Дмитро БУЙВАЛ. Мистецтво і реалізм без чорних кольорів

Дмитро Буйвал
34 роки, м. Суми (01.07.1991-11.08.2023)

Він був і залишається людиною, добре знаною в Сумах, носієм, так би мовити, позитивного ореолу. Люди, які ділились споминами про Дмитра Буйвала – рідні, близькі, друзі, колеги – говорили про нього із захопленням відвертим та щирим. Зокрема, дружина Наталія сказала про нього таке: “Це була людина без темних кольорів!”. Як підсумок звучить, як остаточний висновок, чи не так? Втім, людські відгуки є відбитком суб’єктивних вражень, а додати певні риси до портрета допоможуть і біографічні дані. Тож прослідкуємо життя Дмитра суто за фактами біографії.

Народився 1 липня 1991 року в Сумах, тут же почав навчання в школі. Якщо занурюватись в деталі, був період, коли Дмитро переїхав до дідуся в Полтавську область, потім повернувся і шкільну освіту закінчив тут, у нас, у Сумській ЗОШ № 12. Після 9-го класу обрав професію кравця – творчу, на нашу думку. У 2008 р. закінчив Сумський професійний ліцей сфери послуг з відповідним дипломом. Вже під час навчання захопився вуличним мистецтвом, перші спроби – трюки з вогнем з елементами театралізованого шоу. Потім, у 2010 році вже керував “Театром вогню “Інітів”, структурою, яку створив власною ініціативою і за допомогою колег-однодумців. За спогадами, близькі духом і світосприйняттям люди завжди гуртувались навколо Дмитра. Ідея вуличного театру розвивалась, збагачувалась і дещо змінювалась. Потім були інші за назвами утворення, в яких втілювалась та сама ідея “стріт-арту” – “Театр вогню “Яросвіт”, Арт-група “Конкордія”, а в 2013 р. – «StLs studio theatr living statues», учасники якої робили перші спроби запровадження в Сумах мистецького жанру “Живої скульптури”. Тепер це формування відоме в місті під назвою “Артіль “Міф”. Отак, людини не стало, а зроблене ним продовжує жити.

Сам автор називав «Міф» – «моя казка», «моє життя». Треба зазначити, що в усіх названих гуртах Дмитро не тільки “художньо керував”, а ще й був артистом, піротехніком, декоратором, костюмером та гримером. +Дружина Наталія згадувала про нього: “Він не вмів нічого, але завжди вмів вчитись всьому – шити, пекти пиріжки… Це людина, про яку кожного дня можна було починати писати нову книгу”. Проєкт під керівництвом Дмитра Буйвала відпрацював у Сумах шість сезонів, ще були гастролі по Україні та за кордоном. Ось приблизна гастрольна географія: Ліван, Латвія, Катар, Бельгія, Нідерланди, Ізраїль, Польща, Південна Корея, Великобританія, Білорусь, Португалія, Північна Македонія та інші. Багато чого можна розповісти про творчі успіхи гурту, але ж ми тут про Дмитра Буйвала особисто. Від речей, які можна трактувати як самореалізацію, перейдемо до простих вчинків. Поки в Сумах оживали фантазійні скульптури й палахкотіли файєр-шоу, в Україні розпочалась війна. Попервах багато хто ці події навіть не сприймав серйозно. Та на Донбасі гинули наші люди ще з 2014 року – всім відомий факт нашої спільної історії. А коли вже не тліло, не горіло, а спалахнуло – лютий, 2022 рік, пояснення зайві. Дмитро Буйвал зайняв активну позицію, допомагаючи ЗСУ. За тиждень до повномасштабного вторгнення намагався записатися до лав тероборони у Сумах та Нижньосироватської громади. Через відсутність військового досвіду, йому відмовили, на той час формувалися підрозділи лише із досвідчених бійців.

У перші дні війни пішов знімати дорожні вказівники в районі Гірного. Збирав розвідку у Старому Селі про пересування російських колон. Коли у районі Низів — Нижньої Сироватки сили територіальної оборони вступили у нерівний бій з окупантами і спробували відступити через річку Псел у бік Старого, Дмитро узяв увесь свій термоодяг, аптечку, їжу, воду та пішов на допомогу. Це ще не будучи військовослужбовцем, просто українцем, сумчанином. У червні 2022 року таки став до лав ЗСУ. Як воював – відомо дуже пунктирно і про обставини загибелі сказано небагато: “Виконував бойові завдання на території Сумщини, був стрільцем-розвідником. З грудня 2022 року до березня 2023 року воював під Бахмутом, у липні був переведений до 106-ої окремої бригади Територіальної оборони на посаду старшого оператора протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки. І насамкінець: “11 серпня 2023 року почався штурм окупаційними військами позицій в районі Першотравневого і Орлянки. Під час артобстрілу разом з побратимом прикривав відхід свого підрозділу. Загинули обидва. Підрозділ успішно відійшов на нову позицію”.

В одному із своїх інтерв’ю Дмитро ділився думками: “Скажу за себе, для мене найнезручніша поза бути зігнутим 40 хвилин непорушно”. Тож так він і прожив життя, прямо, не згинаючись, хіба що окрім випадків, коли схилитись вимагало мистецтво. Та й справу свого життя залишив, коли знадобилось захищати життя своїх рідних та близьких, своїх краян. Вічна пам’ять та подяка тобі, Дмитре!

У Дмитра залишились батьки та цивільна дружина Наталія, з якою вони незабаром мали побратися, і донька Марія. І життя своє Дмитро не зіграв, а прожив, як належить справжній людині. Світла йому пам’ять і щира подяка!

Про численні відзнаки і нагороди Дмитра Буйвала за артистичну діяльність можна прочитати в інтернеті, там перелік майже на сторінку. Тут зазначимо тільки те, що стосується не артистично-фантазійного, а трагічного, реального життя.
Рішенням Сумської міської ради від 20 вересня 2023 року № 4112-МР Буйвалу Дмитру Володимировичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Суми» (посмертно).

На п’ятій сесії Сумської районної ради 22 листопада 2023 року, за сумлінне виконання службових обов’язків, відданість військовій присязі та українському народові, зразкове виконання службово-бойових завдань, особисту мужність і героїзм у складних умовах загрози життю та здоров’ю Почесною відзнакою «За особливі заслуги перед громадою Сумського району» I ступеня нагороджено солдата Дмитра Буйвала (посмертно).

P.S.
Проєкт “Героям слава” “Панорама” розпочала у 2014 році, коли українці стали на захист своєї країни від російських загарбників. З того часу редакція випустила три видання “Книги пам’яті”, у якій містилися розповіді про наших загиблих у зоні АТО земляків.
За два з половиною роки, які минули від початку повномасштабного вторгнення, на жаль, на війні загинуло вже дуже багато наших земляків. Всі вони заслуговують на нашу величезну шану й пам’ять. Звичайно, ми не в змозі розповісти про всіх загиблих, але хочемо запросити наших читачів, всіх небайдужих, приєднатися до цього проєкту й пропонувати, про кого із загиблих земляків ми б могли розповісти.
Телефонуйте за редакційним телефоном 050 574 49 04
пишіть на електронну пошту panorama.sumy@ukr.net
або просто приходьте до нашої редакції.
Пам’ять про наших загиблих захисників повинна жити вічно!