр. Думаю, після війни, десь в 50-х р., під час ремонту їх поєднали в одне ціле. Під час війни в цих будинках була казарма мадяр. Під час бомбардування будинки були пошкоджені.

«Цейлон» Чихігіна

Перебудоване приміщення кінотеатру «Цейлон» і брама на подвір’ї Чихігіна

Перебудований будинок Коваленка Андрія Кириловича, де до революції розташовувався кінотеатр «Цейлон». До перебудови це був цегляний будинок, довгий і простий. У дворі другий будинок Коваленка. Він великий, двоповерховий, схожий на торгове приміщення. Підтвердженням того, що тут був кінотеатр, є підлога, яка має ухил, щоб було всім видно.

Дворова частина будинку Коваленка, де розташовувався кінотеатр «Цейлон».

Театр був відкритий щоденно, в свята і вихідні, з 6 часів вечора. Ціни за білети з включеними благодійними зборами: лоджії – 1 крб. 50 коп. Перші місця – 40 коп., другі місця – 30 коп, треті – 25 коп. Учні в формі, діти і нижні чини платять половину вартості. Картини мінялися в понеділок і четвер.