Долаючи “чорну смугу”

ПОНЕДІЛОК, 14 СЕРПНЯ. Медовий Спас зустрічаю без меду. Воно й на краще, бо в мене самі макарони, а вони з медом не їдяться навіть в Італії. Не працює комп’ютерна миша, бо сіла батарейка, а саме зараз треба пересилати текст. Біжу на ринок – втюхали якусь дуже схожу на справжню, тільки теж неробочу. Замість того, щоб , як годиться джентльменові, повернутись і начистити пику, біжу до магазину. Бо дуже треба, ще вчора треба. Ні, не люблю понеділків.
ВІВТОРОК, 15 СЕРПНЯ. “Нафтогаз” з вихилясами. В YouTube блимнуло повідомлення, що цього місяця показники газових лічильників треба було передавати на іншу адресу. Мені байдуже, куди передавати, тільки ж повідомте вчасно! Ні, зневажають, хоч борг і запишуть. Прийшла жіночка з “Сумигазу” перевіряти лічильники, сказала, що то “учбова тривога”, в цьому місяці ще все по-старому. Але ж від отримувача моїх грошей – ані листа, ані дзвінка! Задурили голову до того, що забув вимкнути газ. Тільки через три години оцінив роботу лічильника на “відмінно”. На додаток потік кран у ванній. Точніше, репнув по живому. Щось широченька в мене ця “чорна смуга”!
СЕРЕДА,16 СЕРПНЯ. Довелось багато ходити містом. Здурів від спеки. Зробив сам собі відкриття – кола і пиво шкідливі. Допоможе тільки якщо намочити панамку під колонкою, але колонки геть демонтували, тобто і це не допоможе. Врятувався тільки коли кинув ходити, а зупинився по шию в озері і накрився мокрою панамкою. Озеро ще не демонтували, можна користатися надурняк. День без особливих пригод, а ніч назвали “шахедною”. Під Куп’янськом недобре, хоча і “ворог успіху не мав”.
ЧЕТВЕР, 17 СЕРПНЯ. Якийсь норвезький дядько бовкнув, що Україна має поступитись територіями, аби вскочити до НАТО. Баби на Сумському ринку гомонять, що тих кацапів треба гамселити так, щоб дорогу сюди забули. Хто ближче до подій, кому видніше?!
П’ЯТНИЦЯ, 18 СЕРПНЯ. Зустрічався з розумними і креативними юнаками та дівчатами на презентації аматорського фільму, який вони самі зняли. Глядачів – повен зал, всі такі ж молоді, по 18 – 25 років. Нормально спілкуються, висловлюють цікаві думки, мислять нестандартно, але у вірному напрямку. Такі зберуться разом – начебто сила, а в сіренькій буденності якось розчиняються. Повертаючись додому, ледве розминувся з трьома п’яними, мов чопки, дядьками. Ці жодних думок не висловлюють, кіно не знімають, але матюкатися – так Фелліні, Ейзенштейн і Куросава. А сіру буденність самі розчиняють, чим випаде.
СУБОТА, 19 СЕРПНЯ. Яблучний Спас зустрічаю зі своїми яблуками, бо яблуня на “фазенді” працює без відпусток. Річка Сумка цвіте насиченим оксамитово-зеленим кольором, але нікуди не тече. Псел на Луці ще тримається, у жаб і рибалок жодних скарг. Пірнув. Виліз. Нагодував незнайомих котів та їжака. Час додому. У Чернігові сьогодні теж Спас, тільки такий, що не приведи, Боже. росіянці знов повбивали людей. Дивлюсь моторошні кадри, не маю, що сказати , і зробити нічого не можу.
НЕДІЛЯ, 20 СЕРПНЯ. Крихітка гарного. Знайшов кран для ванної на тому ж самому базарі, але цього разу пощастило. Розібрав, замінив прокладки – працює як слід. З московії, як завжди, вилітає і падає. Цього разу гепнулось аж на Місяць. Так хто з нас є лідером у науково-технічній галузі?