Перейменування-дерусифікація

Під час розгляду пропозицій щодо перейменування вулиць у мене виникло питання, на яке я поки що не знайшов відповіді.

Тому ділюся ним з вами. Можливо, завдяки вам ситуація проясниться.

Суть питання: надійшли пропозиції повернути низці сучасних вулиць назви, які вони носили в ХІХ столітті, а саме: вулиці Берестовська, Демиденківська, Германівська, Клочковська, Костюківська, Кустовська, Мамонівська, Пономаренківська, Філатовська; провулки Бабичевський, Павлівський, Полибінський, Копиловський, Кочурчин, Ярошівський, Сурогінський тощо.

На честь кого названі ці вулиці, невідомо. Більша частина назв явно утворена від прізвищ. Хто ці люди, що вони зробили, наскільки це актуально в сучасній Україні, теж невідомо. Були вони добрими й щедрими українофілами чи багатіями-здирниками й українофобами – хтозна. Але такі вулиці були, вони є на старих картах. І тими, хто пропонує ці назви, цей процес визначається як повернення історичних назв.

От і власне питання: чи всі історичні назви варто повертати, і як будуть сприйматися сучасними містянами назви позаминулого століття, які їм нічого не говорять?
Ще один аспект. Нинішнє перейменування проходить під гаслом дерусифікації, але якщо ми повернемо назви часів російської імперії, це точно буде дерусифікація? Особливо, якщо ми не знаємо, ким були ці люди.

П.С. Якщо у когось є інформація, на честь кого названі ці вулиці, діліться.