Нельзя голосовать: областные архитекторы обратились к горсовету

Общим собранием Сумской областной организации Национального союза архитекторов Украины единогласно принято решение о недопущении утверждения проекта внесения изменений в генеральный план города Сумы в предложенном несовершенном виде. Архитекторы направили открытое письмо депутатам Сумского городского совета, в котором изложили все имеющиеся проблемные моменты.

 

Відкритий лист Сумської обласної організації Національної спілки архітекторів України до депутатів Сумської міської ради.

Шановні депутати!

У відповідністю з планом роботи Сумської обласної організації Національної спілки архітекторів України 22 листопада цього року проведено загальні збори організації, ключовим питанням яких став розгляд проекту внесення змін до генерального плану міста Суми.

Спілка об’єднує досвідчених архітекторів області, які своєю діяльністю довели високий професійний та творчий рівень. До її складу входять заслужені архітектори України, лауреати Державних премій у галузі архітектури та містобудування, головні архітектори області та районів області, чинні і колишні різних років діяльності, у тому числі, колишні головні архітектори міста Суми, провідні фахівці проектних організацій області.

При проведенні громадського обговорення проекту внесення змін до генерального плану міста Суми на засіданні правління нашої організації 8 серпня цього року були сформовані пропозиції та зауваження до нього. Зауваження стосувалися зонування міської території, недопущення зменшення загальної кількості територій зелених насаджень, відсутності планувального рішення приміської зони, упорядкування та використання промислових територій та інші. Членами правління нашої організації зазначений проект визнано таким, що не в повній мірі відповідає державним будівельним нормам та в значній мірі потребує доопрацювання.

Управлінню архітектури та містобудування Сумської міської ради, як замовнику розроблення проекту від організації направлено лист із зауваженнями і пропозиціями щодо їх урахування.

Відповіді, які надано нашій організації проектним інститутом «Діпромісто», мають суто формальний характер. Основним аргументом відповіді є посилання на завдання на проектування, виданого Замовником його розроблення.

Не зрозуміла позиція міської влади: для чого розробляти проект внесення змін до генерального плану міста Суми, затверджений у 2002 році, якщо він не реалізований? Чим кращий буде змінений генплан міста від попереднього? Зменшенням зелених зон та охоронних територій у два рази, про що свідчать матеріали зміненого історико-архітектурного опорного плану міста? Виключенням із території міста ділянки між Баранівкою, Василівкою та селом Токарі Сумського району, де передбачалося розміщення району багатоповерхової житлової забудови? Перекриттям внутрішніх транспортних зв’язків по вул. Замостянська, вул. Новомістенська, вул. Паризької Комуни та ліквідацією кількох транспортних розв’язок при наростаючому навантаженні на існуючі автомобільні дороги? Відсутністю у проекті розділу «Забудова та використання промислових територій міста», який у попередньому генплані розробляв Харківський інститут «ПромбудНДІпроект»?

Генеральний план міста повинен розроблятися в інтересах територіальної громади тавизначати потреби у його територіальному розвитку, давати напрямок перспективного розвитку. Взамін цього нам пропонують взяти за основу опорний план міста, з нанесенням того, як території використовуються тепер і узаконюють існуючі містобудівні порушення.

На основні запитання відповіді інституту «Діпромісто» наступні:

1. Відсутні пропозиції з територіального розвитку міста. – Відповідь: Проект розроблявся у відповідністю із завданням на проектування, затвердженим міським головою. Згідно пункту 15 «Завдання» проект виконується в існуючих межах.

Тоді це питання потрібно задати міській владі: як можна розробляти містобудівну документації безстрокової дії без перспектив розвитку населеного пункту?

2. Транспортна схема міста потребує доопрацювання у частині розширення поперечних профілів магістральних вулиць, доповнення транспортної мережі недостатніми зв’язками. Одним з прикладів є вулиця Кірова, по напряму якої надана перспектива розвитку багатоповерхової житлової забудови без розвитку додаткових магістральних вулиць районного значення – Відповідь: Дані зв’язки не будуть мати навантаження та кінцевого зв’язку.

Ніякого розрахунку по щільності магістральних вулиць згідно з нормами чи підтверджуючих обґрунтувань не надається.

3. Зменшуються зелені діаметри та охоронювані території. – Відповідь: Проектом передбачено значне збільшення зелених насаджень: розширення парку ім. Кожедуба на 30 га, район біля вул. 20 років Перемоги – на 60 га, розширення парку «Басівський» – на 25 га, рекреаційна зона північніше вул. Черепіна – на 20 га; всьго – на 211 га.

При цьому немає графічного підтвердження: за рахунок чого йде таке збільшення?

4. На намивних територіях у районі Блакитних озер, де генеральним планом міста раніше передбачалася багатоповерхова забудова, пропонується садибна житлова забудови, що не є раціональним і в економічному, і в логічному відношенні. – Відповідь: Відхилено з наступних причин: необхідність значних коштів для інженерної підготовки території (намив 5-6 м), відсутність інженерних мереж та транспортних зв’язків з центральною частиною міста.

