Спроможна мережа медзакладів – наступний етап медреформи

У сфері медичного обслуговування населення в Україні зараз відбувається другий етап медичної реформи. Наразі одним із головних питань є створення госпітальних округів та спроможної мережі медичних закладів. Що це за процес, які його особливості і як він вплине на мешканців Сум та області, ми вирішили дослідити на шпальтах нашої газети. Оскільки тема досить складна і з певним переліком спеціальних термінів, то пояснювальний матеріал у форматі «лікпену» викладений у додатку до цієї статті.

Про особливості формування спроможної медичної мережі у Сумському госпітальному окрузі ми поспілкувалися із заступницею голови Сумської ОВА Оленою БОЙКО, яка курує напрямки охорони здоров’я, освіти, екології та житлово-комунального господарства. 28 лютого 2023 року Кабінет міністрів Україні (КМУ) затвердив Постанову № 174 «Деякі питання організації спроможної мережі закладів охорони здоров’я», в якій визначені вимоги до надкластерних, кластерних, загальних лікарень, які складатимуть спроможну мережу. У зв’язку з цим Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) провело загальну нараду для всіх областей України, а також окрему нараду для Сумської області. Це була нагальна потреба, оскільки саме у Сумах виникли серйозні питання щодо майбутніх змін.

«Це досить складна агломерація з великою концентрацією закладів охорони здоров’я, в тому числі і тих, що підпадають під надкластерні та кластерні вимоги, і загальні лікарні. І ми попросили міністра провести окрему нараду для Сумської області, де ми могли б проговорити декілька питань, щоб зрозуміти, в якому напрямку нам треба рухатися. Ми «зустрілися” з міністром охорони здоров’я Віктором ЛЯШКОМ онлайн, запросили керівників міських медичних закладів, був присутній мер Сум, і ми проговорили основні моменти, які стосуються міста Суми», – пояснила Олена БОЙКО.

Особливості спроможної мережі у Сумській області

Спроможна мережа буде складатися з надкластерних, кластерних, загальних медзакладів та центрів первинної медико-санітарної допомоги. Надкластерні – обласні клінічна та дитяча лікарні, обласний перинатальний центр, інфекційна та спеціалізована лікарні, а також кардіологічний та онкологічний диспансери. Буде щонайменше шість кластерних лікарень: у Конотопі, Охтирці, Ромнах, Шостці та дві у Сумах. Інші лікарні комунальної власності в містах стають загальними (наприклад, у Сумському районі – це заклади у Білопіллі, Краснопіллі та Лебедині). Виникає питання переформатування деяких медзакладів, що зараз функціонують в обласному центрі.

«Територіально в м. Суми буде знаходитися дві кластерні лікарні (одна сконцентрована на обслуговуванні міського населення, інша – для населення Сумського району). Задля втілення цього плану доведеться об’єднати лікарні. Міський кластер – зробити територіально-медичне об’єднання центральної міської (ЦМЛ) з 4-ю лікарнею. Районний кластер – об’єднання 5-ї та Святого Пантелеймона лікарень. Територіально вони будуть знаходитися у м. Суми, але по населенню, по маршрутах, по доставці пацієнтів із загальних лікарень та центрів первинної медичної допомоги будуть обслуговуватися в кластерній лікарні Сумського району, а населення м. Суми – у кластерній лікарні м. Суми. Але це стосується лише екстреної медичної допомоги. При плановому лікуванні у нас є вибір пацієнта, коли він сам може виявити бажання потрапити в ту чи іншу лікарню», – прокоментувала Олена БОЙКО.

Про дитячу лікарню та пологовий будинок

r: Розкажіть, що буде з дитячою лікарнею та пологовим будинком на Троїцькій?

