Найвеличніший і Найвпливовіший

Центр Разумкова опублікував результати соціологічного дослідження, проведеного з 2 по 16 червня в усіх доступних регіонах України. Там багато чого цікавого, раджу, хто цікавиться, ознайомитися на сайті Центру. Відзначимо кілька моментів.
В опитуваннях щодо довіри/недовіри політикам відсутнє прізвище Залужний. Наче людина розчинилася, як і більше, ніж 90% довіри до неї.
Найрейтинговішим політиком залишається чинний президент Володимир Зеленський. Йому довіряють у тій чи інший ступені 56% громадян. Це суттєво нижче за попередні показники.
Баланси довіри/недовіри найгірші у «старих» політиків типу Юлії Тимошенко чи Юрія Бойка. Очевидно, вони не мають політичного майбутнього.
Трохи зменшився негативний баланс довіри/недовіри у Петра Порошенка, але навряд чи це також щось може змінити в його політичній кар’єрі за даної ситуації.
Чи не вперше вийшов у «мінус» баланс довіри/недовіри у мера Києва Володимира Кличка. Проти нього активно і ефективно в публічній площині працюють анонімні ТГ-канали і медіа, пов’язані з ОП.
Також глибоко негативні результати довіри/недовіри у майже всього оточення Зеленського: Подоляка, Арахамії, Безуглої (за виключенням голови Миколаївської ОВА Віталія Кіма).
Також рекордно негативний цей баланс у найвпливовішої людини в країні, голови ОП Андрій Єрмака. Найвеличніший має найкращий баланс довіри/недовіри, найвпливовіший – майже найгірший. Очевидно, що це працює таким чином: оточення покликано збирати весь негатив на себе, тобто «таскають рояль», як кажуть у футболі, для «зірки», яка грає на «чистих» м’ячах. Вибачте, продовжує грати на роялі самі знаєте, чим.
Так що нічого чудесного, банально правильний політичний розрахунок, побудований з урахуванням суспільної думки. Так вони прийшли до влади, так вони правили до лютого 2022-го (до речі, вже в 2021 р. баланс довіри/недовіри у Зеленського був у мінусі), так вони вибудовують комунікацію з суспільством і зараз. Тобто покладаючись не на переконання, принципи та іншу маячню, а вираховуючи, що треба правильно сказати, коли сказати, кому сказати, щоб відволікти увагу від їхніх рук.
Репутації ж інших владних інституцій та людей, що їх очолюють, практично знищені. Що у Верховної Ради, що у Кабміну, що у Стефанчука, що у Шмигаля – баланс довіри/недовіри системно негативний.
Не довіряють люди традиційно судам і прокуратурі. Так само не користуються довірою САП і НАБУ. Про ТЦК нічого не сказано.
Зате поліції, прикордонникам, СБУ, ДСНС люди довіряють.
А тим більше: ЗСУ та волонтерам та всім, хто напряму пов’язаний із захистом країни. Але тут уже без прізвищ, жодних генералів. Напевне, щоб не плодити «ефект Залужного». Серед волонтерів прийнятий до уваги лише Притула.
Важко насправді зрозуміти принцип, за яким обиралися прізвища для опитування. Але, так чи інакше, картинка вимальовується наступна. Отже, серед політиків безумовним лідером є чинний Зеленський. Поряд ніхто і близько не стоїть. Усі інші – або погані, або дуже погані. Хоча тут – ремарка. В невеликому плюсі залишаються керівники місцевого самоврядування. Яких, як відомо, ОП наразі активно приймає під своє «крило».
Тож президент – і поліція, СБУ, ЗСУ, тобто майже весь так званий силовий блок. Плюс церква. Яка саме, не конкретизовано, але довіра до церкви зберігається на високому рівні.
Перестали люди довіряти українським медіа.
Не вказано, чи йдеться саме про «Марафон», чи це стосується всіх медіа. Але ця інформація, на мій погляд, корелюється з неприємним для влади матеріалом у «Нью-Йорк таймс» про високий тиск на свободу слова в Україні. Логічно ж: менше свободи висловлювання – менше довіри. Дозволю тут свою думку: видається, в суспільстві суттєво зменшився запит на свободу слова. Бо від цих розслідувань про хабарі, крадіжки та таке інше стає лише гірше на душі і падає мотивація. На Зеленського в хакі, який говорить оптимістичні слова, дивитися значно приємніше.
Тож інформаційне поле фактично монополізоване, що допомагає монополізувати поле політичне. Не знаю, чи можна назвати таку довіру до Зеленського всенародною єдністю, але точно можна сказати, що сьогодні всередині країни ці двоє (та ті, хто за ними стоять) мають влади більше, ніж будь-який президент (включаючи Кучму з Медведчуком та Януковича з «родиною»). Бо на шляху до їхніх бажань не можуть постати наразі ні ВР, ні КС, ні вільні медіа, ні навіть Майдан. Більше того, навіть олігархи не можуть грати свою гру, бо завтра ж опиняться в списках колаборантів і будуть позбавлені грошей та майна.
Тож світлина з Саміту миру, де Найвеличніший та Найвпливовіший, тобто Зеленський та Єрмак, стоять поруч в оточенні світових лідерів, якнайкраще відбиває ситуацію, що склалася в управлінні країною. Зеленський є обличчям цієї влади, а Єрмак тією людиною, що керує країною. Так, очевидно, що без жодних на те повноважень.
Це такий собі висновок до Дня Конституції, чесно кажучи. Бо ми ж говоримо, що воюємо за демократію, за свободу, за правову державу та інші цінності. Натомість очевидно, що останнім часом впроваджуються щось зовсім не схоже на задеклароване. Ми говоримо, що воюємо за національну ідентичність, за право бути самими собою. Натомість, чим далі, тим сумнівніше виглядають дії влади в цих напрямках.
Тим часом, близько 70% опитаних вважають, що Зеленський мусить залишатися президентом України до тих пір, поки триває війна. І до 40% вважають, що війна закінчиться у найближчі два роки перемогою України (за перемогою мають на увазі різні варіанти, але тут не про те).
Моє особисте враження – більшість співгромадян продовжують жити політичними ілюзіями. Більшість співгромадян нічого не навчилися за ці роки. В 2019 було їх 73%, тепер стало трохи менше, але загальної картини «кварталізації» країни навіть війна майже не змінила. Відсутність альтернативної політичної думки в публічному інформаційному загальнонаціональному просторі дається взнаки аж до відсутності думки як такої. Що найгірше – немає жодної політичної фігури, яка прямо зараз може скласти конкуренцію чинному Зеленському. А відсутність конкуренції – це зовсім не ознака єдності. Це ознака монополізації влади. Влади двох осіб, які керуватимуть країною невизначено довгий час.
Будьте пильними. Бережіть себе. Допомагаємо ЗСУ.