Лариса ВАНЕЕВА: «Я відчула свою особисту причетність та відповідальність за долю кролевецького дива»

У продовження теми кролевецького ручного переборного ткацтва відбулася зустріч з Ларисою ВАНЄЄВОЮ. Вона добре відома творча особистість, яка створила дизайн-студію «ART’elь moda» та є автором ідеї проекту «Вільний птах»

До речі, ця колекція з моменту її презентації у 2015 р. залишається найзатребуванішою серед проектів студії. Саме «Вільний птах» став візитівкою одного з українських дефіле, декілька разів презентував на міжнародному рівні народну творчість України, отримавши низку нагород та відзнак. А нині «Вільний птах» продовжує виконувати велику гуманітарну та просвітницьку місію: українці – свободолюбна нація, яка гідна щасливої долі та має свій особливий код непереможної сили, правди та любові. У нашій бесіді Лариса Олексіївна щиро поділилася історією створення колекції та привідкрила завісу творчого процесу: як плекався задум, як він втілювався в життя.

Витоки
За декілька років до презентації колекції «Вільний птах» колектив мав досвід створення проектів на основі народно-етнографічних мотивів Слобожанщини. Усе почалося з колекцій по мотивам давніх-давен нашої землі: «Крила над містом Уми», «Лукава весна», «Магія сарматів». Потім були резонансні та успішні колекції «Солоха», «Гетьманщина», «Вишиванка 21 століття», «Пташенятко». А далі – чудовий проект «Віват, гусари!», присвячений Сумському гусарському полку, «Ретроперспектива», яка створена на основі експонатів Сумського музею, а саме одягу сумських панянок-модниць 20 сторіччя, де були використані мотиви музейних моделей жіночого одягу у сучасному прочитання. Наші роботи складалися в багатолітній творчий доробок, і паралельно кожна з тематичних колекцій стала етапом на шляху пошуку унікальної родзинки нашого краю, яка б мала всесвітню вагу та планетарне значення.

“Вільний птах”. Цей проект став візитівкою дизайн-студію «ART’elь moda»

Свого часу я мала розрізнені відомості про кролевецькі рушники. На початку 2014 р. мені трапилася чудова нагода глибоко зануритися у цю тематику. Коли працівник Сумського краєзнавчого музею Ірина ЯНІНА ознайомила мене із багатим зібранням рушників, розповіла про їх символіку – у мене перехопило подих й прийшло чітке розуміння: це сакральна тема. Мене повністю захопила та вразила їх глибина, філософська сутність. Дуже швидко прийшло тверде переконання, що кролевецькі візерунки – це осяйна народна мудрість, де закладено код української нації і вони дійсно мають планетарне значення.

Разом з тим виникло питання: а чому про них так мало інформації, чому ця скарбниця не працює на імідж нашого краю? Тобто з незрозумілих причин кролевецька тематика зовсім не пропагується місцевою владою та сумськими мистецтвознавцями. Я серцем відчула, що кролевецькі візерунки можуть прославити Суми на увесь світ, так само як прославляли у давні часи. А ще мене зачепило та схвилювало, що кролевецький промисел активно знищується. Так само як знищується вітчизняна промисловість, крупні підприємства і як все передове та прогресивне, що могло б принести нашому народові достаток та всесвітню славу.

Особиста причетність
Мій перший рух — це крик душі, велике бажання зупинити рух у безвість — бо якщо ми втратимо кролевецький народний промисел, то ми його втратимо назавжди, навіки. Не можна допустити, щоб спадковість поколінь порушувалася, де кожна ділянка безцінна.

Випадає один ланцюжок, й доленосна ниточка спадковості обривається, й така втрата може бути непоправною. А на чому ж будувати культурний цивілізаційний рух вперед?

Я відчула свою особисту причетність та відповідальність за долю кролевецького дива. Прийшла думка, що Народний колектив дизайн-студія «ARTelь moda», як авторитетна творча одиниця, маючи широку гастрольну історію, зможе підняти цю тематику, надати їй нового звучання та зберегти для нащадків неповторне диво – кролевецький промисел.

Зерно задуму
Спочатку ідея колекції на основі кролевецького ткацтва планувалася як підліткові моделі з використанням трикотажного плетіння. Суть задуму – сучасний демісезонно-кросівочний проект. Бо дуже ж хотілося у ці прадавні орнаменти одягнути молодь. Але Лариса КОХАНА – дизайнер, колишня моя учениця, яка наразі стала вже гідною колегою по майстерні, бачила цю тематику зовсім в іншому вимірі.
Лариса довго осмислювала майбутню колекцію, і ми разом відкинули декілька невдалих версій.

Пройшов час – два, три місяці… Дизайнер дуже переймалася першими невдачами та вже готова була відмовитися від роботи над проектом. А ж раптом вона приносить грубо намальований від руки ескізний проект, без кольору, лише графічні обриси.

І знов моя душа стрепенулася, як ті пташки на клітках нашої колекції, і я тихо промовила: «Це геніально! Ларочко, ти знаєш, що ти намалювала? Ти намалювала звільнену свободолюбну Україну – проект відбувся!»