«Це два ключові моменти, які дуже турбують місто Суми і міську владу. На сьогодні територіально в м. Суми ми маємо надкластерний заклад – обласний перинатальний центр, який надає медичну допомогу 3-го рівня. Ми маємо обласну дитячу лікарню, як потужний надкластерний заклад і одночасно з цим на території міста ми маємо дитячу лікарню і міський пологовий будинок (зараз він називається перинатальним центром, але все одно, це медичний заклад, який надає медичну допомогу 2-го рівня). Надкластерним може бути лише заклад, який надає медичну допомогу 3-го рівня. Це – обласний перинатальний центр. Нами було запропоновано міській владі декілька варіантів, як можна продовжити функціонування закладів. Тому що як окремі монопрофільні лікарні, на жаль, вони не потрапляють у спроможну мережу. Тому що такого формату по критеріях, по напрямах надання медичної допомоги у спроможній мережі немає. Міській владі було запропоновано спільно з депутатами визначитися щодо можливості приєднання, наприклад, міської дитячої лікарні до міського кластеру у якості відділення педіатрії. І так само поступити з міським пологовим будинком – передати його обласному перинатальному центру для того, щоб замкнути коло надання відповідної допомоги», – відповіла Олена БОЙКО.

r: Сумчанам за міський пологовий буде прикро. Це – медзаклад з великою історією, багато хто народився там.

«Кожен медичний заклад в області має певну історію. Або ми тримаємось за історію і далі не розвиваємо мережу, або ми все ж таки починаємо думати про майбутнє. Філософія така: так, як було, вже не буде. Потрібно буде змінювати підходи, і НЗСУ досить чітко розуміє, які заклади дійсно спроможні надавати якісну медичну допомогу: по кількості договорів, які були законтрактовані, а головне, виконані у рамках відповідних договорів. Тому ми, крім територіально-адміністративних критеріїв, будемо ще враховувати при визначенні спроможної мережі підсумки або результати роботи того чи іншого закладу, а також можливості для подальшого розвитку», – прокоментувала заступниця голови СОДА.

r: Навіщо все це робиться?

«Думаю, що будуть певні заклики, що руйнується система охорони здоров’я. Але ми розуміємо, що так як вона існує зараз, вона існувати не може. Розпорошуються державний, людський ресурс, якого, на жаль, вже не так багато залишилось. Зараз більше емоцій, ніж реальне сприйняття, як воно має виглядати. Я думаю, що цікаво буде після того, як перші напрацювання у рамках кластерів ми зможемо винести у публічну площину. Коли ми зможемо відкрити карту області та зрозуміло пояснити кожній людині, що з цього населеного пункту є можливість поїхати сюди, або туди, це займе стільки-то часу, дзвонити треба сюди, там ти можеш отримати таку допомогу, а там таку. Але деякі напрямки можеш отримати лише в м. Суми, тому що саме тут є концентрація певного ресурсу. Наведу приклад. Якщо ми купимо в кожну лікарню по ангіографу та МРТ, який обсяг державного ресурсу ми туди вкладемо і скільки нам потрібно фахівців туди навчити, наскільки це буде економічно обґрунтовано? А хірург, який оперує один раз на півроку чи раз на місяць, і хірург, який оперує щодня – де людині краще отримати цю хірургічну допомогу? У цьому полягає концепція: ресурс має бути сконцентрований там, де він приносить найбільшу користь і найбільше допомагає людям», – дала пояснення Олена БОЙКО.

Основні принципи побудови спроможної мережі

1. Формування спроможної мережі – це концентрація державної підтримки на закладах, які входять до цієї мережі. Фінансування за державний кошт ремонтів, реконструкцій, придбання дороговартісного обладнання (таких як ангіографи, МРТ) в першу чергу будуть спрямовані на заклади в спроможній мережі. І лише в другу чергу – на інші заклади, які в цю мережу не потрапили.
2. Всі заклади (які в мережі чи ні) не позбавляються можливості укладати договори с НСЗУ.
3. Формування спроможної мережі не передбачає закриття закладів.
4. Ця спроможна мережа не є константою. Через певний період буде зроблений аналіз – що було враховано, що не було – і будуть внесені корективи.

Підсумовуючи розмову, з’ясовуємо часові рамки створення спроможної мережі. Отже, до 1 травня цього року має бути поданий до МОЗ остаточний План формування спроможної мережі Сумської області, погоджений з органами місцевої влади і керівниками медзакладів. Задля цього зараз активно працюють робочі групи по кластерах (районах). Термін, за який має повністю запрацювати спроможна мережа, поки що у нормативних актах не визначений, а план розвитку госпітального округу визначається на 3 роки.

