Про мову ненависті

Убили Моторолу. Весь фейсбук зірвало від щастя. У самого перший же комент був: «Нєт я нє плачу, і нє ридаю». Гуманісти відразу сполошилися – адже не можна радіти зі смерті людини. І не можна говорити мовою ненависті. А що це таке?

Анекдот в тему. У чукчі питають: «Ти у Москві був? Був. Сигарети з фільтром курив? Курив. Ну і як? Ну коли куриш фільтр – що попало. А далі – як пріма».

Ми живемо шаблонами . І хоча толковий психолог вам скаже, що усі узагальнення брехливі – ми продовжуємо узагальнювати. Усі блондинки – дури. У відповідь отримуємо – усі мужики – козли. І не розмінюємося на думку, що не усі дури і не всі козли. Мені особисто у житті частіше зустрічалися розумні блондинки. Але – шаблон говорить замість нас.

Шаблони бувають професійні. Усі бібліотекарі – сірі мишки, які десь залипли в читальному залі. А ви зайдіть до бібліотеки у день бібліотекаря. І побачите таке… Усі лікарі – циніки. Усі прапорщики – тупі: «Товаришу прапорщик, зупиніть поїзд. Поїзд – стій – раз, два». Шаблони бувають гендерні. Бувають гастрономічні. Ну, усі українці – салоїди, білоруси – бульбашці, німці – ковбасники, італійці – макаронники, французи – жабоїди. Точно усі? Я знаю багато українців, які не їдять сала. І хоча я їх не розумію – усе ж поважаю їх право їсти, що хочеться.

Гірше, коли для недалеких людей анекдоти стають частиною життя. І тоді починається мова ненависті. Усі американці – піндоси і спати не можуть, так мріють задавити Росію. А Європа вже власне – гейропа. За поребриком – одна вата.

Здається – бред. Але я у березні 14-го у Луганську чув від нестарої бібліотекарки: «Вот єслі прідут бєндєравци – ані за каждає русскає слова па пальцу будут атрубівать». І понеслася ЛНР-ДНР. Коли я тітці сказав, що сам числю себе бандерівцем, вона відповіла, що я шуткую. Не може ж людина, яка знає на пам’ять Пушкіна, Лєрмонтова чи Рубцова бути «бєндєровцем». Бо інакше – розрив шаблона. А це незручно. Бо треба думати. А це боляче.

Мова ненависті починається із псевдоекспертності. Ми усі знаємо… експерти кажуть… вчені повідомили… Нещодавно 40 мільйонів експертів зійшлися думкою про те, що у збірну з футболу у нас зібрали 11 людей, у яких обидві ноги – ліві. А я б зіграв краще.

Недавно мені в компанії під чарку один чудак впевнено розказував «за жизнь». Про владу. Українську і місцеву. Виявляється, що усі – дебіли, агенти кремля, алкоголіки, проститутки і бабники. Усім нам скоро хана. А ще є жидомасонський зговір. Піндоси нас здали путіну. Доктор Комаровський бреше. Інопланетяни за нами давно слідкують. Коти щось знають, бо дивляться зверхньо.

Я сумно посміхався. І думав, що найперспективніша професія у майбутньому – психолог. Ну принаймні, можна когось врятувати від себе. Єдиний шаблон – шаблонів не існує. З цим і живу.