Особливості ефірного простору Сумщини

День працівників радіо, телебачення та зв’язку в Україні відзначається 16 листопада з 1994 року. Напередодні професійного свята представник Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в Сумській області Лариса ЯКУБЕНКО в ексклюзивному інтерв’ю для нашого видання розповіла про зміни та удосконалення медіа-ефіру Сумщини як прикордонної області нашої держави
R: Зараз в Україні час реформ. Як ця тенденція торкнулася національного телебачення?
Л.Я.: За останній час вітчизняне медійне поле змінилося кардинально, і всі процеси обумовлені головною причиною – намаганням держави захистити свій інформаційний простір. Ще у 2014 році Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення прийняла рішення про вилучення низки російських пропагандистських каналів з переліку адаптованих каналів, які відповідають вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення та чинному законодавству України.
На посилення національних пріоритетів в радіоефірі були спрямовані законодавчі зміни щодо запровадження квот на україномовні пісні та ведення програм державною мовою, а також вилучення російських передач із квот європейського продукту (інфографіка 1). З жовтня цього року вступила в дію норма закону щодо запровадження квот на телебаченні.
Право громадян знати, хто володіє інформаційними ресурсами і який вплив може чинити на суспільство програмна політика тих чи інших ЗМІ, забезпечує норма закону щодо необхідності розкриття інформації про структуру власності медіа.
Також через можливість застосування санкції «накладення штрафу» Національна рада отримала серйозні важелі впливу на ліцензіатів, які порушують галузеве законодавство.

R: Хто з ліцензіатів-порушників Сумщини отримав штрафи?
Л.Я.: Так, цього року за ретрансляцію неадаптованої програми TV RUS штрафну санкцію було застосовано до провайдера «Глухівські телекомунікаційні системи», який здійснював свою діяльність у смт Ямпіль. Крім того, були зафіксовані інші численні порушення: універсальна програмна послуга надавалася не в повному обсязі, і навпаки, ретранслювалися 24 програми, не передбачені загальною концепцією програм для ретрансляції. Штраф відповідно до законодавства становив 4000 грн. Компанія намагалася оскаржити рішення Національної ради в Сумському окружному адміністративному суді, але програла суд і сплатила штраф.
Зараз Ямпільський районний суд Сумської області розглядає ще одну справу, пов’язану з компанією «Глухівські телекомунікаційні системи»: про порушення Порядку провадження господарської діяльності, а саме – безліцензійної діяльності. Сподіваюсь, що ямпільські судді будуть такими ж принциповими, як і їх сумські колеги.
Також минулого року штрафні санкції отримали телерадіокомпанії «АКЦЕНТ» (Шостка), «РКТ-2» (Ромни) і ФОП Юхименко А.А. (Буринь), а в 2017 році чотири редакції районного проводового мовлення, які працюють у населених пунктах Білопілля, Глухів, Краснопілля та Лебедин. Підставою для застосування штрафних санкцій стало неподання або несвоєчасне подання інформації про структуру власності. Відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» її потрібно подавати до Національної ради щороку, до 31 березня.
R: Які телеканали та радіостанції можуть дивитись, слухати мешканці Сумської області?
Л.Я.: На території Сумщині в аналоговому телеформаті працюють 15 загальнонаціональних каналів: UA:ПЕРШИЙ, 1+1, ИНТЕР, ICTV, 5 канал, УКРАЇНА, НТН, ТЕТ, МЕГА, СТБ, НОВИЙ канал та інші. Згідно з даними Сумської філії Концерну РРТ найбільше охоплення населення області аналоговим телевізійним сигналом мають телеканали UA:ПЕРШИЙ(90%), 1+1(95%), ІНТЕР (59,65%). У цифровому форматі мешканці області приймають 32 українських канали.
Найбільша кількість загальноукраїнських радіостанцій фіксується в обласному центрі – біля 20. Також ФМ-мовлення ведуть 6 місцевих станцій та «СЛОБОДА-ФМ», який є підрозділом Філії НСТУ «Сумська регіональна дирекція».
На даний час на території Сумщини зареєстровано 34 медійні ліцензіати, які здійснюють місцеве та регіональне мовлення. З них ведуть проводове мовлення 9 компаній, ФМ-мовлення – 7, ефірне аналогове телевізійне – 6, ефірне цифрове телевізійне – 3, телевізійне мовлення у кабельних мережах – 6 та 16 провайдерів програмних послуг.
Регіональним лідером ефірного аналогового мовлення є ТОВ ТРК «Відікон». Але територія розповсюдження телевізійних програм у цифровому форматі компанії «Відікон» розповсюджується лише на
м. Суми та Сумській район. Також ця компанія має і свою власну радіостанцію – «ДІВА-РАДІО», яка ще до введення квот стала працювати під гаслом «Слухай сумське, слухай українське!»
Лідери цифрового мовлення -– філія НТКУ «Сумська регiональна дирекцiя» (логотип «UA:СУМИ») та ТОВ ТРК «АКАДЕМ ТВ», які отримали ліцензію на мовлення на 5 каналі (м. Білопілля, Суми, Тростянець, Шостка, с. Овлаші та прилеглі райони).
R: В чому полягають особливості формування телерадіомовного ефіру Сумщини як прикордонної з Росією області?
Л.Я.: Специфічною рисою інформаційної мапи Сумської області є багаторічна експансія російських каналів. Не зважаючи на низку заходів щодо зменшення впливу російських каналів на громадянське суспільство, моніторинги фіксують можливість прийому сигналу заборонених російських мовників на окремих територіях Сумської області: прийом на антену, або прийом через сет-топ-бокс, або прийом через супутникову «тарілку».
Згідно з даними, отриманими від районних державних адміністрацій, управління громадської безпеки Головного управління Національної поліції в Сумській області, Сумського обласного відділу Північно-Східної філії УДЦР, на прикордонні території сільских та селищних рад області мають вплив деякі російські канали в аналоговому і цифровому форматі (ОРТ, Росія 1, РТР Планета, Росія 24, Культура), а також низка радіостанцій, в тому числі місцевих(«Мир Белогорья», «РадіоГрайворон», «РадіоБрянск», «Радіо Курск»).
На жаль, через нестачу ретрансляторів та радіорелейних ліній на території Сумської області, обмеженість частотного ресурсу, а також недостатню потужність передавачів, жоден з українських загальнонаціональних та регіональних мовників не має 100% покриття області. Концентрація ефірних мовників фіксується саме у радіусі дій ретрансляторів навколо районних центрів Білопілля, Суми, Тростянець, Шостка. Крім того, в чотирьох районних центрах немає кабельного телебачення (Велика Писарівка, Краснопілля, Липова Долина, Середина-Буда). Саме цими факторами пояснюється наявність інформаційних «білих плям» на телевізійній мапі Сумщини. Зонами низької інформаційної насиченості вважаються Великописарівський, Глухівський, Краснопільський, Кролевецький, Липоводолинський, Путивльський, С.-Будський та Ямпільський райони. Саме в цих зонах спостерігається домінування супутникового телебачення.
R: Які зміни та удосконалення відбуваються у теле- та радіопросторі Сумщини упродовж останніх років?
Л.Я.: З метою забезпечення мовлення українських радіоорганізацій у регіоні Національна рада систематично замовляє в УДЦР прорахунок нових частотних присвоєнь. Так, для потреб Сумської області протягом 2015-2017 рр. регулятор замовив низку частотних присвоєнь в FM-діапазоні у м. Суми, Охтирка, Ромни. Переможцями конкурсу стали компанії «НОВА ХВИЛЯ» (позивний «ЛЮБИМОЕ РАДИО»), «ЕММАНУЇЛ» (позивний «Радіо Еммануїл»), УР-1, «ГАЛА» (позивний «Країна ФМ»), міськрайонна радіостудія «РОМЕН».
У зв’язку з невпинним зменшенням кількості редакцій проводового мовлення та необхідністю забезпечення українського радіомовлення в районах так званих «білих плям» на прикордонні, Національна рада ініціювала проект «Мовлення громад». 30 вересня під час свого візиту на Сумщину член Національної ради Сергій КОСТИНСЬКИЙ наголосив, що Сумщина у пріоритеті Національної ради щодо посилення безпеки інформаційного простору і стане першим регіоном, де буде реалізовано цей проект. Він додав, що Національна рада прорахувала 5 радіочастот для розбудови місцевого мовлення у містах Білопілля, Глухів, Конотоп, Охтирка, Тростянець і незабаром виставить їх на конкурс. Свою обіцянку посадовець дотримав, й конкурс вже оголошено, з 24 листопада розпочнеться прийом документів.
R: Чи є в області бажаючі взяти участь у конкурсі?
Л.Я.: Так склалося, що першопрохідцем у реалізації проекту «Мовлення громад» на Сумщині стала міськрайонна радіостудія «Ромен», яка місяць тому виграла конкурс на радіочастоту 106,6 МГц у м. Ромни. Передавач потужністю у 200 Вт дасть змогу охопити мовленням весь Роменський район. Таким чином, редакція проводового радіомовлення отримала друге дихання і має шанс створити повноцінну ФМ-радіостанцію з обсягом мовлення 24 години на добу.
На фінішну пряму вийшли редакції проводового мовлення у містах Білопілля, Глухів, Охтирка. У цих районах збережені редакції проводового мовлення і є бажання керівників редакцій, засновників і громади перейти на ФМ-формат.
Є зацікавленість у розбудові місцевого радіомовлення в Білопільському, Краснопільському, Кролевецькому, Недригайлівському, Путивльському, Тростянецькому, Ямпільському районах.
R: Напередодні професійного свята про які досягнення, перемоги обласних медійників Ви можете розповісти нашим читачам?
Л.Я.: Як я вже казала, суттєвий крок вперед зробили редакції районного проводового мовлення. Вони провели велику кропітку підготовчу роботу для переходу на ФМ-формат.

