Підступна рівновага

По Сумах ворог не стріляв настільки довго (приблизно 15 місяців), що можна було повірити, що так буде завжди. Або, принаймні, до закінчення війни. І дійсно, порівняно з Черніговом чи Харковом, та будь-яким прикордонним чи прифронтовим обласним центром від квітня 2022 року Сумам неймовірно щастило. Достеменно причини такого щастя досі невідомі, хоча версій, чому місто перебуває поза увагою ворожого вогню, вистачало, одна одної найнеймовірніша. Тут вам і те, що хтось із оточення путіна – родом із Сум і тут досі живуть його (її) батьки. І те, що особистий бізнес-холдінг путіна володіє сумськими заводами, які хочуть зберегти. І те, що москалі після захоплення Слобожанщини планують зробити саме Суми столицею адміністративного округу, і тому бережуть інфраструктуру. І те, що багаті сумчани підкуповують російських генералів, щоб ті не стріляли по місту. Уявляєте?!
Проте один безпілотник, що наніс удар по житловому будинку в центрі міста, якось одразу розвіяв усі теорії, хіба окрім однієї – по Сумах не стріляли тому, що тут не було (або про них не знали) відповідних цілей. Стріляти просто так навіть у москалів не вистачить наразі боєкомплекту. Хоча, з них станеться, бо куди летів і куди хотів влучити цей безпілотник? Немає там поруч (та й не поруч також немає) ні військових, ні військових об’єктів.
На момент написання «підвальчику» є інформація про одного загиблого і кількох травмованих. Відтепер, очевидно, сигнали повітряної тривоги сприйматимуться містянами трохи інакше, бо, по факту, наразі повітряна тривога в Сумах – це не привід навіть її зауважувати, не те, щоб іти в укриття чи взагалі хоча б якось турбуватися про безпеку. З іншого боку, якщо кожного разу турбуватися про безпеку, то півдоби потрібно сидіти в укритті – через Сумщину багато що летить на Київ та інші міста.
Не сумніваюсь, що кацапи напишуть, що в результаті удару безпілотника по Сумах знищено чотири генерали ЗСУ, сорок офіцерів і чотириста солдатів. Так само, як вони написали про удар ракетою по кафе в Краматорську: «Ліквідовано два генерали і сорок офіцерів…». Очевидно, що сім неповнолітніх офіціанток і офіціантів – це сорок офіцерів, а письменниця Вікторія Амеліна – два генерали…
Вікторія, моя колега, від отриманих поранень померла у Дніпровському військовому шпиталі 1 липня. У неї залишився маленький син і чоловік. У Краматорську Вікторія перебувала з трьома колумбійськими журналістами, які приїхали написати матеріал про війну. Колумбійці поранені, але живі. А Вікторія – ні. Вона неймовірно багато робила для нашої перемоги, напевне, більше, ніж могла звичайна людина. Встигала всюди, але мала на руках літературну Резиденцію на рік у Парижі, щоб завершити свою книгу про злочини кацапів. Не встигла. Спочивай з миром.
На фронті тривають важкі кровопролитні бої. Ворог навчився воювати, ворог бачить наші плани, ворог знайшов зброю, що може протиставити. ЗСУ повільно, але просуваються на південному напрямку. На сході ситуація ще складніша. По факту, це поки що не контрнаступ, а важка позиційна контрбатарейна підготовка. І Залужний, і інші наші командири в один голос твердять, що без літаків контрнаступ не має сенсу. Точніше, без підтримки з повітря українські втрати будуть у десять разів більшими. Критично не вистачає також дронів, де кацапи, за деякими даними, вже мають кількісну (а у випадку з «Ланцетами») і якісну перевагу. «У 2024-му році дрони матимуть на війні визначальну роль», – сказав сам міністр оборони Рєзников. Тобто в 2023-му році дрони такої ролі не мають? – хочеться запитати. Ну і ясно, що міністр дає чіткий сигнал суспільству, що воювати ще мінімум 2024-й рік, щоб не розслаблялися. На даний момент на фронті встановилася певна рівновага, де жодна зі сторін не має вирішальної переваги на жодній ділянці. Зрозуміло, що все може змінитися в будь-який момент, але слід зазначити, що така ситуація, на жаль, на руку ворогу – їм своїх живих людей не шкода, і людський ресурс у них значно більший. І якщо раніше ЗСУ сильно вигравало в якості підготовки, то тепер методи швидкої мобілізації і підготовки часто урівнюють можливості. Тому очевидно, що літаки і ракети дальністю хоча до 500 км вкрай необхідні ЗСУ.
Тим часом у тилу придумують якісь дивні непотрібні речі, які відверто дратують, а в перспективі будуть відверто шкодити. Мається на увазі законопроєкт президента про відміну українського дубляжу фільмів і мультфільмів у кінотеатрах і заміною його на титрування. Мовляв, люди ходитимуть у кіно, чутимуть оригінальну англійську і таким чином вчитимуть іноземну мову. Можна подумати, у нас натовпи людей щотижня ходять до кінотеатрів, бо не мають можливості скачати фільмів англійською в інтернеті. Це до того, що відміна українського дубляжу під соусом вивчення англійської – відверта брехня. А от шкоди це наробить чималої. Не секрет, що у переважній більшості український дубляж, особливо (що надважливо!) мультфільмів неймовірно класний. Це я вам як багатодітний батько кажу, який передивився зі своїми дітьми не один десяток мультфільмів. Спеціально порівнював із російським дубляжем – поруч не стоїть! Тож для розвитку української мови дубляж – це швидкісний потяг. Ясно, що міністр культури Ткаченко, і це ми добре пам’ятаємо, у період своєї роботи на «1+1» до останнього був противником дубляжу російськомовних фільмів і передач українською. І от тепер знову ця історія, тільки вже б’ють по найкращому, що є. Ба, скажу більше – це не просто удар по розвитку мови, це удар по цілій індустрії, в якій зайнято тисячі людей. Актори, звукорежисери – всі залишаться без роботи, а країна – без податків. Дуже вчасно, дуже по-державному. Та й з точки зору глядача перегляд фільму перетвориться на курси швидкочитання, що насправді далеко не всім під силу, що, до речі, підкреслили і прокатчики фільмів – може потягнути за собою відтік людей із кінотеатрів, а галузь після пандемії під час війни і так ледь жевріє економічно. І не варто посилатися на досвід Польщі чи інших країн. Зовсім інша ситуація – і мовна, і економічна.
Будьте пильними. До нових захоплюючих зустрічей. Слава ЗСУ!

“Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів”.