ДЕНЬ БІДИ

Як росія повторює шлях Третього Рейху, або чим владімір путін відрізняється від Адольфа Гітлера

Після закінчення Другої світової війни багато наукових робіт та художніх творів були присвячені пошуку відповіді на запитання: як міг освічений європейський німецький народ перетворитися на армію вбивць? Як могли співвітчизники Гете, Шиллера, Гегеля та інших великих гуманістів та інтелектуалів переплутати добро і зло та стати знаряддям у руках малоосвіченої шайки Гітлера? Стати співучасниками масових злочинів? І чому нацизм підтримали так багато інтелектуалів та людей культури?

Людство намагалося розібратися в механізмах, які рухали німецьким суспільством і привели до масштабної трагедії Другої світової, що забрала життя більше 100 млн людей по всьому світу, не просто заради наукової цікавості. Людство копирсалося в німецькій філософії, літературі, біографії Гітлера та окультних псевдоісторичних віруваннях фюрера, щоб унеможливити Третю світову. Щоб впевнено сказати: «Ніколи знову».ісля закінчення Другої світової війни багато наукових робіт та художніх творів були присвячені пошуку відповіді на запитання: як міг освічений європейський німецький народ перетворитися на армію вбивць? Як могли співвітчизники Гете, Шиллера, Гегеля та інших великих гуманістів та інтелектуалів переплутати добро і зло та стати знаряддям у руках малоосвіченої шайки Гітлера? Стати співучасниками масових злочинів? І чому нацизм підтримали так багато інтелектуалів та людей культури?

Натомість, останні 20 років інша імперія, що зіграла велику роль у перемозі над нацизмом, роз’їжджаючи по своїх розбитих дорогах на німецьких «мерседесах» та «опелях» із написами «На Берлін!», тихо і гордо примовляла: «Можем повторить!» Ці лозунги ніким всерйоз не сприймалися. Що ви можете повторити? Дійти на танках до Берліну? Взяти Рейхстаг? У ХХІ столітті? Світ не помічав, як у школах і садочках російські діти марширують у військовій формі часів Другої світової, як російська культура, телебачення та кінематограф культивують війну та смерть, скільки місця займає у книгарнях та розкладках антиамериканська, антизахідна та антиукраїнська та псевдоісторична література.

Ідейні близнюки

владімір путін перебуває при нічим і ніким необмеженій владі більше 20 років. За цей час пропаганда створила навколо нього культ особистості, який можна порівняти як із культом особистості Сталіна, так і з щирою масовою любов’ю німців до свого фюрера – Гітлера. І весь цей час Кремль інвестував шалені прибутки від продажу вуглеводів не в розвиток науки чи технологій, а у військово-промисловий комплекс, модернізацію армії та флоту. Зрештою, путін накопичив достатню, на його погляд, кількість зброї та ресурсів, щоб спробувати досягти, нарешті, своєї кінцевої мети – світового панування.

Порівняння путіна з Гітлером за період активної фази україно-російської війни стало загальним місцем. Історичних та особистих збігів дійсно багато. Взяти хоча б візуальну та ритуальну сторони режиму – всі ці літери Z та V, військові паради, масові акції народної відданості, майже поголовна підтримка війни «зірками» спорту, кіно та естради, письменниками та науковцями.

Проте, перш за все, вражає, наскільки схожі риторика та цілі двох режимів та їх очільників. Заявлені путіним «денацифікація» та «демілітаризація» України фактично повторює претензії, які висунув у 1939 р. Гітлер Польщі.

Всі великі промови путіна перед початком та протягом війни прямо кореспондуються з промовами Гітлера та Гебельса. Винуватцями всіх бід людства німецькі нацисти призначили євреїв та ромів, а слов’яни були оголошені людьми другого сорту. Російські ж нацисти своїми першими жертвами назвали українців.