Курс на Кролевець
А далі, як то говорять, діло техніки. Хоча це було непросто – найскладніше знайти майстриню, яка витче елементи костюмів. Адже дійсно майстринь найвищого класу залишилося обмаль. Нам пощастило – доля нас звела з кролевчанкою Оленою ПЕТРОВОЮ.

Дуже добре пам’ятаю нашу першу зустріч з ткалею та її найголовнішу настанову: «РІЗАТИ РУШНИКИ – ЦЕ ВЕЛИКИЙ ГРІХ»! До речі, це золоте правило та принцип цілісності рушникового полотна нам неодноразово ставали у нагоді у дискусіях з експертами, які при першому погляді на вишивані моделі кидали звинувачення: «О, знов рушники порізали!»

Крок за кроком
Потім робота відбувалася у наступному алгоритмі: із Сум на маршрутці до Кролевця відправляли паперові креслення-викрійки з точними розмірами, деталями орнаменту з дотриманням основ рушникового візерунка. По цим макетам майстриня пані Олена Петрова ткала деталі костюмів, які є ексклюзивом, бо усі деталі створені в оригинальний спосіб, для кожного платя окремо.

Згадую цей час з особливим хвилюванням. Як і усі колекції старшої групи студії, ці унікальні костюми ми створювали в учбовій майстерні студії разом з моїми старанними вихованцями – юними моделями-майстринями. Цей процес є обов’язковою частиною навчальної програми студії. Для дівчаток 14-18 років така робота є дуже складною, тому результат заслуговує особливої поваги.

Тим часом кроловченка-майстриня повністю перейнялася нашим задумом, натхненно матеріалізувала макети у ткані деталі та передавала безцінний вантаж до Сум. Так в своїй основі на стадії народження «Вільний птах» літав між містами.

Такі перельоти тривали упродовж трьох місяців, а весь час створення костюмів тривав 7 місяців. Це була кропітка та скрупульозна робота. Уся колекція налічує 10 оригінальних моделей, кожна з яких має свій образ та смислове, історичне підґрунтя. Особливі щирі слова подяки хочу спрямувати батькам наших вихованців за матеріальне забезпечення проекту, бо усі моделі в студії відшиваються за кошти батьків. Саме наші люблячі, чудові й мудрі мами й тата забезпечують витрати на участь колективу в конкурсах та фестивалях, за кордоном також.

Творче еднання
Дуже просто ми знайшли в інтернеті клітки для колекції, які символізують нестримну волю та свободу, бо всі з відкритими дверцятами. А от з пташками-соловейками вийшла особлива історія. Довго шукали майстра Олексія ШАПОРЕНКА, який повністю зрозумів наш задум. Він дійсно унікальна особистість, його хобі – робота з металом, художнє лиття. Він виконав надзвичайно складне завдання. Кожна пташка зроблена ексклюзивно з маленьких прутиків. До розплавленого лиття майстер додавав секретні та лише йому відомі інгредієнти, а потім робив фігурки цих маленьких тендітних створінь, які є художніми, ювелірними витворами ручної роботи найвищого ґатунку. У підсумку «Вільний птах» дивовижним чином об’єднав три цінності — дизайнерський талант, талант ткача та декоративні ювелірні прикраси. Їх гармонійне поєднання дало чудовий результат найвищого рівня, про що засвідчила прем’єра та надзвичайно успішна історія проекту. Кожен показ колекції сприймається публікою як масштабна подія з бурхливими оплесками та вологими очима найвибагливіших експертів.

Проект живе та літає!
Премєра «Вільного птаха» відбулася в червні 2015 року на сцені Сумського театру для дітей та юнацтва. Усі плакали. Дійсно, реалізований задум колекції вражає глибокою філософією.

Плаття жар-птиці, яке відкриває показ ,складається з 20 тканих клинків, які злітають, наче вишивані крила-віяла. Образ птаха присутній у всіх елементах колекції – стрімко летючий крій одягу відразу нагадує крила. Ряд українських національних символів упізнаються інтуїтивно та рівні підсвідомості, яка підказує – це наше рідне: казкова жар-птиця, дівка з коромислом, заплакана Ярославна, монахиня з прихованим обличчям, кобзарська сума через плече, як у бродячих кобзарів чи у філософа Сковороди, якого ніколи «не спіймав світ».

З незрозумілих причин кролевецька тематика зовсім не пропагується місцевою владою та сумськими мистецтвознавцями

Важливий штрих – поява двох ратників, у яких клітки відіграють роль бойових погонів, і вони нагадують пересувні фортеці, які готові до скону боронити рідну землю. І фінальний акорд – поява Божої матері з покровом-крилами, де витканий знак кролевецької Берегині роду.
Після прем’єрного показу колекція полетіла у свій успішний політ по сценах та подіумах найпрестижніших майданчиків, наукових семінарів – «Український тиждень моди» у рамках фестивалю «Погляд у майбутнє», Співоче поле фестивалю Олега СКРИПКИ «Країна мрій», Міжнародний конкурс випускників дизайнерських вишів «Печерські каштани». Також стала пам’ятною поїздка до Барселони, де сумська студія «ART’elь moda» презентувала Україну на міжнародному рівні.