«Все залежить від державного фінансування. На папері намальована спроможна мережа – це не справжня спроможна мережа, поки вона не підкріплена відповідним ресурсом на реконструкцію, ремонт, закупівлю відповідного дороговартісного обладнання. А для цього все це ще потрібно буде прорахувати відповідно до поданих планів», – пояснила Олена БОЙКО.

Фахові коментарі

Директор Сумської обласної клінічної лікарні Володимир ГОРОХ:

«Ми повністю готові і відповідаємо вимогам до надкластерної лікарні. Ми вже працюємо у рамках реформи. Ми є лікарнею багатопрофільної високоспеціалізованої медичної допомоги. У нас 28 відділень і стільки ж напрямків. На сьогодні ми підписали з НЗСУ контракт на рік на суму 385 мільйонів гривень, у нас укладені 24 потужні, об’ємні пакети медичних послуг. За час війни ми суттєво, в основному, за рахунок гуманітарної допомоги і та централізованих заходів МОЗ зміцнили матеріально-технічну базу в частині лікувального, діагностичного, спостережного обладнання. Обласна лікарня повністю укомплектована новими автомобілями швидкої допомоги. Наразі ми можемо виконувати екстрену допомогу з транспортування хворих».

Директор клінічної лікарні Святого Пантелеймона Володимир ПОЦЕЛУЄВ:

«Робота з формування спроможної мережі на Сумщині завершена. 27 квітня відбулася остання нарада робочої групи, де затвердили спроможну мережу Сумської області. У Сумському районі затвердили дві кластерні лікарні – КНП “Центральна міська клінічна лікарня” та КНП “Клінічна лікарня Святого Пантелеймона” СМР. Районний кластер буде створено шляхом об’єднання лікарень Святого Пантелеймона та 5-ї клінічної. Це – своєрідне історичне повернення нашої лікарні до визначення районної, оскільки в 2021 році в процесі децентралізації лікарня змінила засновника – із Сумської районної ради на Сумську міську раду, але при цьому продовжила надавати медичні послуги як територіальним громадам Сумського району, так і мешканцям Сумської територіальної громади, що входить до Сумського району. Чисельність мешканців Сумського району без врахування міста Суми складає 177 939 осіб. І окрема кластерна лікарня на таку кількість населення повинна бути згідно критеріїв Порядку функціонування госпітальних округів. Для нас це – важливе рішення, яке дозволить розвивати лікарню як потужний медичний заклад та надавати широкий спектр якісної безоплатної медичної допомоги мешканцям району».

Післямова

28 квітня заступниця голови Сумської ОВА Олена БОЙКО провела брифінг, на якому повідомила сумським журналістам, що проєкт створення спроможної мережі в Сумському госпітальному окрузі, який до 1 травня потрібно було подати до МОЗ, складений. Мережа буде включати в себе 7 надкластерних, 6 кластерних та 10 загальних медичних закладів.

Надкластерні лікарні Сумщини:

 

Міська дитяча лікарня

1. Сумська обласна клінічна лікарня з приєднанням Сумського обласного діагностичного центру.
2. Обласна дитяча клінічна лікарня
3. Обласний клінічний перинатальний центр
4. Медичний клінічний центр інфекційних хвороб та дерматології імені З. Красовицького з приєднанням Регіонального клінічного фтизіопульмонологічного медичного центру (тубдиспансер) та обласного діагностичного центру у м. Шостка
5. Обласна клінічна спеціалізована лікарня (м. Ромни) з приєднанням обласної спеціалізованої лікарні у м. Глухів
6. Сумський обласний клінічний кардіологічний диспансер
7. Сумський обласний клінічний онкологічний центр

Кластерні, загальні лікарні

У Сумському районі: 2 кластерні лікарні – 1) Центральна міська клінічна лікарня з приєднанням Дитячої клінічної лікарні Святої Зінаїди та Клінічної лікарні №4 2) Клінічна лікарня Святого Пантелеймона з приєднанням Клінічної лікарні №5.

У Охтирському районі: кластерна лікарня в Охтирці, загальна у Тростянці.

