Андроід як знаряддя для гоління

ПОНЕДІЛОК, 26 СЕРПНЯ. Блимнуло світло, на ноутбуці пішли собаці під хвіст не збережені слова. Не налякало, але роздратувало. Виявляється, по Україні здійснили рекордний за масштабами ракетно-дроновий удар. Переважно по енергосистемі. Є вбиті та постраждалі. З Сум всього не осягнути. Друзі з Парижу пишуть, що не можна ненавидіти всю московію гамузом, тобто, треба лише вибірково. Але мої щирі побажання росіянцям – первинна реакція, той самий “не горобець”, якого не спіймати, якщо вже полетів.

ВІВТОРОК, 27 СЕРПНЯ. Нестерпна спритність прокуратури щодо нардепа Дмитрука! Дати втекти з країни, а підозри, звинувачення – вже потім. Відпрацьована схема на мій дилетантський погляд. Ділюсь ноу-хау, як за умов регулярних відключень світла голитись за допомогою сучасних технологій. У хаті темнувато навіть вдень, єдине дзеркало – у ванній, а там взагалі морок. Беру телефон, вмикаю камеру в режимі “селфі”, підхожу до вікна і бачу власну пику, немов у люстерку. В одній руці новітній гаджет з андроїд, у другій – старовинна приспособа для гоління, яку ще батько подарував – можна чепуритись, поки сонечко світить.

СЕРЕДА, 28 СЕРПНЯ. Нещодавно розповідав історію, що рве душу – про трагічну долю пельменів у холодильнику без електрики. Сьогодні друзі – пересічна сумська родина – розповіли ще страшніше – про те, як гигнув сам холодильник через раптовий стрибок напруги в енергосистемі. Попри це, люди з малими дітьми не хочуть залишати це місто. Мотивують філософськи: “Де-інде ми потрібні не більш ніж у Сумах, а холодильника все одно вже нема”. Патріотизм на побутово-вжитковому рівні. Люди починають сприймати війну як умови існування, гадаю, що це є психологічний захист, трюк підсвідомості. Земляки із Парижу турбуються: “У нас на “дев’ятці” впала ракета!”. Одписую, що не на “дев’ятці” і вказую, де саме і скільки постраждалих. Як добре бути поблизу подій – біді не зарадиш, так хоч знатимеш, що до чого!

ЧЕТВЕР, 29 СЕРПНЯ. В АТБ ввічливо зловили діда-крадія. Ховав старий в кишенях щось смачненьке. Добре запам’ятав переконливі і коректні слова охоронця: “Шановний, якщо ще раз спробуєте таке зробити – буде вам неприємно”. У поважному торговельному центрі завжди дбають про клієнта, аби йому було приємно і комфортно!

П’ЯТНИЦЯ, 30 СЕРПНЯ. Вночі – нове влучання. Чути було добре, але в новинах прочитав тільки про те, що потрапили у промислове підприємство, зайнялась пожежа, велике задимлення і є постраждалі, навіть загиблі. Вийшов на базар, там докладно розповіли, що і куди саме прилетіло. Навіть баби і дядьки попереджають, що розповідати подробиці, тим більше постити фотки не можна. Промовчу і я, хай закрита інформація розкривається у свій час. У Харкові ще гірше. Теж не чуже мені місто. Та й не може тепер бути між нами, українцями, чужих. Графік відключень зробився лагідніший.

СУБОТА, 31 СЕРПНЯ. Наприкінці тижня багато аналітики і передбачень – наступ ЗСУ на території росії, російський тиск на Покровськ – все схоже на карусель, тільки з людськими жертвами. З великої історії відомо, що війна ніколи не йде за планом тільки одного з учасників. Тож будемо жити й бачити далі і віримо в ЗСУ!

НЕДІЛЯ, 1 ВЕРЕСНЯ. Вчора знов прилетіло десь по околиці, а я й не почув. Так закінчилось літо, далі буде щось інше.