Де Суми, а де та Аляска!

ПОНЕДІЛОК, 4 СЕРПНЯ. У повітрі тихо, є час і настрій роззирнутись навколо. Насправді є серед новин і позитивні. На Сумщині росіянців ретельно б’ють, не зважаючи на те, “елітні” вони там, чи які. На росії регулярно щось вибухає й горить. Крим – суцільне багаття. У Донецьку зникла вода. Вся – холодна, гаряча, технічна. Ще коли точились бої за Донецький аеропорт, чув від наших волонтерів, що сам Донецьк залишається досить цивілізованим, навіть пристойно виглядає. Та ось тепер “рускій мір” нарешті себе показав. Багато тамтешніх мешканців пов’язували з путіним рожеві надії, але не всі. Знаю таких, хто стирчить там проти власної волі. У Сумах, дякувати Богові, є й холодна, і гаряча. Хоча, бува, прилітає, ось зараз, увечері, близько 22.00 як гепнуло!

ВІВТОРОК, 5 СЕРПНЯ. Вчорашній вибух був нешкідливий – щось збили.Вранці – зустріч з цікавими людьми в обласній бібліотеці. Сиджу собі, слухаю про історію освітянського руху в нашім краї і про все таке мирне, цікаве, давнє. Раптом за вікном: “Бабах!!!”. Та гучно так, наполегливо. Люди перезирнулись, зітхнули – та знов до своєї теми: “На чому, перепрошую, ми зупинились?”. Вже не панікують, розуміють, що якщо ми цілі, шибки цілі, то цього разу пощастило, можна до справ повертатись. Біля бібліотеки жіночки з “Зеленбуду”, мабуть, пораються з квітами. Дуже просять, аби їх не фотографували. “Жити ще хочемо”, – кажуть, за геокоординати переживають. У середмісті спокійна ділова атмосфера. Вдома дізнавсь, що бахнуло ракетою по Нижньому Піщаному, по якійсь фермі. Ще двох людей вбили росіянці. І поранені є.

СЕРЕДА, 6 СЕРПНЯ. Спас. Хочу яблук. Можна – з медом! Та не судилося цього року! Коли це було, щоб на Спаса яблука на базарі коштували 70 грн/кг?! Та ось не вродило, бачте. На додачу до війни, ще й справжнього літа не було, та ще буревії у травні. Сусіди зібрали на своїй фазенді трошки, вибрали кілька кращеньких і пригостили. Добрі люди! Ріжу ножем і насолоджуюсь. Ніж ріже краще від зубів. Можна й без меду. Хоч в ньому і мікроелементи, але від солодкого діабет буває. Віткофф нарешті долетів до путіна. Оце тепер балачок буде! А увечорі по Сумах знов прилетіло.

ЧЕТВЕР, 7 СЕРПНЯ. Компетентні люди підрахували, що термін трампового ультиматуму закінчується завтра. Та ще Віткофф з путлом побалакав, дядько Трамп каже у притаманному йому стилі щось таке: “Плідно поспілкувались, але ознак суттєвих зрушень немає”. Ось вам простір для креативних ворожінь! Вчорашній приліт по Сумах – то був удар касетним боєприпасом РСЗВ – це єдине, що сьогодні напевне знаю про ситуацію. Про майбутнє хай балакають ті, хто про нього щось знає..
П’ЯТНИЦЯ, 8 СЕРПНЯ. Просто на вулиці провів приємну торгівельну операцію – купив собі меду у знайомого дядька. Каже, що не так торгує, як спілкується з “тьотями”, які сідають із своїми “часничками-цибульками-петрушечками-морквочками” і відволікають серйозних людей від правильного товару. Ті, в свою чергу, скаржаться, що він задовбав своїми анекдотами. Словом, звіряча ринкова конкуренція. Увечері увімкнув YouTube і згадав, що термін трампового ультиматуму для путіна сьогодні збіг, а санкцій немає. YouTube хвилюється, а я ні. Бо знав, що таке буде.

СУБОТА, 9 СЕРПНЯ. О! Замість санкцій буде зустріч двох дідів. Аж на Алясці! Тобто, в штаті Аляска. Інет вирує коментарями про те, що будуть балакати про Україну без України. Схоже на те, але не нервую, бо не можу вплинути на ситуацію. Гуляв понад Пслом, фотографував качок. Вони не бояться, що на них наведуть дрони, і не нарікають, що, бач, тінь не так впала.

НЕДІЛЯ, 10 СЕРПНЯ. Спочатку не було нічого. Потім безпілотник прилетів по будівлі ОДА. Чув. Не злякавсь, бо неділя, нікого, мабуть, на роботі немає. Підсвідомість підказує репліку з культового мультика: “Шо, опять?!”. Трамп хоче Нобелівську премію за мир, так хіба ж ми йому заважаємо?! Зазвичай уникаю пророцтв, але наступний тиждень, схоже, буде інформаційно гарячим, хоч і балакатимуть про Аляску. Вона далеко, але там буде щось про нас.