Тоді виникає ряд запитань: Може для садибної забудови рівень підтоплення інший? Чи транспортний зв’язок з центром міста для садибної забудови не потрібен?

5. Критичною у планувальному відношенні є перспектива ущільнення забудови вздовж вул. Набережна р. Стрілки та території навколо центрального ринку і універмагу «Київ». – Відповідь: Питання буде вирішено на стадії детального плану території в М1:2000.

Будь-яке ущільнення існуючих кварталів погіршує комфортність міського середовища. Тоді навіщо на стадії генерального плану позначена ущільнена забудова у цьому районі. Не можна в проекті ДПТ пропонувати рішення, які не відповідають положенням генплану населеного пункту.

6. У центральній частині міста доцільний перспективний підземний тунель, як зв’язок вулиці Харківської з вулицею Іллінською під Покровською площею, передбачений у генеральних планах міста попередніх років, що дає можливість розвантажити історичний центр та зробити зручними пішохідні зв’язки. – Відповідь: Необхідно врахувати економічну ефективність його будівництва, для чого розробити додатково техніко-економічне обґрунтування.

Це питання стратегічне і завжди вирішувалося на стадії генерального плану.

7. Формування парадних в’їзних вузлів у місто з основних напрямків. – Відповідь: Питання актуальне, але не просте в реалізації: периферійні території не привабливі для інвесторів, потребується знесення садибних житлових будинків та їх компенсація.

Якщо цього не вирішити, то через 10 і 20 років в’їзди в місто з основних магістралей з Києва, Харкова, Курська будуть «прикрашати» споруди приватного сектора або не кращі «зразки» малоповерхової забудови комунально-складського призначення.

Шановні депутати!

Приклад попередніх років із запрошенням членів Національної спілки архітекторів України для участі у розробленні завдання на проектування генеральних планів міста Суми 1985 та 2002 років мав позитивний результат. Генеральний план міста Суми 1985 року був визнаним одним з найкращих генеральних планів міст на території колишнього СРСР, а авторський колектив його розробників став лауреатами Премії Ради Міністрів СРСР у 1990 році.

На жаль думка провідних архітекторів області при розробленні завдання на проектування внесення змін до генерального плану міста Суми не була запитана і врахована.

Замість того, щоб урахувати думку фахівців у галузі архітектури та містобудування, доопрацювати проект внесення змін до генерального плану міста по наданим пропозиціям та зауваженням, замовник проекту намагається прискорити його затвердження в недосконалому вигляді. Як аргумент приводиться неможливість здійснення будь-якої містобудівної діяльності на території міста Суми після 1 січня 2013 року без його затвердження.

Ця думка помилкова. Генеральний план міста Суми, затверджений рішенням Сумської міської ради у 2002 році, не втратив своєї чинності. Ним можна керуватися при здійсненні містобудівної діяльності на період доопрацювання та затвердження проекту внесення змін. Така містобудівна документація була б більш досконалою і обгрунтованою, а підхід до її створення – найбільш ефективним. Не допустимо робити поспішні дії при створенні та затвердженні найважливішого містобудівного документу довгострокової дії, а особливо не ураховувати громадської думки. Зміни до нього повинні бути лише у бік покращення та удосконалення.

Вважаємо, що Київський державний інститут проектування міст «Діпромісто», який розробляв генеральний план міста Суми у 2002 році, при обгунтованому визначенні завдань послідовно доопрацює проект внесення змін до нього, з урахуванням зауважень і пропозицій, наданих нашою організацією та іншими громадськими організаціями міста.

Пропонуємо, проект рішення Сумської міської ради про затвердження містобудівної документації «Проект внесення змін до генерального плану міста Суми» вважати передчасним для його прийняття і просимо відкласти його затвердження для урахування зауважень громадськості, спілки архітекторів, проведення, визначених законодавством, процедури його узгодження та обговорення.

Загальними зборами Сумської обласної організації Національної спілки архітекторів України одноголосно прийнято рішення про недопущення затвердження проекту внесення змін до генерального плану міста Суми у запропонованому недосконалому вигляді.

На засіданні були присутні заслужені архітектори України Дейнека А.І., Кобиляков Ю.С., лауреати Державних премій та премій Ради Міністрів СРСР Ільченко М.Т., Кривцов А.В., колишні головні архітектори міста Суми Фролов О.М., Вінтоняк С.Я., головний архітектор області Павленко О.О., керівники провідних архітектурних проектних організацій області Біленко О.І., Бурячков Б.Б., Коджушко В.П., Ніконець А.І., Харченко Ю.О., завідувач кафедри архітектури СНАУ Височін І.А. та інші архітектори.

 

За рішенням зборів

 

Голова правління СОО НСАУ А.В.Кривцов