Майже перезимували!

ПОНЕДІЛОК, 19 СІЧНЯ. Зранку три прильоти. Два, дуже ранішні, проспав, третій, біля 10.00, чув. Дзвонили з редакції: “Ти там живий?! Ну якщо вони знов промазали, то давай скоріше надсилай матеріали!”. Ні, що не кажіть, приємно не просто сидіти й чекати, чи прилетить по тобі сьогодні, але ще й знати, що комусь це також не байдуже. Жорсткі графіки відключень пережити можна, але важко. Чотири темних години та дві світлих, потім знов чотиригодинна темрява – тут треба планувати, за що хапатись в першу чергу. Такий режим дратує, тренує, вчить дисципліні і врешті-решт загартовує. Все одно, нема куди дітись. Розповідають, що на пр. Лушпи люди перекривали дорогу, протестували. Бо мають підозру, що електрика розподіляється нерівномірно, в якихось будинках вікна нахабно світяться, коли поруч все у темряві. Когось збила автівка, більше змін немає.

ВІВТОРОК, 20 СІЧНЯ. Забастував газовий лічильник. Газ горить, а він не крутиться. Приходила дівчина з “Сумигазу”, викликала на допомогу ще чотирьох людей, питали мене, чи не ставив на лічильник магнітики, чи ще щось таке. Все на мою користь, пломба ціла. Лічильник замінили, але завтра треба тягтись на вул. Лебединську, там старий лічильник будуть обстежувати, моя участь обов’язкова. Холера! Слухаю, як поважна “тьотя з МВФ” радить Україні відмовитись від субсидій на тепло і енергопостачання. Мовляв, так економіка стабілізується. Нерви, нерви. Спокійніше треба. Зеленський сказав, що на форум у Давос не поїде, бо Україна сидить без світла та ще й мерзне. Може, вони там образяться, а я його розумію.

СЕРЕДА, 21 СІЧНЯ. Зранку шукаю ту лабораторію. Від кінцевої зупинки маршрутки шкутильгаю диким полем. З хащів виліз здоровезний пес, став поперек стежки й гарчить. Ледве домовились, пішов шукати далі. Питати людей – марна справа, бо людей мало, та й розказують вони те, що знають, а не те, про що їх запитують. Чесну відповідь: “Не знаю!”, мабуть, вважають для себе принизливою. Дістався таки. Посеред дикої пустелі – режимний об’єкт з ялинками біля входу, автостоянкою й пропускним режимом. Тільки на прохідній чекав 20 хвилин, потім ще підпирав стіну у коридорі. Лічильник піддали розтину, склали акт, що я не зловмисник, а причини відмови суто технічні. Щасливий повернувся додому, ліг і відчув, що захворів.

ЧЕТВЕР, 22 СІЧНЯ. Побачив цікаву публікацію про зарплати наших керівників районного рівня. Цифри викликають повагу, навіть захват. Це ж найкращі люди серед нас із вами! Ось як треба жити й наближати перемогу, а не стежити, чи є в сусідів світло й бігати перекривати дороги! ГПВ переплелись із ГАВами – повне божевілля! Дослухайтесь, яка назва: ГАВ! Чомусь згадав того страшенного собаку, якого зустрів на пустирі. До двочасового “світлого терміну” ще одне лихо – відключається інтернет. Комп’ютерний голос у телефоні каже, що для полагодження потрібно чотири години, а в мене тільки дві із увімкненим світлом! Продовжую хворіти, не знаю, що буде далі. Якось воно буде.

П’ЯТНИЦЯ, 23 СІЧНЯ, Сирський анонсував наступ ЗСУ навесні. Звичайно, людей слід психологічно підтримати, але ж це ще й ворогові попередження. Крутиться у голові: “Не поспішай поперед батька… Не кажи гоп…”. Сиджу і даю цінні поради головнокомандувачу ЗСУ – мабуть, дійсно, висока температура.

СУБОТА, 24 СІЧНЯ. У Давосі Зеленський таки з’явився, кажуть, що дуже підбадьорив європейців, особливо дісталось орбанові. Трамп однозначно об’явив себе директором земної кулі, вже майже подарував Гренландію Данії, “Першої гренландської війни” не буде. А може ще передумає. Щось сьогодні багато думається про світові проблеми, а у магазині якась сільська бабуся розказувала, як її сусіди ховались від дронів, яких налетіло аж чотири штуки і кружляли, нишпорили над трасою. Закінчила так: “Не знаю, чи все ото правда, але страшно!”. Згоден, страшно. А чи воно правда – так ми досі не звикли сприймати полювання на цивільних, неозброєних людей як неприємну, але буденну подію, тому й не віриться.

НЕДІЛЯ, 25 СІЧНЯ. Беззаперечний позитив: сьогодні за бортом мінус 14, а з наступного тижня температура підвищуватиметься навіть до плюсової. Тобто, майже перезимували! До речі, прогноз погоди у цей буремний час надійніший, ніж передбачення щодо т. з. “мирного процесу”, наступів-відступів та дати закінчення війни.