Інтелектуальний капітал «Укрросметалу»

Здається, ніхто не стане сперечатися, що кадри — це найцінніший актив будь-якої компанії або виробництва. В цьому сенсі концерну “Укрросметал” поталанило — в колективі підприємства є чимало досвідчених спеціалістів, які з головою поринули у наукові розробки або маркетингові дослідження. Але особливої уваги заслуговує професійний шлях співробітника концерну з величезним досвідом роботи, який він прагне передати молодому поколінню. Мова йде про В`ячеслава Радзієвського. Чим саме цікава розповідь про нього? По-перше, він є невід`ємною складовою історії розвитку не тільки концерну “Укрросметал”, який утворився у 1994 р., а й АТ «НВАТ «ВНДІкомпресормаш», який нещодавно відсвяткував золотий 50-річний ювілей. По-друге, у доробку доктора технічних наук, професора В`ячеслава Радзієвського понад 150 наукових публікацій, 40 авторських свідоцтв на винаходи, отримані ще за радянських часів, і шість патентів України. Його без перебільшення можна назвати талісманом підприємства, а внесок в еволюцію концерну складно переоцінити, тому ім`я та обличчя В’ячеслава Радзієвського знайоме кожному працівнику концерну. Сьогодні він працює головним редактором наукового журналу “Компресорне і енергетичне машинобудування”, розрахованого на читацьку аудиторію науковців та спеціалістів виробничої сфери. Крім того, Радзієвського можна назвати наставником майбутніх спеціалістів, що будуть розвивати українське машинобудування, оскільки він вже п`ять років є науковим керівником дипломних та конкурсних робіт магістрів та спеціалістів кафедри прикладного матеріалознавства і технології конструкційних матеріалів СумДУ. За його словами, сучасні студенти є прогресивними і готовими для будь-якої роботи на виробництві, оскільки обізнані у нових інформаційних технологіях і мають доступ до величезного масиву знань завдяки глобальній мережі. До речі, багато випускників приходять працювати на концерн, але залишаються одиниці, оскільки на підприємстві встановлені суворі вимоги до професіоналізму членів колективу.

Саме таким студентом — допитливим і наполегливим – багато років тому був сам В`ячеслав Миколайович, який кожну вільну хвилину проводив у науковій бібліотеці Київського політехнічного інституту, де він опановував спеціальність “Обладнання і технологія зварювального виробництва”. Вже на третьому курсі він став асистентом на профільній кафедрі та цілими днями працював у дослідній лабораторії.

У Сумах В`ячеслав Миколайович працює вже 55 років, адже саме сюди по розподіленню вищого навчального закладу молодий інженер приїхав у 1959 р. П`ять років він віддав роботі на машинобудівному заводі ім. Фрунзе. А згодом, коли у місті був створений Всесоюзний науково-дослідний технологічний інститут хімічного насосно-компресорного і арматурного машинобудування (таку назву спочатку носив майбутній “ВНДІкомпресормаш”), Радзієвський був серед перших 20 спеціалістів, запрошених до роботи з різних міст України. До речі, технології та розробки лабораторії вакуумної пайки, яку й очолював Радзієвський, використовуються і донині як на українських, так і на іноземних компресоробудівельних заводах. В 1979 р. НДІтехмаш став Всесоюзним науково-дослідним і конструкторсько-технологічним інститутом компресорного машинобудування. За безпосередньої участі очолюваного Радзієвським підрозділу саме тут вперше вирішувались масштабні задачі по створенню поршневих компресорів на базі М10, М40 для стиснення етилену до тиску 250 Мпа в технологічних лініях отримання поліетилену продуктивністю 50000 і 100000 т на рік та багато інших наукових розробок, які своєю складністю для втілення кидали виклик спеціалістам.

Після розвалу Союзу інститут переживав складні часи, які позначились відсутністю фінансування та державних замовлень. Нова сторінка розвитку інституту розпочалася у 1997 р., коли він увійшов до складу концерну “Укрросметал”. Завдяки продуманій інноваційній та інвестиційній політиці керівництву підприємства вдалося швидко стабілізувати ситуацію і змінити вектор діяльності виробництва на зростання і розвиток. Ці позитивні зміни стосувалися і розробки нових технологій вакуумної пайки у лабораторії, яку беззмінно очолював В`ячеслав Миколайович.

В 1974 р. невтомний дослідник захистив кандидатську дисертацію по темі “Дослідження, розробка і запровадження у виробництво технології пайки робочих колес відцентрових компресорів із високоміцних сталей”. А через 16 років йому було присвоєно наукову ступінь доктора технічних наук.

Сьогодні він є радником АТ «НВАТ ВНДІкомпресормаш», до консультацій якого прислухаються усі покоління робочого колективу концерну. Недивлячись на солідний вік, він не збирається на заслужений відпочинок. Вын впевнений, що треба зробити ще багато корисного для вітчизняного виробництва і блага рідного підприємства та навчити молодь працювати з натхненням і не зупинятися у пошуках наукової істини.

А його власною музою і натхенницею стала дружина, з якою В`ячеслав Миколайович познайомився ще у школі. До речі, вона довгі роки працювала у технічному архіві АТ «НВАТ ВНДІкомпресормаш». Разом вони виростили і виховали двох доньок, які народили трьох онуків, які, в свою чергу, подарували подружжю правнуків.

У родині Радзієвських неухильно дотримуються здорового способу життя. Зокрема, В`ячеслав Миколайович завжди прокидається о п`ятій годині ранку і обов`язково здійснює пробіжку у парку, що розкинувся поряд з будинком, де свого часу подружжя отримало квартиру, виділену рідним підприємством. Після легкого сніданку пан Радзієвський прямує на роботу пішки і так само повертається додому. Вільний час родина Радзієвських проводить на садибній ділянці, де прослуховує класичну музику та гуляє на чистому повітрі, вивчаючи лікарське різнотрав’я, оскільки, за словами В`ячеслава Миколайовича, дивовижна українська природа дарує нам майже чарівні засоби для підтримки здоров`я і працездатності.