Зриваємо маску з агента Кремля …
Основою держави, яка прагне отримати членство в Євросоюзі, безумовно має бути розвинута понад усім система законів. Це перше. Майже так саме важливе й те, що всі громадяни є рівними перед законом. Але це все теоретичні викладки. На практиці ми деколи бачим протилежне. Наприклад, українські прикордонники затримують навіть тих мешканців українського прикордоння, які вперше порушили режим перетину державного кордону і навіть тоді, коли таке втрапилося через крайні обставини. Поруч з тим, відомий майже кожному на кордоні громадянин Корабков Ю. безперешкодно і безкарно, хоча й зловмисно, перетинає кордон у яку завгодно зручну для нього годину.
Варто не забувати і про те, що поза увагою відповідних структур залишається розташована в селі Мар’їно Краснопільського району Сумської області біля самого кордону так звана дача, тобто власність, зверніть увагу, громадянина Росії Корабкова Юрія. Саме в районі його дачі реалізується державний проект «Стіна». Майже для звітності викопаний рів, який навантажені автомобілі підвищеної прохідності легко і швидко долають по дошках.
Непогано живеться прикордонникам «Краснопілля», які створюють «зелені коридори» через рідний кордон та пізніше ще й сприяють усуненню ознак перетину кордону контрабандистами. Адже за такий «сервіс» з ними щиро розплачується громадянин Корабков. Цілком зрозуміло, що при таких обставинах чесно виконувати службовий обов’язок прикордонники не в змозі. До слова сказати, годуються «захисники» Корабковим Юрієм як в переносному, так і в самому прямому сенсі. Як? Та дуже просто. Для підтримки «щирих стосунків» з «верхівкою» правоохоронців Сумської області громадянин Корабков організовує зустрічі та свята у власному ресторані «Олександрія», де регулярно шанує та пригощає своїх «приручених посадовців». Таким чином він «прокладає» зелені коридори на кордоні. Відкрию вам очі, що навіть керівник мобільної застави Гарячий Олексій Миколайович годується «з рук Коробка». А цей керівник походить з династії прикордонників. А разі тільки він?… Ось кому ми довірили охороняти нашу країну. Насправді, не тільки люди, а ще й людяність «гине за метал»… Підкреслимо, що бізнес є родинним: злочинна діяльність і безкарність Корабкова процвітає завдяки його двоюрідному братові Едуарду Порокіну, який має зв’язки в верхівках Сумського прикордонного загону та в Служби безпеки України.
Треба відзначити, що сумські правоохоронці повністю безпорадні й не можуть припинити злочинну діяльність «Коробка». Інша річ кріміналітет, який за серйозну провину кілька років тому видворив Корабкова з України, після чого він був примушений ховатися в Росії. Пізніше, коли Корабков повинився перед кримінальними авторитетами і вніс неабияку суму грошей, він звернувся в Україну. І ще як вдало повернувся. Тому що зараз він є громадянином Росії. А обшуки і переслідування громадянина Росії з боку правоохоронних установ Сумської області після всього були суто формальні. Проводились тільки для того, щоб мінімізувати громадський резонанс і відзвітувати перед керівництвом в Києві.
Для Корабкова українці є витратним матеріалом, за використанням якого він реалізує злочинний умисел з метою особистого збагачення. Небезпека полягає в тому, що сучасне свавілля на кордоні може мати трагічні наслідки, може привести до того, що вже сталося на Донбасі. Якщо кордон перетворюється на портал, через який будуть проникати на Україну бойовики, переправлятися зброя. І все це буде контролюватися спецслужбами Росії. Насправді складається чітке враження, що громадянин Корабков такі є засланим з Росії «козачком», чужим серед своїх. Посудіть самі, при сучасних стосунках України і Росії, в умовах підвищеної уваги влади до кордону, неможливо регулярно і при тому спокійно переміщати контрабанду, не маючи домовленостей з обох боків, тобто без відома російських спецслужб.