У Сумах ветерани планують відкрити спортзал, доступний усім ветеранам війни

Говоримо про проблеми ветеранського спорту, підтримку хлопців з важкими пораненнями, ампутаціями з керівником ГО «Спілка ветеранів російсько-української війни» полковником Володимиром Лавриком, який захищав Україну з 2014 року та дипломованим фахівцем з фізичної реабілітації Едуардом Максименком. Але мова йде не лише про проблеми – тут вже є напрацьований, цілком конкретний варіант допомоги воїнам, які повернулися з війни з важкими пораненнями, контузіями та ампутаціями.

«Один з напрямків нашої діяльності – це саме допомога хлопцям, які повернулися з війни з важкими пораненнями, контузіями, ампутаціями, – говорить Володимир Лаврик. – І Едуард підняв питання, чому ми самі не можемо зробити нормальний спортзал, в якому б займалися спортом та відновлювалися учасники війни, члени їх сімей. Зараз середній чек, як кажуть, 800-1000 гривень у місяць на відвідування спортзалу, а ми б хотіли, щоб це було для ветеранів до 1500 у квартал. Щоб на ці півтори тисячі, які виділяє держава, люди отримували послуги з відновлення, реабілітації, щоб з ними працювали фахівці. Едуард має відповідну освіту та знання, сам учасник АТО. Приміщення ми практично знайшли, але це коштує чимало».

Едуард Максименко: Так, ми проговорили суму, це від трьох мільйонів гривень. Плюс ще врахуйте придбання відповідного обладнання, а також створення умов для безбар’єрного доступу.

R: Де взяти кошти?
В.Л.: Є певні напрацювання, є небайдужі люди, які можуть допомогти. Будемо зустрічатися з тими, хто дотичний до цих проблем, будемо шукати інші можливості, наприклад, залучення грантів. Бюджетних коштів не буде. Якщо у нас все вийде, то можна буде думати про масштабування такого проєкту. Ми всі віримо у перемогу, і тоді подібних залів буде потрібно не один на всі Суми, а у кожному мікрорайоні.

R: Від держави допомоги не чекаєте у подібних проєктах?
В.Л. Поки від держави маємо лише 1500 на квартал для занять спортом ветеранів. Навряд чи і в подальшому буде якась суттєва допомога у цьому саме питанні. Якось не дуже хочеться говорити і про роботу наших відповідних обласних державних структур, бо я ні разу не зустрічався і не знайомий з очільницею Управління чи Департмента, навіть не знаю, як воно точно називається. Все ж таки, наша громадська організація створена у 2015 році, я в АТО був з 2014 року, тому така ситуація є неправильною. Є профільний заступник, є Рада ветеранів, де нещодавно були проведені вибори представника від Сумщини до Всеукраїнської Ради. Але я про це навіть не знав. Тому така інформаційна політика, якась вибіркова, є неправильною. Ну, це моя особиста думка. Хтось, можливо, вважає інакше.

Е.М.: Зараз, мені здається, найголовніше, залучити хлопців до занять спортом, не дати зневіритися, адже через спорт вони отримають і психологічну підтримку та допомогу. Хлопці будуть бачити, що є можливість прийти, позайматися спортом, поговорити, пожартувати. Тому й будемо для цього працювати.