Сумчане пишут в фейсбуке заметки с Майдана

Многие сумчане сейчас находятся в Киеве. В разных местах, на разных объектах. На своей странице в фейсбуке Виктор БОБЫРЕНКО поделился своими впечатлениями от происходящего.

10 грудня

Капєц! Вдвох з Юрієм Ромашовим були в оточенні в середині периметра на блокпості на розі Інституцької і кріпосного провулку. І якраз в той час, як міліція (ВВшники з кривого рога) пропускала тітушок душ 20. стали і не пускали в намет. Так нас викинули мєнти за периметр, і тітушки в формі МНС зламали намет і викидали за периметр речі. Чогось запамталося як викинули ящик з фруктами і під ногами валялися яблука і лимони. Молоді хлопці Ввшники (срочники) це все щвидко підмели.

Те ж саме повторилося і на Грушевського. Щитами відтіснили від наметів. Тут був беркут. Він пропустив тітушок і вчони швидко зламали намет. і їх випустили назад. Тут вийшов казус. Камандіри мєнтов мабуть не домовилися і вийшло так з одного боку ввшніки давлять а з іншого бєркута. і групу чоловік 20 зажали між одними і іншими. Бєркут кричить:солдати – назад. А ці пацііни перелякані насмерть і в паніці давлять ще дужче. Трохи не подавили. Потім виводили по одному, виривали по одному. Перевіряли документи і відпускали. А в кого не було – кудись повели. Там точно був сумчанин Атаманюк. Його потім визволяв нардеп Андрій Шевченко. Але приємно, що туплять не тіки наші камандіри, а і мєнтовські. Звичайно проти них важко – коли разом і мєнти і бандюки. Шо, мля за страна

11 грудня

Прикол МАЙДАНу! кримський беркут, який вибивав нас з барикади біля профспілок тіснив нас. Мене завалили на палатку. Впав, а ці веселі хлопці пішли прямо по мені. Їм пофігу. Якби не мої 100 кг, а якась дівчина – був би труп. Врешті за хвилину (а може вічність) отямилися, четверо стали виносити мене (важко ж) і просто викинули на Хрещатик. Тут чую хтось кричить: не знущайтеся. Глянув – а це Леся Оробець на них нападає, щоб відпустили мене. Прикол! привітався і побіг в обход з тротуару! там не беркут а ВВшники. нагло заявивив їм, що я депутат і вони пропустили. Через 5 хвилин я знову штовхався з ними. Для приколу кричали: дайош регбі, поштовхаємось. І тут байци приміняють нову тактику – бють по ногам – ніхто ж не бачить. Звалили, суки, і знов витягли, потягли за ноги. Винесли на хрещатик, а тут Оробець, знову підскакує, щось їм внушає. Встаю, обтрушуюсь і кажу їй: І снова здравствуйтє. І тим же шляхом назад. Повертаюся поштовхаться, а там майор шо командує беркутом і 5 хвилин мене виносив. Я йому кричу: майор, прівєт, давно нє відєлісь. У нього мабуть сталося відчуття дежавю

Приколи Майдану2. Сьогодні сталося таке, що і в книжках не прочитаєш. Стоїм, штовхаємося з бєркутом. вже стихає, пацанчики підморилися, ми теж. Тут напирає з нашого боку група молодих людей, по вигляду – студенти, що тільки прибігли. Питаю ближчого – звідки? З могилянки. Опа, думаю, у мене ж син там вчиться. ЗЗаду хтось так дебело підпирає. Оглянувся – опанькі – син. Ну де б ще ми зустрілися. Десятки барикад, а його принесло саме на мою, і саме до мене. І саме мені він прикриває спину. Ну що іще потрібно для щастя???

Приколи Майдану3. Гадство! відстояв ніч і ранок! адреналіну стільки, що тепер заснути не можу. Згадав, як під ранок бєркуту дарували памперс. Вони ж з часу ночі не пісяли. Я хоч раз збігати встиг і то до ранку вже танцював щиро. А ще під ранок, коли стояли ліцом к ліцу, але вже спокійно, проводили з бєркутом політінформацію. Вирішили, що саме їм треба доручити штурм межигіря, коли вони перейдуть на наш бік. Їм придумали бонус: кожен може дати хрупана янеку. 250 хрупанів від бєркутят з криму. Яка була б нєлєпая смєрть. Усі сміялися. Але гадом буду: ці пацанчики (а вони ж хоч мовчать, але все чують) прикривалися (щоб не помітно), але ржали втіхаря. І їм зайшло! Політичний КВН усім понятний

Приколи Майдану4. Згадав Булгакова. Турбіни бігали по Києву, бо знали його. Я ж Києва не знаю. І від готелю Київ спускався на МАЙДАН. Кругом братья по космосу. І не пускають.Тіпа ідітє лєсом. Але мене вів Бог. Я не знаю як, дворами, через забори, я спішив до своїх. Я не орієнтувальник, як Медуниця. Але якось вийщов до своїх. І якраз вчасно. І весело попав під роздачу. Ця добра людина-чмо янукович подарував багато драйву. І майже на халяву. Давай, вітьок іще. Плюючи на тебе ми може справді станемо народом.