Не можу не згадати і про те, що Олена Адаменко, головна редакторка культурологічних і наукових програм, авторка програм журналістських розслідувань каналу UA:СУМИ, рейтинговим голосуванням була обрана до складу редакційної ради Суспільного телебачення.
Серед головних досягнень – те, що прикордонна північна Сумщина стала локомотивом популяризації пісень українською мовою, випередила західні Львівську і Волинську області та зайняла 4 позицію у загальноукраїнському рейтингу( інфографіка 2).
Насправді, для інформаційної безпеки Сумщини зроблено багато, але ще більше треба буде зробити. Отже, командною роботою, об’єднавши зусилля Національної ради, керівників області та районів, громад, телерадіоорганізацій, буде реалізована стратегічна програма і будуть зроблені конкретні кроки щодо зменшення територій, які на мапі Сумщині позначені як “білі плями” і, відповідно, буде посилена інформаційна безпека прикордоння.
ВРЕЗ
Щорічними моніторингами Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення охоплюється 100% медійних ліцензіатів. З початку поточного року вже проведено 134 моніторинги, за їх результатами низка компаній отримала 19 приписів про порушення.
Підпис під фото
СУМСЬКИЙ ПОСПРЕД.Представник Нацради України з питань телебачення і радіомовлення в Сумській області, Заслужений журналіст України Лариса ЯКУБЕНКО зазначає, що сумські медійники добре спрацювали й посіли лідируючі позиції у сфері популяризації пісень українською мовою.
Олена Шевченко, “панорама” №47