Вітаю, Шановне панство. Звертаюсь до діячів громадськості, представників ЗМІ та до усіх патріотів України!

 

Вітаю, Шановне панство.

 

Звертаюсь до діячів громадськості, представників ЗМІ та до усіх патріотів України!

 

Кілька слів про себе: є громадянином України, багато років мешкаю у Сумської області. Звертаюсь до вас з метою розповісти про жахливу трагедію, яка відбулася в нашому регіоні, так саме як і про брехню, яку ллють про те, що сталося, Українські ЗМІ.

 

Щоб розпочати, мабуть, слід казати, що 14 і 15 серпня цього року на кількох телеканалах і на сторінках інтернет-видань з’явилася інформація про затримання 13 серпня службовцями відділу «Сопич» Сумського прикордонного загону двох автомобілів, що рухалися з Росії в Україну і не мали ніяких номерних знаків. Заголовки статей були, як повідомлення з зони АТО: «На Сумщину з Росії прорвався уазик з трупом і горілкою», «На Сумщину з Росії з боєм прорвалися дві машини», «На Сумщині вогнем зупиняли авто контрабандистів з РФ, які намагалися задавити прикордонників», «У Сумській області сталася смертельна перестрілка між прикордонниками та контрабандистами».

 

Всі вони розповідали майже одне: «13 серпня, в процесі реалізації інформації співробітників оперативно-розшукового підрозділу прикордонного відомства на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби «Сопич» Сумського загону прикордонний наряд виявив два автомобілі «УАЗ» без номерних знаків. Авто рухалися з території РФ в Україну. Коли наряд прикордонників наблизився, зловмисники спробували втекти, тому почали наїжджати на прикордонників, тобто спричинили загрозу їх життю. На законні вимоги зупинитися водії автомобілів не реагували, навіть навпаки – збільшили швидкість, продовжуючи рух.

 

З метою припинення протиправної діяльності були здійснені два попереджувальні постріли вгору, але це зупинило порушників і, продовжуючи рухатися далі, вони почали розділятися. Під час маневру один з автомобілів скоїв повторну спробу наїзду на старшого прикордонного наряду. Для затримання правопорушників старшим прикордонного наряду була застосована зброя. Він зробив кілька пострілів по колесах транспортних засобів, які рухалися у тил території України.

 

В процесі переслідування та пошуків на околиці поселка Баранівка знайшли одного з тікачів, при наближенні службовців до авто водій покинув салон і забіг на територію приватного будинку. Трохи пізніше в тилу ділянки відділу прикордонної служби знайшли інший транспортний засіб, де була мертва людина без ознак життя.

 

Далі, в ході огляду транспортних засобів знайшли контрабандний вантаж з горілчаними виробами торгової марки «Єльцин», сферичні дзеркала, блоки живлення, елементи яких містять дорогоцінні метали, які, можливо, є предметами подвійного застосування».

 

А зараз час розповісти, як це було насправді. Не є таємницею, що населення прикордонних сіл час від часу бере участь в контрабандних перевезеннях через кордон. Тільки для того, щоб жити, мати невеликі кошти.

 

В Україну везуть у першу чергу спирт, тоді як в Росію тягнуть м’ясо, сир, горілку, одяг і різні технічні прилади. Перевезення контрабанди дає можливість заробляти не лише місцевому населенню, а ще й прикордонникам, міліції та іншім службовцям. Такий стан справ влаштовує багатьох: виживають прості люди, яким ніде працювати, і живуть правоохоронці, яких забула держава.

 

Саме так намагалися заробити і наші співгромадяни-мешканці Глухівського району Михайло Коробов з Бачевська і Роман Ушачев з Сопича. Як і раніше, цього разу все повинно було пройти тихо, за відомою схемою. Адже господарі вантажу вже про все домовилися з прикордонниками, які дали зелене світло контрабанді. За домовленістю, французька горілка «Єльцин», сферичні дзеркала з Польщі та європейські блоки живлення зможуть досягти Росію, де вантаж вже чекали.

 

Але несподівано все пішло не за сценарієм – чи то грошей прикордонникам здалося недостатньо, чи то вантажу було занадто багато, може керівництво дізналося про все, ніхто зараз не знає, тільки вирішили наші стражі кордону затримати вантаж. Спочатку дали зелений коридор, а, коли машини вже рухалися крізь кордон, прикордонники почали палити з кулемета.

 

 

 

У результаті «професійних» дій прикордонників Михайло Коробов загинув від отриманих поранень, тоді як Роман Ушачев знаходиться у важкому стані у лікарні, він має важке поранення.

 

Оскільки батько Ушачева є головою адміністрації у Сопичі, прикордонники, щоб уникнути скандалу, ретельно почали замітати залишені сліди. Щоб приховати свою причетність до вбивства Коробова, вони знищили криваві плями в салонах затриманих авто і зняли з них номери.

 

Але це ще не все. Використовуючи корупційні стосунки, «відповідальні особи» виплатили родині Коробова велику суму грошей та під загрозами змусили родичів мовчати. Далі були зроблені фальшиві документи, які свідчать, що причиною смерті Михайла нібито стала «травма, отримана як наслідок удару тупим предметом». Допомогли прикордонники і з організацією похорон Михайла, яку змусили провести вже через добу, 15 серпня, лише у вузькому колі родичів.

 

Одночасно в офіційних повідомленнях ЗМІ не казали жодного слова, що загиблий – це наш громадянин, українець. Про пораненого взагалі не йшлося. Тобто навмисно створюється враження, що наші стражі кордону ведуть бойові дії проти Росії, захищаючи територію України. Насправді ж кордон та межа для них є лише засобом отримати гроші, підзаробити. Якщо не вірите – приїжджайте до нас і запитайте будь-якого місцевого, – вам не тільки розкажуть, ще й покажуть, де можна перейти кордон і скільки прикордонники беруть за перекидання вантажу. Усе продано, але не треба звинувачувати в цьому колишнє керівництво України.

 

Та хай вони вимагають та беруть гроші і приховують контрабанду. Зараз важкий час, коли кожен виживає як може, але вбивати своїх, вбивати людей через власну жадібність та далі відверто брехати, щоб врятувати себе, але продовжувати заробляти, це вже занадто, на мою думку.

 

Дуже сподіваюся, що, прочитавши мого листа, ви звернете увагу на ситуацію, що склалася, що воно допоможе відкрити очі, побачити правду.

 

Я не підписуюся, оскільки мені ще потрібно виховувати дітей, я не хочу розділити долю Михайла Коробова. Скажу лише, що живу поруч і не з чуток знаю особливості місцевого «бізнесу».