Те, що робить російська армія на окупованих українських територіях, без перебільшення, перевершує злочини Вермахту. Але катуванням та знищенням мирного українського населення у Третьому Рейху займалися спеціально відібрані калібровані негідники та вбивці підрозділів СС. Для російської армії такий відбір, очевидно, не актуальний – там кожен солдат і офіцер із дозволу командування є потенційним військовим злочинцем. Убивства, ґвалтування, катування, руйнування, фільтраційні табори, депортація – путінський Рейх системно працює над знищенням українського народу. Тімоті СНАЙДЕР, американський історик, коли його запитали, що наразі відбувається в Україні, сказав: «Якщо ви дійсно хочете знати, то це – геноцид».

Це і є на сьогодні єдиною дійсною метою путіна – кінцеве вирішення українського питання. Винищення всіх, від малого до старого. Розселення тих, кому пощастило вижити, по росії. Концтабори. В’язниці. Обіцяють ще стерилізацію.

У цьому всьому путін дійсно дуже схожий на Сталіна та Гітлера.

Злочини і безкарність

Але поки що світ, навіть після Бучі, Маріуполя, Бородянки, інших знищених та закатованих українських міст, сіл та селищ, не готовий до кінця прийняти цю страшну правду. Тому що така правда нагадує, що після нападу на Польщу у війну вступила Великобританія. Гітлер захопив всю Європу, а невдовзі у війну офіційну вступили Японія і США – і стало зрозуміло, що 1 вересня 1939 р. Гітлер не просто напав на Польщу – він розпочав війну за світове панування і мав намір знищити стільки людей, скільки буде заважати йому по дорозі.

Гітлер називав євреїв спекулянтами та комуністами і звинувачував у світовій змові, через що інші нації живуть бідно. Сенс полягав у тому, щоб зробити євреїв та інші народи в очах німців недолюдьми, щоб їх убивство не вважалося за злочин, швидше, навпаки, виглядало доброю справою.

Те ж саме намагається зробити по відношенню до українців і російська пропаганда – розлюднити, дегуманізувати. Зробити вбивство українців суспільно-корисною справою.

путін і російський народ вважають себе (Бого)обраними, а свої дії – месіанством. Безмежна влада, мільярди статків, доступність усіх благ світу протягом 20 років – і, головне, безкарність за заподіяні злочини, невідворотно вплинули на путіна, який під кінець життя вирішив глобально випробувати свою могутність на міцність.

День великої Біди

Для того, щоб легітимізувати, принаймні, в очах росіян, масові вбивства українців та війну, кремлівська пропаганда вкрала у іншого світу Перемогу у Другій світовій війні, привласнивши виключно собі всі здобутки і оголосивши поголовно всіх українців нацистами. З таким же успіхом путін міг оголосити українців дарвіністами, гуманістами, кар’єристами, ким завгодно – головне надати поняттю негативну конотацію і наказати російській армії виконувати історично звичну роботу – вбивати, грабувати та ґвалтувати.

Нарешті ми зрозуміли, що саме вони мали на увазі, коли кричали: «Можем повторить!» Можливість чинити масові страти, катування, ґвалтування, маро­д­ерство – ось цінності, які росіяни святкують кожного 9 Травня, ось що значить для них День Перемоги, бути переможцем – бути безкарним за свої злочини. І отримувати за злочині, скоєні в Бучі, звання Гвардєйскої.

Яка різниця?

Напевне, перелік збігів та історичних закономірностей можна продовжувати досить довго. Насправді ж, важливіше сьогодні побачити різницю.

Політична різниця в тому, що цивілізований світ згуртувався і відреагував на агресію диктатора у 2022 р. значно швидше, ніж у 1939 р.

Проте ми можемо тільки здогадуватися, чи перейде (або як швидко перейде) російсько-українська війна у наступну – значно більш широку – фазу.

Військова різниця полягає в тому, що Вермахта боялися, а над російською армією сміються. Це не робить російську армію враз­ливішою у військовому плані, але багато говорить про якість її підготовки. Якщо міф про непереможність Гітлера лише зростав перший рік війни, то міф про «другу армію світу» розбився за перші ж два тижні.

Польщу Вермахт завоював досить швидко і без жодних проблем. В Україні російська армія зіткнулася з відчайдушним опором, і є надія, що більша її частина буде утилізована на території України.

Зате у путіна є ядерна зброя, про яку Гітлер тільки мріяв. І він може знищити половину світу. І сам також швидко доєднатися до Адольфа.