Тобто нам вдалося розколихати тему кролевецького промислу і на рівні області стали більше приділяти уваги його розвитку та збереженню. Також важлива інформація – мистецтвознавець Інна ОЛЕКСАНДРОВА займається та пропагує кролевецький промисел на рівні внесенням його до Червоної книги ЮНЕСКО.

Рух та креатив
Цікава та інформаційно-насичена поїздка відбулася нинішньої осені. Студія «ART’elь moda» презентувала колекції «Гетьманщина, «Солоха» та «Вільний птах» у Херсоні на міжнародній конференці “Народні художні промисли як складова креавтивних індустрій» (вересень 2018р.) Там зібралися найвибагливіші професійні критики та експерти, які є зберігачами народних традицій. Поява наших моделей викликала неоднозначну реакцію, а досвідчена публіка відразу відзначила та підкреслила: чарівні сумчанки презентують ексклюзивні ТКАНІ ЦІЛІСНІ вироби, а не “порізані рушники”, і як тут не згадати вдячним словом майстриню Олену Петрову, яка вклала душу у кожен рядок полотна. У підсумку учасники херсонської конференції дали високу оцінку нашим колекціям. І як красномовний факт визнання: одна з членів експертної комісії, представниця Азербайджану, яка вважається авторитетом серед знавців моди, замовила до свого гардеробу плаття з колекції «Вільний птах».

Це дуже приємно й доводить, що дійсно ідея працює, бо в кролевецьких рушниках, візерунках є невичерпні можливості для креативних індустрій. Звичайно, треба зберігати традиції, але без сучасного прочитання, інтерпретації вони стають архаїчним нецікавим продуктом, тому дуже хотілось би, щоб подібні проекти з’являлися знов і знов. і тут без супроводу, сприяння держави не обійтися.

Там соловейко щебетав
Ці шевченківські ліричні рядки та мелодія народної пісні «Ой, у гаю при Дунаю» стали одними з яскравих художніх асоціацій, котрі надихнули дизайнерку Ларису КОХАНУ на створення перших ескізів колекції «Вільний птах». Колекції, яка оповита та по вінця наповнена магією кролевецьких орнаментів. Як народжувалися образи, символи та філософське підґрунтя моделей, у нотатках від першої особи дизейнерки Лариси Коханої:

– З хвилюванням згадую час, коли народжувався задум колекції. Він проявлявся несмілим пунктиром перших ескізних замальовок, наче світлини через навал думок, роздумів, сумнівів та творчих пошуків. У трагічному й доленосному для України 2014 році проект «Вільний птах» саме народжувався. Так співпало, що бурхливі події на Майдані, Революція Гідності та моє перше материнство стали прологом до осмислення основної теми колекції «Вільний птах».

Коли я отримала завдання від керівника студії Лариси Ванеевої, то в один момент дивним чином переплелися у часі й просторі: душевний біль за наших відчайдушних людей, неповторне відчуття теплої рідної грудочки, що я плекала, носила під серцем й казкове світло, аура прадавніх кролевецьких рушників. А ключову роль зіграли мелодії пісень «Ой, у вишневому саду там соловейко щебетав. Додому я просилася, а він мене все не пускав…» та «Ой, у гаю при Дунаю соловей щебече…». Ці песенні перлини нашого народу дали несподіваний інтуїтивний поштовх, й рука нібито сама стала малювати співочих пташок, клітки з відчининеми дверцятами, вбрання з широкими крилами-рукавами. Хоча, на перший погляд, зміст пісень та філософія колекції зовсім не асоціюються, але їх атмосфера, мотив та настрій допомогли народитися «Вільному птаху» та поєднати різні образи у єдине ціле. Наприклад, такі протилежності, як металеві грубі клітки, гармонійно поєдналися з тендітним біло-червоним полотном. У процесі створення проекту я достеменно вивчала ткацтво, історичні костюми на тлі національних визвольних подій, й ці знання вилилися в елементи костюмів скоріше вже інтуїтивно на рівні підсвідомості. І це теж свобода, але вже свобода мого вибору як творчої особистості, людини та громадянина.

Кожна модель, елемент оздоблення мають символічне значення, й вони вийшли, можна сказати, з душі, з глибин мого світосприйняття, понять свободи, волі та кохання. Усі клітки відчинені як символ вічного прагнення кожної живої істоти до волі, а мій улюблений образ – це модель, де є клітка з вирізаним дном у вигляді головного убора як символ нестримності вільного польоту думок та вчинків.

Після тріумфальної прем’єри колекція відбулася завдяки спільній творчій роботі величезної команди нашої студії, й нині вона живе воїм особливоим мистецьким життям, завойовуючи все нові перемоги та знаки визнання.

Олена Шевченко,
“Панорама” №50-2018