У Роменському районі: кластерна лікарня у Ромнах, загальна у Недригайлові,

У Конотопському районі: кластерна лікарня у Конотопі (центральна районна), загальні у Кролевці, Путивлі, Бурині,

У Шосткинському районі: кластерна лікарня у Шостці (центральна районна з приєднанням дитячої); загальні у Глухові та Ямполі.

Як почубилися Юрій Анатолійович із Павлом Петровичем

Вже зараз очевидно, що зміни, про які говорила Олена БОЙКО, не будуть безболісними. Це стосується тих медичних установ, які з впровадженням спроможної мережі втратять у статусі, і відповідно у коштах, які будуть надходити як з бюджету, так і від НСЗУ.

Так, добре відомо, що мер Тростянця Юрій БОВА наполегливо намагається саме Тростянецьку лікарню зробити кластерною для Охтирського району, мотивуючи це тим, що умови у лікарні та логістика до Тростянця з навколишніх населених пунктів кращі, ніж до Охтирки. Але за нормами, які визначені вже згаданою Постановою КМУ, Тростянецька лікарня не може бути кластерною (немає 30 тис населення у місті, Тростянець не є районним центром і т.п.). І мер Охтирки Павло КУЗЬМЕНКО теж не має ніякого бажання йти на поступки меру Тростянця. Тож, врешті решт, протистояння двох мерів закінчилося банальною бійкою. На нараді керівників територіальних громад Охтирського району Сумської області у голови районної військової адміністрації Леоніда КЛИЗУБА у квітні 2023 р. словесна суперечка мерів переросла у подальшу бійку за межами будівлі адміністрації. Які це буде мати наслідки для визначення спроможної мережі у кластері Охтирського району, невідомо, але Олена БОЙКО, відповідаючи на питання про Тростянецьку лікарню ще до описаного інциденту, зазначила: «Хотіти і мати можливість – різні речі. Тому в рамках кожного кластеру буде оцінена, в першу чергу, фінансова спроможність лікарні, кадрова, матеріально-технічна спроможність лікарні надавати відповідну допомогу. Але також будуть враховані обов’язково певні транспортно-логістичні можливості або обмеження. Пам’ятаємо, коли був рік окупації, оперативного оточення міст, коли, наприклад, між Охтиркою і Тростянцем у нас, по суті, була єдина дорога (дорога життя) і руйнування того мосту, який з’єднував два міста, робить заручниками населення Тростянця. А це близько 30 тис. людей. Тому ми розуміємо – якщо переривається це транспортне сполучення, то мешканці Тростянця по суті позбавлені можливості (якщо там лікарні немає) отримати якісну медичну допомогу. Тому ми будемо в рамках якраз Охтирського району розглядати питання щодо взаємодії цих двох заходів, які знаходяться в містах Тростянець і Охтирка. Зрозуміло, що по тих критеріях, які визначені сьогодні у Постанові КМУ щодо кількості населення, щодо кластерних лікарень, які можуть обслуговувати населення, кластерною лікарнею може бути лише медзаклад у місті Охтирка. Але Тростянець може претендувати при певних критеріях, при певних перспективних напрацюваннях на звання загальної лікарні. Там теж буде можливість надавати кваліфіковану медичну допомогу».

Про медичну реформу

Медична реформа стартувала в Україні 30 січня 2018 року із набуттям чинності Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». Реформа складається з трьох етапів і кінцевою метою має докорінну зміну сфери надання медичних послуг. 1-й етап передбачав реформування первинної ланки медицини шляхом створення інституту сімейних лікарів замість дільничних педіатрів і терапевтів. У цей час вперше був втілений принцип “Гроші – за пацієнтом” – фінансування сімейних лікарів залежало від кількості підписаних декларацій з пацієнтами. 2-й етап, в якому ми зараз перебуваємо (початок – 2020 р.), має на меті реформування стаціонарів. Пріоритети: автономія лікарень і стаціонарів комунальної форми власності та створення госпітальних округів. Війна не дала своєчасно розпочати створення госпітальних округів. Тому зараз – це дуже нагальне завдання. Часто медіа використовують назву «інфраструктурний» етап або навіть називають 3-м етапом. Хоча виходячи з букви Закону України, третім є етап реформування державних медичних центрів та науково-медичних інститутів (має розпочатися в 2024 році).

