Програма кабміну: медичні обіцянки (Інфографіка)

Презентуючи програму уряду, прем’єр-міністр Олексій Гончарук зазначив, що новий документ не схожий на програми попередніх урядів.

«Слово і Діло» вирішило порівняти програми урядів Гончарука та Гройсмана, щоб побачити наскільки і чим вони відрізняються та як рухатимуться реформи в країні. Ми вже проаналізували, які завдання беруть на себе Міністерства соціальної політики та освіти. Сьогодні пропонуємо подивитись, чи продовжуватиме Міністерство охорони здоров’я медреформу, яка є однією з найдискусійних.

Обіцянки, які дає новий Кабінет міністрів, ми поділили на чотири групи:

нові обіцянки уряду Гончарука;

обіцянки, які дублюються, але зі змінами;

обіцянки, які були в програмі уряду Гройсмана, але їх немає у нового Кабміну;

обіцянки, ідентичні тим, які були в програмі Кабміну Гройсмана.

У програмі Гончарука з’явилося багато нових обіцянок, що стосуються не тільки МОЗу, але й умов праці лікарів та нових гарантій для пацієнтів. Уряд Гончарука обіцяє забезпечити доступ до якісної та безпечної імунопрофілактики. Також в Кабміні мають намір створити в Україні умови для розвитку трансплантації.

У програмі уряду Гончарука, зокрема, обіцяють зберегти принцип «гроші ходять за пацієнтом» та запровадять страхування відповідальності лікарів.

Зображення максимального розміру (відкриється в новому вікні)

Серед цікавих новацій є обіцянка запровадити страхування відповідальності лікарів у разі завдання шкоди пацієнту.

Планується продовжити програму «Доступні ліки», яку впровадили за попереднього уряду для пацієнтів, які страждають на гіпертонію, серцево-судинні захворювання та діабет II типу. Щоправда, в програмі Гройсмана такої обіцянки не було. Програму запустили трохи раніше. У Гончарука обіцяють поступово розширювати перелік безоплатних лікарських засобів.

Лікарям уряд обіцяє створити гідні умови для професійної діяльності. Планується, що підготовка медичних фахівців та підвищення їхньої кваліфікації має відповідати рівню світових стандартів. Також в Кабміні обіцяють запровадити лікарське самоврядування та правила доступу до професії, щоб лікар мав більше свободи, відповідальності і був захищений від свавілля чиновників.

Крім цього, плануються профілактичні заходи, щоб знизити рівень вживання алкоголю, тютюну та наркотиків.

Обіцянки зі змінами в програмі Гончарука здебільшого передбачають продовження деяких новацій попереднього уряду. Зокрема, планують зберегти принцип «гроші ходять за пацієнтом», запроваджений в рамках медреформи Супрун. В цій частині обіцяють забезпечити доступ до гарантованого пакета необхідних медичних послуг шляхом укладення контрактів між медичними закладами та державою.

Також уряд Гончарука обіцяє створити умови для лікування пацієнтів за визнаними світовими клінічними рекомендаціями та вдосконалити систему контролю якості медичних послуг. За попереднього уряду МОЗ дозволило українським лікарям використовувати у своїй роботі міжнародні клінічні протоколи та створило онлайн-платформу, на якій можна ознайомитися з сучасними протоколами. Це убезпечує пацієнтів від призначення так званих «фуфломіцинів», а лікарям дає можливість використовувати сучасні світові методики лікування.

Програма Гончарука передбачає вдосконалення системи запобігання інфекційним та неінфекційним захворюванням, зокрема шляхом проведення скринінгових програм. Щоб виконати цю обіцянку, треба насамперед вдосконалити первинну ланку медичної допомоги, де лікарі виявляють захворювання на початкових стадіях, а також проводять вакцінацію.

В цьому контексті уряд Гройсмана впорався із обіцянкою забезпечити доступність та високу якість первинної медико-санітарної допомоги, зокрема, за рахунок створення ефективної мережі відповідних закладів, оснащення їх сучасними засобами діагностування, забезпечення пацієнту можливості вільного вибору лікаря, забезпечення механізмів фінансової мотивації лікаря.

Серед обіцянок, які були у програмі Гройсмана, але зникли з програми нового уряду, варто відзначити важливу і виконану не стільки Гройсманом, скільки Супрун обіцянку забезпечити конкуренцію на ринку лікарських засобів, прозорість механізмів їх закупівлі за державні кошти, у тому числі шляхом здійснення закупівель через міжнародні організації.

Нагадаємо, у березні 2015 року на законодавчому рівні було закріплено передачу закупівлі ліків Міжнародним організаціям. На початку квітня 2019 року дія договору про закупівлю ліків за бюджетні кошти через Міжнародні організації завершилась.

Не стоїть перед МОЗ із новим міністром завдання створити єдиний простір медичних закладів усіх форм власності та підпорядкування. Уряд Гройсмана не встиг виконати цю обіцянку до відставки, але передбачалося, що єдиний медичний простір діятиме в країні з 2020 року. Такі відомчі заклади як Феофанія та заклади Національної академії медичних наук мали розпочати перехід на фінансування за принципом «гроші йдуть за пацієнтом» й стати доступними для всіх українців.

Немає у програмі нового уряду обіцнки запустити систему загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування та добровільного страхування, яку свого часу провалив попередній Кабмін.

Медреформа Супрун передбачала, що з січня 2020 року медобслуговування населення буде здійснюватися за програмою медичних гарантій. Але для цього необхідно, щоб реформа поширювалась не тільки на первинну ланку – терапевтів та сімейних лікарів, але й на вторинну – профільних лікарів та лікарень, а також на третинну ланку – вузькопрофільних фахівців.

Наразі триває реформа первинної ланки медицини. Також в Україні працює добровільне медичне страхування (ДМС), але тільки 5-6% українців мають поліс ДМС. Страховики пропонують ДМС переважно робочим колективам. Тобто його може оформити роботодавець для своїх співробітників.

Зовсім немає у програмі Гончарука обіцянок, які без змін та автоматично перейшли з програми Гройсмана.