Суми: новини, події, коментарі

Нотехс - будівництво у Сумах

Благодійна сила порівняннь

1,062

ПОНЕДІЛОК, 20 ЛИСТОПАДА. Новини сумні та нецікаві: путло щось бовкнуло, пєсков мекекекнув – та нащо таким мізки собі смітити?! Звичайно, треба знати, що там у ворога коїться, але ж не переживати усією Україною! З подій планетарного масштабу: 1) у Сума перший сніг; 2) у нашому будинку з’явилася гаряча вода. Більш доповісти нема про що, треба випрати купу всякого ганчір’я. Ввечері актуалізував свій творчий потенціал – допомагав знайомій зліпити із снігу кота. Їй 6 років, власного кота мати вкрай необхідно, а мама не дозволяє.
ВІВТОРОК, 21 ЛИСТОПАДА. Клятий COVID начебто повертається, та, на щастя, не до мене. Застуда вщухла, слава меду і гірчичникам на п’ятах! Жіночка з “Сумигазу” перевіряла лічильники, дуже дивувалась, чого це в нашому будинку так багато “накрутило”. ТОВ “КППВ” та “Сумитеплоенерго” не підписали якийсь договір, тому доводилось гріти воду “у промислових кількостях”, тобто, у виварках. Від цієї пересічної пригоди ніхто не постраждав, тільки “накрутило”.
СЕРЕДА, 22 ЛИСТОПАДА. Отримав листа від харківських друзів. Зі світлинами. Хоч віра моя, відверто кажучи, трошки кульгава, але переконався, що Бог таки береже наше місто. Попри всі “прильоти”, загибель людей, Суми ще легко відбуваються у порівнянні з найближчими сусідами.
ЧЕТВЕР, 23 ЛИСТОПАДА. Знайомі з приватного сектору розповіли, що в них вечорами регулярно зникає світло. Начебто, не дуже критична незручність, але кажуть, що “вибиває” відразу після початку комендантської години, тому “аварійка” тільки записує заявку. Ті мої друзі – люди винахідливі і оптимістичні – замість нарікати на долю, влаштовують “нічний жор”, такий собі бенкет під час стихійного лиха. Всі пельмені, які до ранку злипнуться, всі котлети, які можуть пропасти, всі наявні харчі підлягають терміновій утилізації. І дарма, що вночі за вікном вже надійний “мінус”, з’їсти – воно надійніше. І хоч би раз запросили на зустріч комендантської години, тільки розповідають, як воно весело!
П’ЯТНИЦЯ, 24 ЛИСТОПАДА. Дізнався від знайомої вчительки, що гімназія і ЗОШ № 12 досі не поділили майно. Ніколи б не відволікався на таке кипіння пристрастей, бо жодного власного зиску там не маю, але ж зацікавлених осіб, як виявляється, багато. Бере участь навіть депутатка-директорка школи. Правду кажуть, що всі люди – брати, живуть так, ніби спадщину ділять.
СУБОТА, 25 ЛИСТОПАДА. На ринку бабуся з якогось села біля російського кордону розповіла, що в них там світла взагалі майже немає, тобто вмикають, але дуже рідко і без попередження. “А так – сонечко і свічки!”, – каже. Мимоволі згадав нарікання сумських друзів на “раптові затемнення” вечорами. У порівнянні пізнається відносна вартість всіх речей.
НЕДІЛЯ, 26 ЛИСТОПАДА. На кордоні триває “велике бодання” з поляками. Це я про наших, заблокованих разом із фурами, водіїв. Не державного рівня конфлікт, а так – дядьки проти дядьків. Це живі люди розповіли, не з Інтернету. Воно, звичайно, весь прогресивний світ Україну підтримує і “бла-бла-бла”, тільки свої штани до власної дупи ближчі. Ще десь вартість індички з вартістю допомоги Україні співвідносять. Через порівняння все новими барвами заграє. Перші ознаки наближення Нового року – не ялинки, а різноманітні календарі. На кожній сторінці – якась визначна дата, або ціле державне свято. Та найактуальнішого на сьогодні поки немає, його ще належить намалювати!