Встань, Василю, подивися до чого вже дожилися, або Вокін під банером Януковича

Відверто кажучи, мені жалко віддавати те, що накопичене такою важкою краєзнавчою працею. Влада нагород не дасть, а годувати дурнів з кандидатськими званнями я не хочу. Грошей не заплатять, а ось такі визначні краєзнавці, як Кудінов, вкрадуть і навіть не зроблять посилань на моє авторство. На другому місці по незаконному використанню мого інтелектуального здобутку стоять туристичні агентства. Я в черговий раз попереджаю вас, панове крадії, про моє право на інтелектуальну власність.

Я іду по Соборній і мені дуже боляче бачити на будинку Сафронова банери з Януковичем і цих кадетів. У мене подібне оформлення викликає почуття огиди, бо вони не знають, куди чіпляють своє ганчір’я, яке це історичне місце.

Реклама 1897 р.

Мої книги написані виключно на архівних матеріалах. Я вже писав, що для підготовки по замовленню архітектора Бикова, я разом з його співробітницею перефотографували архівні документи. Хто хоче мене перевірити, хай звертається до Володимира Борисовича. Одним словом, колись чумак Олексій Алчевський заїхав до Сум на ярмарок, та так тут і залишився, і сталося це на початку ХІХ ст. Наордився в нього син Кирило Олексійович. Виріс, спочатку взяв в оренду лавку на Соборній, а потім викупив собі це місце. Збігав час. У Кирила було двоє синів: Микола і Олексій, останнього назвали ім’ям діда. Мабуть була на все це Божа воля, бо закінчивши повітове училище і добре засвоївши ази торгівлі в батьківській крамниці, пішов Олексій у мандри до Харкова. Починав з орендованої крамниці, а став великим промисловцем і банкіром, але Бог не тільки дає, але і забирає. На початку ХХ ст. криза знищила бізнес Олексія і його самого, помирає і Микола, що довгий час був представником банків Олексія в Сумах.

Їх діти перебираються до Харкова, а садибне місце продають. Є сфотографований документ про продаж цього місця. Місце купує Василь Григорович Сафронов і протягом 1905-1907 рр. будує цей будинок в стилі мдерн, де зараз висять ганчірки з Януковичем і кадетами. З 1907 р. на вивісці вказано прізвище ім’я сина.

Праворуч у будинку були розташовані магазини, а ліву частину будло здано в оренду. Там були різні орендарі. На світлині ми бачимо магазин місцевої тютюнової фабрики Туршу. Уявляєте, коли б сьогодні була в Сумах ця фабрика, то скільки б галасу було від влади, що її талантом, зусиллями і дякуючи тільки Януковичу в нас є така фабрика. На жаль, маємо тільки віддзеркалення Януковича. Правда, Тамара Іщенко кожного разу наголошує, що все в нас робиться з ініціативи Януковича. Тут я згоден, бо все дійсно на Україні тільки з ініціативи Януковича. Розпад, розвал і моя жалюгідна пенсія після 45 років роботи аж у 994 грн. – теж з ініціативи Януковича і нікого більше. Ви бачили на старих світлинах, щоб будівництво тривало роками? Ні, бо треба було відразу платити податки і торгувати. Хто б дозволив тримати роками розриту яму на такому доходному місці біля Спасо-Преображенського собору? Можна сказати, що в місті править бал не бізнес, а бандюги. От воно все і знищується. Не можна було так брутально приватизувати будинки у історичному центрі міста. Якщо вже почали приватузувати, то міська влада повинна була висунути бажаючим дві умови: поновлення первинного архітектурного обличчя будинку та постійний догляд в процесі експлуатації. Якось мені закинули, що весь центр пропав і треба було його зносити. В минулому його капітально ніхто не ремонтував, і тепер роками нічого не роблять, то як воно може зберегтися? Якщо щось і збудують, то таку потвору поставлять, що вона нічого спільного зі старою архітектурою міста не має.

Василь Григорович Сафронов з сином

Але повернемся до будинку Сафронова. Другий поверх Сафронов віддав під Азово-Донський банк. Сафронов був членом облікового комітету цього банку. За роботу банку і його штат розповідати не буду, бо все одно вкрадуть.

Ви всі бачили над входом до магазину Сафронова образ цієї жінки, з одного боку відрубаного під піддашок. Ну, хіба можна дивуватися нашим місцевим дебілам. Вони хоч розуміли, що рубали, це місцеве бидло?

Це символ сумської богині торгівлі – Вокін.Сафронов, хоча і був купцем, але це була високодуховна і освічена людина, не в приклад сучасним ділкам-бидлу, що знищують залишки матеріальної культури міста.

Вокин – богиня торговлии материального благополучия.

Яркая и оживленная, Вокин (wah-keen, ва-киин) – сравнительно молодое, трудолюбивое божество, любящее богатство не само по себе, а за то, что с его помощью может быть сделано и приобретено. Она любит заключение сделок, толкотню и суматоху рынка. Она управляет делами, ведущимися и на прилавках, и под ними – и законной торговлей, и торговлей черного рынка. Она интересуется новшествами, но также может быть упрямой и постоянной, что иногда вовлекает ее в неприятности. Друг Торговца выглядит как стройная, красивая женщина с золотыми глазами и длинными, густыми волосами с золотым оттенком. Ее платье соткано из блестящих полос драгоценных металлов, усеянных драгоценными камнями, а ее ботинки с золотыми подошвами перевиты связками жемчуга.

Не випадково Сафронов торгував і прикрасами.

Ось моя книжка, що вийшла у 2010 р. на якій в верхній частині світлина сумської Вокін. Але хто з місцевих краєзнавців знає про це, але завтра будуть грабувати і собі приписувати. Мер Мінаєв! Чи тих ти нагородив за видатні заслуги по збереженню історії міста і його архітектури? Спитай у них, що вони чули про Вокін. Це унікальніша скульптура у всій Україні, а таке бандитське ставлення до шедевру якому більше 100 років недопустиме. Невже вона варта бути під лахміттям Януковича? Поки ви не відновите скульптуру з будинком в повному обсязі, доки у вас на Соборній не підуть торгові справи. Скільки Биков буде розповідати все з моїх книжок і робити вигляд, що мене загалом не існує? Читай, Биков, і вчись у мене, архітектор, поки я живий, бо після смерті знову все заросте архітектурним смітником невігластва.

А ось поради Вокін Януковичу:

“Не уничтожайте торговые товары, не поднимайте ограничений торговле, не распускайте злонамеренных слухов, которые могут повредить чьей-либо торговле. Оспаривайте и опровергайте недоказанные слухи, которые, будучи услышанными, могут отрицательно подействовать на торговлю. Свободно давайте деньги и нищим, и делу – ведь чем больше монет имеет каждый, тем более он убежден потратить их. Чтобы поклоняться Вокин, надо познать богатство. Для охраны своих фондов следует уважать ее, а хорошо распределять их – значит выбрать свой будущий успех. Обратитесь к ней при торговле, и она приведет Вас к мудрости в торговле. Смелый находит золото, осторожный держит его, а робкий приумножает его”.