Суми: новини, події, коментарі

Нотехс - будівництво у Сумах

Як Олена Попова прикриває Олега Шпакова

1,241

Коли я отримав відповідь з Міністерства освіти 27. 05. 2014, я звернувся з заявою на ім’я начальника обласного управління освіти. 24. 06. 2014 р. я отримав відповідь, де мені відмовлено в перегляді атестації, мотивуючи тим, що я не подав апеляцію протягом 10 днів. А хто знайомить учителя з законодавчою базою і хто йому пояснює його права під час атестації? Ніхто і ніколи цього не робить. Всі категорії і гроші ділять тихо і кулуарно. Під час засідання атестаційної комісії директор школи Олег Шпаков свідомо дезинформував мене і всю комісію, стверджуючи, що відсутності працюючої у школі навчальної майстерні з технічної праці, я маю право претендувати тільки на категорію «спеціаліста», а претендувати на вищу категорію не можу. Стан майстерні був основною думкою на цьому засіданні атестаційної комісії. Хіба я собі міг уявити, що директор ЗОШ №21 Олег Шпаков в присутності членів атестаційної комісії брутально бреше. Тільки після відповіді з міністерства освіти я зрозумів, що він під відсутність майстерні свідомо сфальшував результати атестації, бо відсутність майстерні згідно відповіді Міністерства освіти, не є основою для зниження кваліфікаційного рівня. За свідому підробку документів і фальшування результатів атестації Олег Шпаков мусить нести кримінальну відповідальність. У результаті посилання на термін апеляції у 10 днів вважаю таким, що спотворює суть відповіді на моє питання. Власне, директор Шпаков свідомо ввів мене в оману, чим сфальсифікував результати атестації, бо в місті на фінансування учителів немає коштів. Про свій гаманець вони не забули. Замість того, щоб за відверту брехню директора школи № 21 Шпакова звільнити з посади, начальник обласного управління освіти Олена Попова не розглянула особисто матеріали атестації, не вимагала пояснень від директора Шпакова, а все пояснила відсутністю моєї апеляції. Якщо я вже не вартий вищої категорії, то хто тоді її вартий? Раніше ясам визначав категорію, на яку претендую, а тепер Шпаков зачитав, що йому заманулося – і все.

Якось Шпаков спитав у мене, чому я так погано одягнений.А звідкіля в мене гроші, коли Шпаков залишив мені 2 години навантаження, і забрав категорію, а за майстерню не платить, бо вона через його бездарність як господарника закрита. Я економлю на всьому, що можливо, щоб можна було видати чергову книжку. Вже зараз я нагромадив значний літературній і краєзнавчий культурний спадок для дослідників і краєзнавців, а от що залишить після себе Шпаков, я не знаю. Мабуть, це буде підпис на брехливому протоколі, де мені присвоєно високе звання ,,спеціаліста”.

Покажіть мені в Україні шкільного учителя, що має 33 власні написані і видані книжки при загальній кількості друкованих сторінок всіх книжок більше 6 000. Чому книжку про історію школи № 21 написав я, а не директор Шпаков з вищою категорією. Чому в шкільному методкабінеті на полицях стоять книжки ,,спеціаліста” Ленського, а не директора школиз вищою категорією Шпакова? За логікою він мене розумніший, здібніший раз в нього вища категорія. Чому в музеї управління освіти на полицях при директору музею Близнюку стояли книжки Ленського і були представлені експонати виготовлені руками Ленського ще при створенні самого музею, а не начальників управління Пшеничної, Песоцької, Попової? Чому я написав фундаментальні книжки за історію Сумської освіти, а де ж ваші дослідження освітянські чиновники-невігласи?Якби ви знали скільки треба наполегливості, самовіддачі, коштів, щоб видати книжку. Що варті ваші дики фантазії про ваші здібності, коли ви собі клепаєте вищу категорію.

