А пачєму абарігєни сьєлі Кука

Нас завжди вчили якимось моральним цінностям. Цінності продукувало суспільство. Тому, відносини між суспільством і владою – теж система ціннісних відносин.

Мене моя мама, яка була для мене абсолютним і непорочним авторитетом сказала мені: «Вітя, чужого брати не можна. Це гріх. Вкрадеш у людей – прокляну». Я мамі вірив і на все життя запам’ятав. Чужого в житті не брав. Та сама мама, коли ми якось ішли повз радгоспний садок шепнула: «Ану давай трішки (мішок) надибаєм «семеренок». Я такий: «Ма, так це ж чуже!?». Нарвався: «Синок, це не чуже, це колгоспне».

Мама чітко відрізняла людське і колгоспне. І потенційний гріх і подвиг.

Колись служив на флоті. Там теж було: вкрадеш у своїх – чухан. Вкрадеш із сусідньої бази – молодець. Колись із сослуживцями вкрали десяток ящиків апельсинів з німецької бази. Це був подвиг, тому, що вони нам ще за Київ і Сталінград мали відповісти.

Стандарти правди і гріха формує суспільство, або окремі суспільні групи у своєму оточенні.

Так я про що. Красти із бюджету – це розвод лохів, чи зрада? Я на Майдані стояв за те, щоб клептоманський режим януковича поховати. Ми наче б виграли. Клептомани звалили до Ростова.

А що в залишку? Прийшли герої? Ні, прийшли ті, хто говорив від імені героїв з трибун. І стали по трішки… Ну, ви зрозуміли. Тому що сповідь суспільства: сам бере і людям дає жити. От молодець. Здається, що виходу нема. Але є. Нульова толерантність до тих, хто краде. У людини. З бюджету. Тому, що я вже навчений – бюджет формуємо ми. Все, що вкрадено з бюджету – вкрадено особисто у мене. І у Вас.

У Сумах 500 мільйонів бюджет розвитку. А ще 250 мільйонів нерозподіленого залишку. Розпоряджаються ними депутати. Більшість депутатів міської ради – це начальники управлінь, відділів, комунальних підприємств. Ці люди наділяють себе бюджетом. Потім контролюють бюджет. Потім звітують за бюджет. Тяжко працюють.

Пропоную їх пожаліти. Готуємо законопроект, за яким працівники виконавчих органів самоврядування (чиновники та директори) не мають права бути депутатами. Заодно і чудаки, які мають генеральні підряди з ради (наприклад, перевізники маршруток).

Нехай ці добрі люди добре роблять свою справу. А про себе подбаємо ми самі. Скільки на тролейбуси, скільки на асфальт, скільки на школи. Розберемося якось. Не святі горшки…

Ось тільки згадується Висоцький. У цих добрих людей є свої цінності. Розводити не кроликів, а лохів.

А ви кричите про аборигенів. Папуаси з’їли Кука враховуючи власні цінності. Просто у них так було прийнято: їсти платників податків з Британії. Будьте толерантними. Чи ні?