3 жовтня у Сумському прес-клубі відбулася презентація монографії доктора економічних наук, професора Леоніда МЕЛЬНИКА “«Машина времени» Н.Н. Неплюева” та ще декількох його книжних новинок
Автор видання відзначив, що своїм співавтором вважає Валерія АВДОСЕВА, директора народного музею Н.Неплюєва в селі Воздвиженське Ямпільського району. Леонід Мельник: «До створення книги також долучилися мої однодумці та люди, які активно допомагають й надихають продовжувати вести активну пропаганду ідей та виняткового досвіду Хрестовоздвиженського трудового братства».
Як відомо, цей унікальний індустріально-аграрний кластер був створений Миколою Неплюєвим у 1881 році на півночі Сумщини в Глухівському повіті. У ті часи тут запроваджувалися новітні технології. В кінці XIX сторіччя відбулася телефонізація поселень братства – хуторів Воздвиженський та Рождественський. Усе населення отримувало безкоштовну освіту – від початкового до рівня, який відповідає сучасним університетам. І це в країні, де майже все населення не вміло читати!
У ході презентації Леонід Григорович підкреслив, що порівняно невеличке поселення (до 600 мешканців), Братство подарувало світові ряд видатних особистостей: вчених, конструкторів, письменників, митців, успішних керівників. В аномально важких історичних умовах (дві революції, світова та громадянська війни) воно успішно розвивалося, але невблаганна радянська сокира у 1929 році ліквідувала Братство, а майже всі його мешканці були виселені.
Леонід МЕЛЬНИК: «Окрім передового досвіду в аграрній сфері та промисловості, у Хрестовоздвиженському трудовому братстві велику увагу приділяли духовній складовій, вихованню вільної самодостатньої особистості. За всю історію братства тут не було зафіксовано жодного випадку крадіжки»
За словами Леоніда Мельника, вивчаючи досвід братчиків, як вони себе називали, із подивом приходиш до розуміння того, що незбагненним чином понад сторіччя тому на сумській землі було реалізовано багато компонентів прийдешнього суспільства. Леонід Григорович приводить приклад актуальності принципів Братства, де застосовувалося майже безвідходне виробництво: «Так нині один з американських вчених стверджує, що ми повинні переходити від «ковбойської економіки» до «економіки космонавтів». Це означає, що людство має бути відповідальним у сенсі екології, поводження з відходами, бо, виробляючи тисячі тонн товарів, ми продовжуємо засмічувати планету, й ми поводимося наче безвідповідальні ковбої, котрі мають безкінечні простори».
Про уроки, які ми маємо винести з досвіду Хрестовоздвиженського трудового братства, говорили й однодумці та активні пропагандисти світоглядних ідей Миколи Неплюєва. А саме: керівник компанії «Технологія» Володимир ЗАЄЦЬ, котрий надав фінансову підтримку виданню; Віталій ШЕЙКО, очільник ГО “Рідний край», де в 2003 році вийшла перша книги про Трудове братство М. Неплюєва, та інші.
ПРИКЛАД ДЛЯ СУЧАСНИКІВ. Леонід Мельник озвучив приклади досконалого господарювання братчиків: рівень урожайності сільгоспкультур в 3-5 разів перевищував показники сусідів, тут жодного року не було неврожаю
Неповторним штрихом зустрічі стала участь у розмові про нову монографію прямих нащадків “братчиків” (Пархотько), котрі проживають у місті Суми, – вони надали світлини із сімейного архіву.
– Усі, хто долучився до створення “«Машины времени» Н.Н. Неплюева”, розраховують на зацікавленість молодого покоління, місцевих можновладців, які візьмуть на озброєння досвід нашого земляка Миколи Неплюєва та втілять його ідеї на практиці, – відзначив Леонід Мельник.
У ході презентації він звернув увагу присутніх на ряд його нових цікавих видань. А саме: «Рождение сестейновой экономики: опыт ЕС и практика Украины в свете III и IV промышленных революций: монография», «Зеленая» экономика (опыт ЕС и практика Украины в свете III и IV промышленных революций)» та підбірку з семи казок з циклу «Просто про складне» («Сказка о том, как Память работников искала», «Сказка про НИЧТО», «Как фанера самолетом стала», «Почему бывают цветы»).
Нове видання – монографію Леоніда МЕЛЬНИКА “«Машина времени» Н.Н. Неплюева” можна придбати у видавництві “Університетська книга”, Суми, Покровська площа, 6 (сквер Шевченко, напроти пам’ятника).
Олена Шевченко,
“Панорама” №41-2018