Валерій Дядюн з Сумщини загинув на війні

28 січня 2026 року загинув Захисник України Валерій Анатолійович Дядюн. Саме відтоді він вважався зниклим безвісти…

Валерій Дядюн народився 11 жовтня 1972 року в селищі міського типу Лугини на Житомирщині у простій працьовитій родині. З дитинства він зростав у любові до праці, повазі до людей та відповідальності за свої вчинки.

У 1979 році пішов до школи, а після закінчення дев’яти класів вступив до професійного училища в місті Народичі, де здобув професію тракториста-машиніста. Саме там розпочався його дорослий життєвий шлях.

У 1990 році Валерія призвали на строкову військову службу. Два роки він проходив службу на території Німецької Демократичної Республіки. Поки син виконував свій військовий обов’язок, його родина переїхала до села Мазівка. Саме сюди після демобілізації повернувся Валерій, щоб розпочати мирне життя.

У Мазівці він працював у колгоспі «Мир» водієм і трактористом. Його знали як чесного, працьовитого, відповідального чоловіка, який ніколи не відмовляв у допомозі та сумлінно виконував свою роботу. Люди поважали його за щирість, людяність і добру вдачу.

У 1994 році Валерій одружився. У подружжя народилися дві доньки, яких він безмежно любив і якими пишався. Для них він завжди залишався турботливим батьком, підтримкою та прикладом справжньої людини. Згодом життєві дороги подружжя розійшлися, і Валерій переїхав до міста Глухів, де жив і працював.

Та коли Україна покликала своїх синів стати на її захист, він не залишився осторонь.
У січні 2024 року Валерій став до лав Збройних Сил України. Без вагань пішов боронити рідну землю, своїх доньок, свою родину і кожного з нас. Виконував бойові завдання на Харківському напрямку, а згодом проходив службу у місті Вінниця.

У квітні 2025 року Валерій поїхав у відпустку.

Живим коридором, навколішки, з державними прапорами, квітами та сльозами на очах громада зустрічала свого Героя. Провести його в останню путь прийшли рідні, друзі, побратими, односельці, знайомі — усі, хто знав, поважав і пам’ятає Валерія.

Поховали Героя у рідному селі Мазівка.

Вічна пам’ять і слава Герою!