Крім загальної історії освіти я дав історію предметів, які викладалися в реальних училищах, школах, гімназія. Хто з управління освіти може сказати хто викладав працю в кадетському копусі, реальному училищі, приватних школах Носовіч і Бирченко. Ніхто. Хто написав книжку про історію Олександрівської гімназії, Першої жіночої гімназії, реального училища, кадетського корпусу і т. д. Ви хоча б чули, пані Попова, що їх автором є я. З вашого благословення тільки ,,спеціаліст”. На ваших серпневих конференціях тільки я виставляв в коридорах свої 33 книжки, а мене ваші управлінці виставляли в шию, бо я не узгодив це питання з ними. Щоб відчепилися доводилося тягнути до книжок Пісоцьку. Як же в нас люблять творчу особистість, невігласи вищої категорії як зі школи, так і на всіх щаблях управління освітою!Хіба категорія є показником інтелектуального розвитку вчителя? Учням не цікавий учитель своєю категорією, а реальними знаннями. Мені перерахували критерії яким я мушу відповідати. Що ж мені з цими критеріями робити, коли в мене їх вистачає не тільки на мене самого, але і на все ваше управління освіти разом з міністерством освіти.

Недавно з чужої подачі начальник управління освіти області Попова розповідала про місцеве краєзнавство. Боже, який це був убогий виступ. А на чиїх книжках воно тримається? Чому в бібліотеках місцевих університетів ви знайдете десятки моїх книжок, а де ж ваші книжки, пані Попова і вам подібних? Мабуть тому, що я ,,спеціаліст”, а ви невігласи вищої категорії не маєте нічого.

Відкрийте науковий журнал ,,Пам’ятки України” за квітень місяць 2014 р., і подивіться скільки там разів зроблено посилань на мої книжки. Скільки таких посилань і подяк я маю з інших наукових видань, а в очах невігласа вищої категорії Шпакова я тільки ,,спеціаліст”. Покажіть мені посилання в наукових журналах на книжки Шпакова, Данильченко, Попової. На ум приходить відомий класичний вислів: ,, А судді хто?” Звичайно, що ,,судять” учителя по законам написаним в театрі абсурду під назвою ,,Міністерство освіти і науки”. Поховальна контора для талановитого учителя ваше міністерство освіти.

Як тільки школа звітується за методичну роботу, так і просять, щоб ядав назви чергових своїх книжок, бо у шкільних корифеїв з вищою категорією немає нічого. Можна подумати, що мій творчий доробок це заслуга школи. Все навпаки, бо такі, як Шпаков, або завуч Скрипка зі своїми дебільними перевірками тільки вбивають живу душу творчої людини. Вони своїм примітивним мисленням не можуть зрозуміти велич тобою зробленого, а не вкраденого за хвилину з інтернету. Пошукайте методичні книжки, пані Попова, у Шпакова, або у іншого шкільного начальства. Рекомендую вам, пані Попова, прочитати мою дидактичну і методичну книжку, випущену до атестації ,,30 років з творчим проектом”, що є в матеріалах атестації, а то в силу свого інтелектуального розвитку, при визначенні мені категорії, Шпаков її не осилив.Знайдіть в матеріалах атестації Шпакова якесь подібне видання. Вища категорія у нього є, а розум і знання відсутні. Навіть мій блог в ,,Панорамі” і той для звіту школи згодився. Мені, пані Попова, дуже хочеться подивитися і ваші атестаційні матеріали, що ви собі там нафантазували, які глобальні успіхи в освіті собі приписали.

Я вимагаю від Міністерства освіти витребувати матеріали по моїй атестації і відмінити її результати. Педагогічна громадськість не хоче замість української освіти мати продовження театру абсурду у виконанні освітянських чиновників. Ми теж вийдемо на свій майдан. Нас теж вже дістали, ох, як дістали. З такими наказами і з такими атестаціями була наша освіта на п’ятсот першому місці в світі – там вона і залишиться.

Маємо нового міністра освіти, а дебіли з Міністерства освіти, що писали дебільні накази під Митька Табачника, продовжують ними мордувати українську освіту і українських учителів. Змінили Конституцію, а дебільні накази від Табачника – не можемо. Якраз таким дебільним наказом про проведення атестації і керувалися дебіли з Сумського обласного управління освіти, коли давали відповідь на мою заяву. Ось цей шедевр за підписом людини з вищою категорією перед вами. Висновки зробите самі.