На Харківщині загинув Євгеній Ведмідь з Сумщини

1 серпня 2025 року водій господарчого відділення взводу матеріального забезпечення танкового батальйону 116-ї окремої механізованої бригади, солдат Євгеній Іванович ВЕДМІДЬ, будучи вірним Військовій присязі, мужньо виконуючи військовий обов’язок, в бою за Україну, її свободу та незалежність, загинув під час виконання бойових завдань на Харківщині.

Євгеній Іванович ВЕДМІДЬ народився 10 червня 1985 року в місті Ромни. Навчався у Роменській загальноосвітній школі №5. Доля склалася непросто – він рано втратив батьків. Але не зламався. Його підтримав старший брат, який став для нього опорою й прикладом.

Євгеній ріс відповідальним, щирим юнаком. Постійно працював, не покладаючи рук, а у вільний час підробляв на будівництві. Його «золоті руки» вміли все: майструвати, лагодити, будувати. Друзі та рідні поважали Євгенія за чесність, силу духу, готовність прийти на допомогу. Чоловік захоплювався риболовлею, любив також активний відпочинок.

Згодом Євгеній ВЕДМІДЬ одружився. Родина виховувала сина. Він щиро любив і цінував свою дружину, багато часу приділяв вихованню сина, був уважним, турботливим батьком. Разом родина будувала плани на майбутнє, мріяла про мирне життя, подорожі та щасливі будні.

28 січня 2023 року чоловік розпочав військову службу. Пройшов навчання на стрільця у навчальному центрі «Десна», а згодом був зарахований до 116-ї окремої механізованої бригади. Захисник воював у найгарячіших точках: на Донеччині, Луганщині, Запоріжжі. Усі, хто служив поруч, знали: це – мужній, вірний, надійний воїн. Його поважали побратими, а командири довіряли найвідповідальніші завдання.

За свою відданість, службу і сміливість Євгеній отримав подяку від командира військової частини та відзнаку «СТАЛЕВА МІЦЬ». Також нашого Захисника було нагороджено медаллю «Незламним Героям російсько-української війни».

Євгеній неодноразово ризикував життям, вивозив поранених з-під обстрілів, довозив побратимів на передову. Чоловік рідко був у відпустках, але на сьому річницю сина зробив усе можливе, щоб бути поруч із родиною у цей день.

У Захисника залишилися син, дружина, брат…

Воїну назавжди 40 років…

Вічна пам’ять і слава Герою!