Суми: новини, події, коментарі

Нотехс - будівництво у Сумах

«Ми тут всі – Патріоти України»

458

Обов’язок кожного українця – боронити незалежність та цілісність своєї держави. Наші військові кожну мить роблять це в Донецькій і Луганській областях. Ми ж зобов’язані зберігати мир в своїх домівка, селах, містах. Великою мірою це залежить від толерантності, від підтримання традицій і збереження цінностей. Сьогодні у суспільстві точиться багато дискусій з приводу святкування 70-річчя Дня Перемоги. Звісно, події останнього року не могли не вплинути на сприйняття і ставлення до свята, яке десятиріччями було спільним для кількох держав. Всі ці випробування мають об’єднати людей заради однієї спільної мети – зберегти незалежність та цілісність своєї держави, повернути Україні мир.
Таку мету ставить перед собою громадський рух «Патріоти України», який об’єднує в своїх лавах представників різних політичних поглядів та громадських ініціатив, патріотів Сумської області, людей, які тут народилися і виросли, які люблять свою малу Батьківщину. Вони пройшли Революцію гідності, багато хто з них зараз захищає нас на Донбасі. Їх позиція – пам’ятати історію, бо це повага до батьків і дідів, відстояти своє і зробити все для того, щоб якомога швидше у народу з’явилася можливість будувати спільне, мирне майбутнє.

Микола Сурженко, боєць добровольчого куреня УНСО:
«На тлі проведення параду в Москві Україна також має проводити заходи щодо святкування Дня Перемоги. Москва зараз намагається монополізувати саму це свято. Але ж всі ми пам’ятаємо, що стяг України над Рейхстагом підіймав наш Олекса Берест з Охтирки, ми маємо пам’ятати і гордитися льотчиком-асом, тричі Героєм Радянського Союзу маршалом авіації Іваном Кожедубом,. А скільки у кожного з нас воювало рідних, поверталися чи залишались там назавжди?
Було б добре, якби у Києві теж організували парад, невеликий, але символічний, наприклад, з технікою, з якою ми тут воюємо. Наприклад, організувати акт примирення між повстанцями Західної України і тими, хто воював на боці Радянської армії. Для нас тут зараз абсолютно не важливо, хто звідки: зі Східної України, чи із Західної, з Півдня, чи з Півночі. Час вже відходити від цього. Ми – один народ.
З історії відомо: всі війни відбуваються через землі, жінок і віру. Ми воюємо за українську землю, яку Путін чомусь вирішив привласнити. Багато росіян вважають, що землі Криму, Донбасу належать їм. Ті, кому було вигідно, спекулювали і на релігійній темі. Але чим більше вони спекулюють, тим зрозуміліше стає – це зовсім не важливо. Нам не завжди зрозуміла позиція влади у Києві, точніше, взагалі не зрозуміла. Наші хлопці зачекалися, сепаратисти чи наймані бійці, як їх там краще назвати, не гребують застосовувати важку зброю, зброю, заборонену умовами Мінських переговорів, але… Ми готові боронити наше в будь-який момент. Ми тут всі Патріоти України».

Олександр Хацько, боєць батальйону «Донбас», депутат Білопільської районної ради:
«День Перемоги має бути. Звісно, в дещо іншому форматі. Українці будуть святкувати і укріплювати віру в нашу майбутню перемогу проти сучасного ворога. Особисто я пройшов Дебальцеве, Широкіно, побував у найбільшому пеклі і скажу точно: нас не переможуть. Там, з іншої сторони, мають кращу зброю, може – кращу підготовку, але програють нам, бо ми боремося за те, що у нас в серцях. Їм цього ніколи не зрозуміти. Хіба що Путін піде напролом.
Я депутат Білопільської районної ради. Коли повернусь, коли повернуться мої побратими – треба буде братися за зміну тієї системи, яку маємо сьогодні у місцевому самоврядуванні. Як саме – говорити зарано. Розумна людина спочатку аналізує ситуацію, продумує, як краще діяти, а тоді вже починає щось робити. Одне знаю точно: залишати так як було не можна. До депутатів мають більше дослухатися, вони повинні мати більше впливу, але перед тим треба змінити систему виборів. Зробити все це буде під силу тільки тоді, коли разом збереться якомога більше однодумців. Я підтримую організацію «Патріоти України», вважаю, що це гарна ініціатива в такий нелегкий час. Можна скільки завгодно лаяти владу, бути незадоволеними нею, але це нічого не дасть. Влада – явище тимчасове, її можна і треба змінювати. А поки ми маємо відстояти свою Батьківщину, свою державу».

«Барс», командир 2-й штурмовой роты ДУК-5, киборг:
«Мой дед воевал в Великой Отечественной, имел много наград. Не знаю, что он думал о той войне, как к ней относился – он никогда об этом не рассказывал. Но я помню, уважаю, горжусь.
Очень жаль, что дестабилизация в стране началась именно с отношения старшего поколения к государству. Да, они выросли в Советском Союзе, были воспитаны Коммунистической партией, но я считаю, это не повод предавать свою страну, в которой жили более 20, считали родной. Я родился под Луганском, работал шахтером. Не понаслышке знаю, как нелегко нам было. Но когда Россия начала проявлять агрессию, я ни на секунду не задумывался, на чьей стороне буду. Я служил в Советском Союзе, давал присягу, но в 1996 г. присягнул на верность Украине, и это не пустые слова. Все эти годы мы строили государство, не достроили, не укрепили – значит, недоработали. Но сейчас надо отстоять мир.
Если бы не волонтеры, нам было бы очень тяжело. Эти бесстрашные люди достают то, что достать, казалось бы, нереально, находят нужные слова и привлекают к помощи тех, кто, казалось бы, никогда не будет помогать. А еще они очень сильно помогают нам тут, вселяют веру – они наша связь с семьями, с обществом. Так я познакомился с «Патриотами Украины». Они приезжают к нам, привозят все необходимое, это единомышленники, с которыми мы тесно сотрудничаем здесь и будем работать после нашей победы, Главное, что народ за этот год понял: мы сильны только тогда, когда вместе, когда стоим плечом к плечу. И так должно быть во всем».

І.Д.