Микола Полілуй: завод ім. Фрунзе може стати перспективним майданчиком для створення парку високих технологій

Найзначимішою подією для Сум минулого тижня став тисячний мітинг працівників заводу ім. Фрунзе. Про своє бачення того, яку позицію має зайняти влада на сумському і загальнонаціональному рівні, а також що чекає СНВО ім. М. В. Фрунзе нам розповів депутат обласної ради Микола ПОЛІЛУЙ.

«r»: Миколо Вікторовичу, проблема заводу ім. Фрунзе є актуальною вже давно, але його майбутнє досі невизначене. Чому?

М.П.: В першу чергу тому, що ні на місцевому, ні на найвищих рівнях ця проблема досить довго нікого не цікавила. Насправді вона виникла більше 10 років тому, коли в Росії та інших державах почали будуватися підприємства подібного, але більш сучасного технологічного циклу. В результаті зараз в Сумах залишається технологічний цикл, який є неконкурентноздатним для зовнішніх сучасних ринкових відносин, а внутрішніх замовлень недостатньо, щоб завод був рентабельним. Це вже не перші подібні випадки, мітинги працівників були в 2012 р., в даний час проблема лише загострилася. Реакція людей цілком логічна: вони вимагають збереження робочіх місць,погашення заборгованності по заробітній платні (38млн.),повернення кредиторської заборгованності, виведених прибутків, обігових коштів від офшорних резедентів і шукають тих, хто захистить традиції минулої слави заводу та їхні інтереси. Тому й звертаються спочатку до влади місцевої, щоб саме вона донесла ці проблеми як до прем’єр-міністра, так і до Президента. Прийшов час спільно шукати рішення на всіх рівнях.

«r»: Влітку міська рада та обласна державна адміністрація вже зверталася до прем’єр-міністра з приводу цієї ситуації, але жодного результату сумчани так і не дочекалися…

М.П.: Я був на кількох мітингах, тоді ж ініціював, щоб на сесії обласної ради заслухали представника власника СНВО ім. М. В. Фрунзе, заступника директора, членів незалежної профспілки. Тоді стояло завдання розібратися у ситуації, зробити так, щоб проблема вийшла на рівень Міністерства промислової політики та Кабінету міністрів. Але це звернення треба було розвивати. Сьогодні Микола КЛОЧКО, який тоді був головою облради, займає пост голови обласної державної адміністрації. Він часто буває в Адміністрації Президента, в Кабміні, в інших високих кабінетах – може ініціювати розгляд питання. А потім відкрито і прозоро довести до відома громади,керівництва, який міністр займається цим питанням, на якому етапі знаходиться розгляд, яке є бачення вирішення ситуації. Питання в тому, наскільки голова державної адміністрації уявляє існуючу проблему на прикладі проблеми заводу ім. Фрунзе? Чи готовий та спроможний він відстоювати інтереси сумчан, заводу Фрунзе? Досягнути реального компромісу напрацювати реальні пропозиції у реформуванні на рівні місцевої влади рішення та внести пропозиції на загальнодержавний рівень? Микола Клочко повинен показати свій досвід, як людина, яка розбирається в промисловості та є кризовим управліннцем,реформатором в промислових питаннях? Крім цього, чи зможе він об*єднати работу народних депутатів від Сумщини по СНПО ім. Фрунзе на рівні Верховної Ради та Кабінету міністрів? Це їхній спільний обов’язок перед виборцями!

«r»: Як бути з невирішеними питаннями: заборгованістю, звільненнями і т.д.?

М.П.: В першу чергу профспілки мають звернутися до УМВС та до фінансових органів в Сумській області, щоб останні ретельно перевірили заборгованість перед працівниками,

окреслили всі порушення по виплаті заробітньої платні! Наприклад, по незалежній інформації, деяким працівникам підприємства зараховують три години, хоч вони працюють повний день, а деякі замість трьохднівки, п*ять днів? Тут як суму заборгованності порахувать?

Беззаперечно на ситуацію впливає війна на Сході, конфлікт з Росією, але найголовніші рішення мають прийматися тут. Мер Олександр Лисенко і губернатор Микола Клочко мають зайняти чітку позицію. До того ж, сьогодні є ініціатива групи міських депутатів, які готові із заводчанами їхати до Києва, переносити мітинг під стіни Кабміну.

Можливість вирішення проблеми із заборгованістю я бачу в тому, щоб повернути заводу ПДВ (приблизно 100 млн.?) місцева влада має 6 млн. платні за землю, інші збори, їх теж можна залучити для підтримки віплати фонду заробітної плати заводчанам.А також суттєво поліпшить ситуацію цільове рефінансування і наповнення обіговими коштами виробництва обладнання для ГТС, ВПК,нафтодобувної, переробної,сільськогосподарської галузей . Чомусь приватні банки рефінансують на 3млрд- 15млрд.,а промисловість коли?Повний абсурд. Робочі місця, податки в яких реформах залишаються? Скільки часу потрібно, щоб почули, які дії ,вплив на владу треба зробити?

«r»: Зараз мова йде про державний контроль, націоналізацію. У сумчан різні настрої: одні говорять, що це підніме завод з колін, інші – що ні до чого іншого, як до зубожіння та знищення заводу це не приведе. Яка Ваша думка?

М.П.: Хочу сказати, що націоналізація повного комплексу заводу в тому вигляді, в якому він будувався, практично неможлива. Це не вирішить всіх проблем. Може йти мова про санацію. Необхідно вводити кризовий менеджмент. За згодою власника або в процесі санації на основі рефінансування частина, яка задіяна на виробництво внутрішнього комплексу ГТС і насособудування енергогенеруючих та енерготранспортуючих об’єктів, може бути під державним контролем!. І тут дуже важливий вплив держави, робота з власниками з підтримки Державної стратегії! Заводу необхідна реорганізація під сучасні ринкові відносини і сучасну державну безпеку. Зараз також дуже важливо звернутися до прем’єр-міністра, бо це проблема не тільки сумська, є загальнодержавний напрямок системних реформ по промисловості внести на разгляд в Парламент! Потрібно говорити не за цінності Євросоюзу, а звернутися за відкриттям ринків до міжнародних партнерів щодо термінового залучення технологій і інвістицій у виробничтво продукції заводу. Тоді це буде дійсно підтримка. Окреме питання – залучення програм міністерства оборони і ВПК та отримання від них замовлень. Крім цього повинно бути рефінансування під державне замовлення. І найголовніше – держава повинна запропонувати власнику заводу умови, які його зацікавлять..

«r»: А як щодо модернізації заводу, його переорієнтацію на український і європейський ринок?

М.П.: Модернізація можлива в наступному розумінні: СМПО ім. Фрунзе має велику територію, комунікації, хорошу транспортну розв’язку, обладнання – все це можна використати як хороший стартап для створення в Сумах хайтек-парку, де будуть залучені науковий потенціал, новітні технології міжнародних компаній, створені умови розвитку зв’язків з ринками, а також де буде розвинута побудова інфраструктури за принципом «навчаюсь-живу-працюю». На такому майданчику зможе працювати та генерувати ідеї талановита молодь, випускники місцевих і загальнодержавних вишів. Ми повинні докласти всіх зусиль, щоб компанії промислового напрямку міжнародного рівня приходили в Суми і вкладали свої кошти, виявляли бажання працювати на базі цього гіганта. Цей бренд СНПО ім. Фрунзе мають знати у всьому світі. Унікальне підприємство і наш обов’язок його зберегти.

І.Д.