Ціна зради і перемоги

Серед документів начебто розвідки США (та інших спец і не дуже, служб), витік яких нещодавно стався, багато чого цікавого щодо війни в Україні. Не вистачить, напевно, й газети, щоб усе опублікувати. Насправді такі документи (навіть, якщо вони сфальшовані) потрібно читати в оригіналах – щоб краще розуміти, чому саме ці документи опубліковані першими, чому – саме зараз, коли витік стався значно раніше, нарешті, з якою метою той, хто надав паперам публічності, підтасував до оригіналів очевидні підробки (такі, як, наприклад, кількість втрат українського і російського військ)?
З усієї маси тих матеріалів хотів би зупинитись на двох цікавих моментах. Перше – це твердження, що американська розвідка прослуховує всі засідання президента України Зеленського і, більш того, начебто слідкує за ним. До речі, останнє – точно на користь Зеленського, бо слідкувати американці можуть з метою убезпечення президента України від замаху. Бо ми ж багато разів чули, що росіяни Зеленського хотіли вбити кілька разів ще на початку вторгнення змість того, щоб ліквідувати, якщо це так необхідно, його перед вторгненням, що було б у кілька разів простіше. Добре, прослуховують із якою метою? Напевно, погана звичка. Не берусь теоретизувати на цю тему, сподіваюсь, лише для того, щоб краще розумітися на планах українського керівництва, а не через недовіру.
Друга інформація стосується прогнозу, коли закінчиться війна. Неназване джерело з американської розвідки (насправді, це може бути звичайний аналітик, завдання якого – дуже критично оцінювати можливості української сторони) стверджує, що ні 2023-му році, ні в 2024-му війна не закінчиться.
Розвиваючи цю тему, різні військові аналітики почали говорити про те, що гучно анонсований весняний (літній?) український наступ може не привести до очікуваних результатів, принаймні, таких, які були під Києвом, Харковом чи Херсоном. Окрім того, інші оглядачі говорять про те, що під час наступу ЗСУ на півдні або на сході росіяни можуть спробувати знову захопити Київ. І тоді перемога може обернутися поразкою. Але навіть якщо наш контрнаступ пройде успішно, а ворогу нічого не вдасться протиставити ні на півночі, ні на сході, ні на півдні, і ЗСУ звільнить значну частину тимчасово окупованих територій, це призведе до дуже великих людських втрат ЗСУ.
З приводу цього американське джерело стверджує, що для того, щоб вести війну в 2024-му році з росією на рівних і продовжувати розвивати успіх, Україна буде змушена мобілізувати чи не всі наявні людські резерви.
До речі, багато хто нарікає на роботу військкоматів, які зараз називаються Центрами комплектування, і Верховна Рада на днях розширила їхні повноваження. Тому, враховуючи дійсно немаленькі втрати і небажання багатьох громадян йти до війська, варто очікувати більш комплексного підходу до поповнення резервів ЗСУ.
Висновок, який слідує з опублікованих документів начебто американської розвідки, наступний – Україна не зможе перемогти росію військовим шляхом. Чи ставиться під сумнів можливість вийти на кордони 2022-го чи 1991-років? Очевидно, це коштуватиме дуже багато людських життів, набагато більше, ніж війна забирає зараз. Тому, каже американське джерело, потрібно шукати політичне рішення.
Що значить – політичне рішення сьогодні? Сьогодні це значить поступитися територіями.
Якщо відволіктися від української пропаганди, то варто визнати, що російська армія навіть перевиконала завдання-мінімум – коридор до Криму по суходолу є, вода в Криму є, навіть ЗАЕС – у руках загарбників. Залишилося дотиснути ЗСУ на Донбасі – і можна шабашити на пару років. Про це путіну говорить ніхто інший, як пригожин, власник ЧВК «Вагнер»: мовляв, ми все, що хотіли – захопили, та ще й повбивали десятки тисяч українських солдатів, жінок поґвалтували, пограбували вдосталь. Що ще треба? Давайте вже згортати нашу «спеціальну воєнну операцію».
До речі, варто вкотре згадати, що південь України, тобто те, що росіяни бажали мати обов’язково, бо це питання виживання Кримського півострову, отримали з мінімальним спротивом. Тут і розмінований Чонгар, і оточений Маріуполь, і здані без бою міста, і Миколаїв, який врятувало лише призначення туди командувати обороною генерала Марченка, якого напередодні випустили з в’язниці, де він очікував на суд по фальшивому звинуваченню.
Як так сталося на півдні? Випадково? Чи це – наслідок домовленостей і зради?
Щоб це не було – це, по-перше, відповідальність всього вищого керівництва країни, а, по-друге, заплатити за звільнення цих територій доведеться десятками тисяч життів. При тому, ніхто не може гарантувати результату, точніше, ніхто не може сказати, яким буде результат і скільки квадратних кілометрів буде звільнено. Звільнені території, в свою чергу, буде масово обстрілювати ворог, як це робить по Херсону, Куп’янську, містечках та селищах Херсонської та Харківської областей. А це – загибель людей, руйнування, біженці, тобто нормальне життя там, принаймні в 2-3-кілометровій зоні від лінії фронту, буде неможливе.
Звісно, це не значить, що нічого не потрібно робити. Йдеться лише про ціну, яку люди заплатять за помилки політиків. Війна не закінчиться після контрнаступу, навіть який би успішний він не був. росія має величезні людські, військові та матеріальні ресурси, і не треба тішити себе надією, що вони скоро закінчяться. І путін із патрушевим не закінчаться, бо є природним продовженням величезною у відсотковому відношенні прагнень частини російського народу (або що там у них) – вбивати, принижувати, грабувати всіх, до кого дотягнуться руки. Тому після контрнаступу ЗСУ потребуватиме нових людських ресурсів у великій кількості.
Європейські політики, до речі, дуже прямо говорять щодо війни на виснаження, добре розуміючи наслідки. Бо економіка України знаходиться на штучному диханні. Якби не європейські та американські партнери, важко було б собі уявити наслідки гуманітарної катастрофи.
Але так, ви праві – вони платять грошима і трохи – власним добробутом. Принаймні, поки що. А Україна платить десятками тисяч життів. Прямо зараз. І недарма заговорили про «збереження України як суверенної держави», нехай і за рахунок втрачених територій, як Фінляндія в 1939 році. Будьте пильними. Четвертий недоРейх мусить бути зруйнований.
Це лише роздуми на задану тему, які ставлять питання, але відповіді ми дізнаємося значно пізніше.

“Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” в рамках реалізації проєкту Хаб пітримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів”.