Щоденник мандрів: “маріванна”, кафе для місцевих та домашня лаосська ковбаса

12 березня 2013 р.

Маленький штрих щодо столиці Лаосу – В’єнт’яну.
Приїхали сюди рано, швидко знайшли недорогий готель, покидали речі – і у місто. Через кілька десят кроків від готелю. Водій мото-таксі витягнув з кишені пакетик з чимось зеленим і проникливо мовив до мене: “маріванна”…
Якщо б моя перша шкільна вчителька, Марія Іванівна, тільки знала, що її ім’ям в Азії називають марихуану… 😉
Як ілюстрацію, викладаю характерне фото: це табличка біля загальноосвітньої школи… мабуть не всі тутешні школи можуть таким похвалитись 😉

У Вьєнт’яні обідня перерва. А ми чим гірше? Із задоволенням приєднались до вправно працюючих щелепами лаосців 🙂
Все-таки, їсти у звичайних кафе для місцевих – це супер. Що б там не було написано на ресторані для туристів (типу, “справжня лаоська кухня”) – це все не те. Ось воно – просто на вулиці.
Вибрав собі щось за запахом схоже на нашу домашню ковбасу (на першому фото). На смак, також, виявилася трохи схожа… тільки б часничку б побільше, і сала в ній малувато – від того суха. А так, нічого – їстівна 🙂