В Україні створили пошуковий портал

В Україні створили пошуковий портал з документами про загиблих або зниклих безвісти військових під час Другої світової війни. Але чи зможуть жителі Сумщини знайти там інформацію про своїх родичів?

Нещодавно Національний музеї історії України у Другій світовій війні презентував загальнодоступний пошуковий портал martyrology.org.ua, який містить дані про радянських військовослужбовців з України, які загинули і зникли безвісти, а також поховані на її території.

Ініціатива виявилася вкрай вчасною – адже саме у 2020 р. спливають 75 років, упродовж яких за збереженими ще з радянського періоду нормами військкомати мали зберігати документацію на полеглих. Щоправда, врятувати вдалося тільки 97% документів. Решта 3% були таки знищені військкоматами або ж утрачені з різних причин.

Наразі ресурс працює в тестовому режимі і веде пошук тільки по Київщині та Житомирщині. У даний час працівники спеціально створеного музейного підрозділу працюють над даними Вінницької області.
Користуватися базою даних просто. Наприклад, хтось захоче знайти документи, пов’язані із загиблим чи зниклим безвісти на війні родичем, але про нього бракує інформації. Достатньо ввести у пошуковий рядок сайту прізвище, ім’я та по батькові солдата Другої світової або навіть три літери прізвища – і з’явиться перелік співпадінь. За запитом користувача сайт запропонує і фотокопії наявних документів. Їх можна буде роздрукувати для зберігання у сімейному архіві.

Задача із зірочкою
Про те, як шукають загиблих родичів жителі Сумщини, ми запитали у члена правління Національної спілки краєзнавців України Олега КОРНІЄНКА, який вже багато років займається пошуком відомостей щодо загиблих і зниклих безвісти під час Другої світової війни жителів нашої області. На сьогодні він зібрав найбільш повний реєстр, втім дані постійно оновлюються і уточнюються.

За його словами, ще у 1989 р. був започаткований загальносоюзний проект «Книга пам’яті», а в союзних республіках були створені спеціальні пошуково-інформаційні агенції. Була створена така агенція і в Києві за адресою: вул. Богдана Хмельницького. В областях були організовані робочі групи. Спеціалісти працювали над поіменним вшануванням всіх земляків, які загинули у Другій світовій війні. За часів незалежної України в Сумській області було опубліковано 13 основних Книг обласного тому науково-документальної серії книг «Книга пам’яті України». Згодом з’явився 14-й, додатковий том.

У 2002-2003 рр. також випустили дві книги обласного тому «Книги Скорботи України». Туди було включені жертви серед мирного населення, що загинули під час війни. А у 2016 р. проект «Книга пам’яті» припинив своє існування, оскільки Сумська обласна рада не виділила коштів на його роботу. Київська агенція також була ліквідована.

Тому такий проект, як martyrology.org.ua, дуже актуальний, адже люди роками шукають своїх близьких і збирають інформацію по крихтах. Саме завдяки таким інформаційним базам та спискам, що складають пошуковики, люди знаходять своїх близьких. Олег Корнієнко згадує історію, коли жінка з Краснопільского району шукала свого дядька. ЇЇ мати до самої смерті намагалась розшукати рідного брата, і донька не полишила спроб завершити справу. У 1943 р. писар військової частини вніс його ім’я до списку загиблих – пощастило. Він пройшов всього 10 чи 15 км, загинув, і його було поховано у Верхній Сироватці. Іронія в тому, що, коли жінки їздили до Сум, вони кожного разу проїжджали повз місця його поховання і не знали, що він зовсім поруч.

«Безумовно, є плюс у тому, що Національний музеї історії України у Другій світовій війні взявся за такий проект. Але наразі зібрана ними інформація є неповною. Це лише картки на певну частину загиблих уродженців Сумської області та солдат Радянської Армії, похованих тут. Я спілкувався зі співробітниками наукового відділу музею, і вони повідомили, що зараз обробили близько 30 тис.
карток жителів Сумщини, що загинули під час німецько-радянської війни. А в мене лише по одному Білопільскому району 12 тис. персоналій», – розповідає Олег Корнієнко. На його думку, зусиль науковців відповідного відділу музею недостатньо, щоб опрацювати такий об’єм інформації. Крім того, до даних, переданих військкоматами, необхідно додати відомості з «Книги пам’яті» по кожній області.

На жаль, зараз розшукувати родичів, що безвісти зникли чи невідомо де поховані, – особливо складна справа. Раніше була можливість звернутися до обласної редакції Книги пам’яті. Тепер можна лише написати запит до військомату або в комісію вшанування жертв Другої світової війни при обласній раді. Хоча навряд чи там зараз допоможуть.

Фото Ігоря Назаренка
Ксенія Соболєва
Панорама №7-2020