Симфонія життя

ПОНЕДІЛОК, 17 ЛИПНЯ. Ранок починався як звичайний блідий понеділок, та драйву додали новини, які зазвичай слухаю у фоновому режимі під зелений чай з першою, найсмачнішою люлькою. Та до біса ту люльку, ба, що з мостом сталось! Цей “самобуд”, це зразкове втілення московитських інженерно-політичних амбіцій, знов валиться! Вони ж його нещодавно вже піднімали, ще й чимось підперли – дарма. Подробиці – тільки ввечері. Виявилось, що це якісь дикі безпілотники, тільки не летючі, а водоплавні. Та це байдуже, аби на здоров’я, як то кажуть. Результат в цілому позитивний, але не остаточний. Завалився тільки один проліт, перекрито рух автотранспорту, а залізнична колія, як ті росіянці кажуть, не постраждала. Чекаймо, це тільки другий “підхід до снаряду”.
ВІВТОРОК, 18 ЛИПНЯ. Ще про наслідки керченської бавовни. Якась пара з білгородщини поїхала відпочити у “кримнаш”, ще й дитину з собою потягла. Всі і потрапили саме “під роздачу”. Шкода, звичайно, та що зупинить дурня, який дзюрить на трансформаторну будку з табличкою ” Нє влєзай – убйот!”? Сотні раз попереджали, а вони все лізуть туди, де їм “душевно, по-домашнєму”. У Сумах один десь знайшов дешеву горілку і гигнув. Виявилося, що горілка майже справжня, тільки на метиловому спирті.
СЕРЕДА, 19 ЛИПНЯ. Діти зазвичай збираються якщо не на пляжах, то у скверах. А сумські сквери – це щось осообливе. Посередині типового скверу – пам’ятник або табличка “Тут буде споруджено пам’ятник”. Пам’ятники нагадують про жертв голодомору, репресій, Чорнобильської катастрофи, про загиблих на численних війнах. Аби не ці квіти, дерева і дітлахи, то був би суцільний реквієм. Втім, жага до життя спостерігається повсюди. Он хоча б, яку гарну “зебру” намалювали на переході біля мого будинку! Тут вже зайвого разу людину не задавиш.
ЧЕТВЕР, 20 ЛИПНЯ. Одєсса під обстрілами. Та знаю я, як пишеться назва міста у словниках, але в мене до нього особисті симпатії, тому пишу не як у словниках, а так, як кажуть саме в Одєссє. Сказились рашисти через цю зернову угоду, хліб палять, людей вбивають! А може, то вони не сказились, а такі й були, просто “самореалізуються”. Не щастить цій “перлині біля моря” – то з воєнкомом якісь пригоди з корупційними ознаками, то ось таке. До речі, про корупційні схеми. Решта воєнкомів – чи всі кришталево доброчесні? А яйця для ЗСУ по 17 грн за штуку вже забули? Якщо відкрито впровадження, то цікаво знати про результати, тобто, хто саме винен і що їм за це буде? Суто юридичний звіт без відволікань на військово-патріотичну тематику.
П’ЯТНИЦЯ, 21 ЛИПНЯ. Поки співчував одеситам, прилетіло в Суми. Щоправда, цього разу такої шкоди, як від попереднього влучання, начебто не сталося – попалили щось у дитячому таборі, в якому, на щастя, дітей не було. Але ж цікаво, як ці недоумки обирають цілі?
СУБОТА, 22 ЛИПНЯ. З їхнім мостом весь тиждень відбувається щось загадкове – то на мосту загориться, то під мостом забулькає, то кран впаде. Не буде йому щастя, бо, мабуть, пороблено. Не з води чи з повітря, так з-під землі нечиста сила підкопається. “Вія” уважніше читайте, кацапи!
НЕДІЛЯ, 23 ЛИПНЯ. А втім, місто почувається непогано. На вулицях продаються ексклюзивні ляльки, вуличні співаки співають, дощ іде, фонтани фонтанують, тролейбус їде, сирени запрошують громадян до сховищ чи укриттів. Симфонія життя.