Створення діючої (спроможної) мережі медичних закладів в Україні — ключовий напрямок розвитку реформи. Основою для розбудови мережі є госпітальні округи (області), які поділяються на госпітальні кластери з населенням від 150 тисяч на кластер. Такий розподіл дозволяє оптимально розрахувати потоки пацієнтів і забезпечити рівномірний доступ до медичної допомоги.

Спроможна мережа — це понад 450 потужніших медичних закладів на території України, які співпрацюють один з одним і надають інтегровану медичну допомогу на певній території. Мережа складатиметься з надкластерних, кластерних, загальних та інших закладів. Пацієнт отримуватиме якісне та безоплатне лікування у відповідному типі закладу з урахуванням складності його захворювання. Пацієнти з найпростішими захворюваннями отримуватимуть лікування в загальних медичних закладах, у більш складних випадках їх доставлятимуть до кластерних та надкластерних медичних закладів.

Надкластерна лікарня – потужна багатопрофільна лікарня в області, яка надаватиме медичну допомогу в найскладніших випадках. Лікарня буде максимально оснащена сучасним обладнанням і надаватиме найширший спектр послуг.

Кластерна лікарня надаватиме медичну допомогу пацієнту у разі поширених хвороб у середніх і тяжких випадках. Кластерні медичні заклади визначаються з розрахунку один медзаклад на мінімум 150 тис. населення. Час доїзду до такої лікарні становитиме близько години.

Загальна лікарня надаватиме лише базові (найпростіші) медичні послуги, здійснюватиме стабілізацію пацієнта та його маршрутизацію до кластерних та надкластерних лікарень. Загальна лікарня розташовуватиметься з розрахунку один медичний заклад біля 40 тис. населення та обслуговуватиме населення однієї або кількох громад.

Медичні заклади, які не увійшли до спроможної мережі, зможуть і надалі укладати договори з НСЗУ, за винятком пакетів на інсульти та інфаркти. Наступного року на «інсультний» та «інфарктний» пакети із НСЗУ зможуть укласти договори лише медичні заклади, які у спроможній мережі визначено кластерними та надкластерними, а також кардіологічні центри.

Пакет медичних послуг — це перелік медичних послуг, для надання яких визначені однакові вимоги та принципи фінансування.

У 2023 році

Передбачено розвиток мережі для лікування інсультів, інфарктів та медичної реабілітації. Одночасно у загальних лікарнях будуть розвиватися відділення ургентної медичної допомоги, а у кластерних та надкластерних — потужні відділення екстреної медичної допомоги з цілодобовим прийомом пацієнтів. Відповідно до рівня лікарні будуть побудовані маршрути пацієнта, забезпечення їх обладнанням та реконструкція або будівництво медичного закладу. До пакетів послуг, які готова фінансувати НСЗУ, включено реабілітаційні послуги. Значна увага приділяється психіатричній та психологічній реабілітації.

НСЗУ

За ключовий елемент реформи (фінансування системи охорони здоров’я) відповідає центральний орган виконавчої влади — Національна служба здоров’я України (НСЗУ). Створена у 2017 році. НСЗУ реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій. Вона укладає договори із закладами охорони здоров’я та закуповує у них послуги з медичного обслуговування населення. НСЗУ контролює дотримання умов договорів та робить прямі виплати закладам за надані послуги. Від імені держави сплачує медичні послуги на суму більше 100 млрд грн щороку.

Медицина Сумської області в цифрах НСЗУ

Наявне населення – 1053452 особи.

Мають декларації з сімейними лікарями – 87,9 %.

Кількість надавачів медичних послуг – 90 комунальних та 38 приватних.

Оплата надавачам медичної допомоги – 3,77 млрд грн, з них спеціалізована – 2,25 млрд грн.

Розподіл оплати за окремими напрямками:

Covid-19 – 639 млн.

Амбулаторні послуги – 239 млн.

Екстрена медична допомога – 310 млн.

Первинна медична допомога – 655 млн.

Стаціонарні послуги загального профілю – 942 млн.

(Статистика надана за 2021 рік, оскільки за 2022 рік річний звіт не був опублікований).

Матеріал підготувала Олена ПРИЙМАЧ

ІД