Суми: новини, події, коментарі

Нотехс - будівництво у Сумах

На Сумщині до 2030-го року планують закрити десятки сміттєзвалищ

1,370

Завдання та плани
До 2030 р. в області планується закрити всі полігони та сміттєзвалища, яких зараз нараховується 165, а розміщувати відходи лише на трьох регіональних полігонах. Один із них – це полігон у селі Великий Бобрик Верхньосироватської сільської ради, який зараз використовують для захоронення відходів, які привозять з Сумської громади. До 2030 р. потрібно ввести у експлуатацію четверту чергу полігону, на який будуть привозити відходи не лише з Сумської громади, а й з сусідніх, зокрема Охтирської, Тростянецької, Великописарівської, Лебединської, Білопільської, Краснопільської тощо. Це буде так званий Сумський кластер. Тобто, говорячи про планування, маємо на увазі не лише Сумську громаду, а й ті громади, які будуть возити на цей полігон відходи. Тут буде утворюватися приблизно 170 тисяч тонн відходів на рік. Відсоток же захоронених відходів повинен зменшитися до 60% (зараз, нагадаю, це 93-94%), тобто 40% відходів буде йти на переробку.

Про етапи
Отже, перший етап «Дорожньої карти» – це встановлення окремих контейнерів для різних фракцій, тобто максимальне сортування відходів. У Європі їх кількість доходить до 14. Сортування дає змогу максимально зменшити навантаження на полігон, сприяє збільшенню строку його експлуатації та поліпшенню екології. У Сумах зараз працює одна сортувальна лінія – на території ТОВ «А-Муссон». Ще один перевізник «Сервісресурс» проводить сортування у ручний спосіб, але має плани придбати сортувальну лінію. Що стосується громад, які будуть привозити сміття на полігон у Великому Бобрику, то встановлювати сортувальні лінії у кожній з них не є доцільним та ефективним. Адже це потребує великих коштів, виділення земельної ділянки, розроблення документації, затвердження тощо. Таку сортувальну лінію можна встановити на території полігону у Великому Бобрику, який обслуговує КП СМР «Чисте місто» – там для цього є всі умови та можливості. «Якщо ми будемо приймати всі відходи на полігоні, то будемо бачити повну картину об’єму та складу твердих побутових відходів, а, відповідно, будемо розуміти, як нам працювати далі і що потрібно зробити для поліпшення ситуації”, – говорить начальник відділу санітарного очищення міста та поводження з ТПВ Департменту інфраструктури міста Олександр ІВАНЕНКО. Закупівля та встановлення такої лінії можливі на умовах співфінансування громад. Також для подрібнення негабаритних та будівельних відходів потрібно придбання «Шредера», який переробляє за годину 50-60 тонн таких відходів.
Доставка сміття з кожної громади на сміттєвий полігон також не є доцільною, тому для зменшення затрат можна організувати встановлення станцій перевантаження сміття у кількох громадах та пункти підготовки вторинної сировини, які передбачають сортування у ручний спосіб. Слід зауважити, що встановлення сортувальних ліній, станцій перевантаження сміття, майданчиків з підготовки вторинної сировини повинні відбуватися згідно чинного законодавства, планово та з урахуванням та узгодженням всіх учасників – лише так можна добитися ефективного функціонування системи управління відходами. Для своєчасної доставки відходів потрібне збільшення автомобільного парку. З урахуванням наявного транспорту, є необхідність у придбанні 10-12 спеціальних автомобілів. Придбати їх можна за рахунок власних коштів, або можна залучити кошти обласного, місцевого бюджетів та інвестиції.

Заводи по переробці
Після сміттєсортувальних ліній, відходи, які залишаються, повинні йти на заводи по переробці. Це та ланка, яка наразі відсутня у Сумах та області. Два роки тому в Сумах сесія міськради виділила ділянку для розміщення заводу та дала дозвіл на розробку документації для підприємства з іноземними інвесторами. Однак наразі через війну все зупинилося. Але побудова заводу по переробці відходів – це абсолютно необхідна ланка у системі управління відходами. У Сумах до 2030 року такий завод потрібно побудувати, адже без нього ця система не запрацює. Вартість таких потужностей – дуже висока, тому без участі іноземних інвесторів або залучення коштів міжнародних організацій побудувати його неможливо. Наразі такі заводи є двох типів – сміттєспалювальні та заводи з механіко-біологічного оброблення побутових відходів. Сміттєспалювальний завод виробляє теплову або електричну енергію за допомогою спалювання сміття в котлах або печах. Європа йде саме по такому шляху – там такі заводи будують навіть у межах міст, адже сучасні технології дозволяють нейтралізувати всі можливі шкідливі викиди. Альтернатива такому заводу – це завод з механіко-біологічного оброблення побутових відходів. Велика його перевага в тому, що він може переробити 90% відходів, але й потребує він інвестицій у п’ять разів більше, ніж сміттєспалювальний. Виробляє такий завод так зване RDF паливо, яке можна використовувати на Сумщині для опалення. Тут вибір за громадою – виходячи з фінансових можливостей та потреб у переробці. «Будівництво, експлуатація та модернізація будь-яких об’єктів інфраструктури управління відходами має бути синхронізовано з процесом збільшення об’ємів надання послуг по поводженню з побутовими відходами», – вважає очільниця Департаменту захисту довкілля та природних ресурсів Сумської ОВА Ірина КАШПУР.
Завершальний етап – це захоронення відходів на полігонах, які повинні відповідати всім екологічним, безпековим та будівельним нормам. Як ми вже зазначали, задача у Сумській громаді – довести відсоток переробки відходів до 40%. Ніхто не буде проти, якщо цей відсоток буде ще більшим. Однак для цього потрібна кропітка робота, час та дуже великі кошти.

«Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю редакції «Всі Суми Панорама-Медіа» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу».