Формула допомоги

Бус з благодійним вантажем з Польщі доправила до Сум тендітна сумчанка Анна ПОЛОЖІЙ разом із польським волонтером Бартломеєм ­СУБОЧЕМ. Вони обоє є волонтерами польської благодійної ініціативи «Фундація Кордон» (Fundacja Kordon). Серед того, що привезли – їжа, ліки, предмети гігієни.

«Фундація Кордон» зародилася на моменті повномасштабного вторгнення росії в Україну. На той час це навіть не можна було назвати організацією, адже були просто декілька молодих поляків, які приїхали на україно-польський кордон, і допомагали, чим могли: вивозили з кордону у міста, знаходили якісь тимчасові місця для проживання, годували. А вже пізніше створилася «Фундація Кордон» як така. Спочатку хлопці і дівчата займалися тим, що польськими шкільними автобусами перевозили людей вже не від польського кордону, а саме з України. А після того, як хвиля біженців спала, вони почали здійснювати гуманітарні місії в Україну. Тобто, збирали машини і везли туди, де люди цього потребували.

«Я не відразу попала у Фундацію. Мене з ними познайомив наш польський друг Бартломей СУБОЧ. Він вступив до Фундації, а вже за деякий час і я приєдналася, – згадує свої перші кроки у Фундації Анна Положій. – Тим, хто ніколи не стикався з роботою подібного роду, іноді здається, що це усе дуже просто і легко. Але, я скажу з власного досвіду – це досить важка праця. Адже треба не лише знайти ті речі, які потребують люди, їх потрібно упакувати, завантажити, довезти…»

Особливістю Фундації «Кордон» є те, що це не великий благодійний конгломерат, а маленька приватна ініціатива, до якої доєдналися прості поляки й українці. Жоден з членів цієї організації не отримує за свої труди грошей, у них немає великих грошових потоків і великих фінансових донорів. Під кожну конкретну акцію оголошується збір, а часом швидше, часом довше, виконується якась частина роботи.

«Звичайно, нам би хотілося мати великих постійних спонсорів, але поки їх немає, ми працюємо так, як можемо, — ділиться Анна. – Я захоплююся своїми колегами-волонтерами. Нашим президентом Дам’яном, Максом, який заради гуманітарних виїздів приїздить до Польщі з Німеччини, де проживає; полькою Гошею; Бартеком, який був моєю опорою у нелегкій поїздці; Олею з Миколаєва (про себе Анна скромно мовчить, хоча матері трьох дітей надзвичайно непросто знайти час і сили на громадську діяльність – r). Я дуже вдячна польському складу нашої команди за те, що вони ось вже 2 роки діють і у той час, коли доволі велика кількість подібних ініціатив вже «здулися», вони продовжують працювати і надавати допомогу нашій рідній Україні. Це викликає подив, захоплення, повагу і вдячність».

Місія Fundacja Kordon – доставляти допомогу безпосередньо до людей, передавати допомогу з рук в руки

Про те, що Сумська область потребує гуманітарної допомоги, адже там йдуть постійні обстріли прикордоння, люди евакуюються і часом не мають найнеобхіднішого, Анна розповіла своїм польським колегам.

«Я зателефонувала Ксенії ГРИНИК (“Перший сумський гуманітарний штаб” – r) і запитала у неї, який зараз стан справ з допомогою, і отримала від неї інформацію, що зараз вони мають велику потребу в допомозі людям старшого віку. І це було поштовхом, аби збирати допомогу саме в цьому напрямку. Ми почали діяти. Ми оголосили збір. Я зараз працюю в Центрі Науки Коперника – це велика організація, схожа на київський «Експериментаріум». Я кинула клич серед своїх колег і мене ніж за тиждень нам вдалося зібрати 2 тисячі злотих. Це лише приватні донати людей, які працюють разом зі мною. Також ми попросили допомоги в інших благодійних фундацій, які не відмовили нам. Так, наприклад, краківська Fundacja Dobro Zawsze Wraca («Добро завжди повертається») дуже активно долучилася до нашого збору. Вони надали нам багато речей для дітей і старших людей. Також до нас долучилися приватні особи, які працюють на європейський парламент або комісію та інших інституцій в Бельгії. Це Марта Гузи (Маrta Guzy), Йоанна Кирило (Joanna Kirylo), Агнєшка Поребска (Agnieszka Porebska) і Адам Зегель (Adam Zegiel)… Усі ці люди надзвичайно добре спрацювали і ми мали змогу поїхати в Краків і упакувати бус тими скарбами, які вони для нас зібрали», – з вдячністю перелічує донорів пані Анна.

Коли бус був упакований до самої стелі, Анна і Бартек вирушили в дорогу.

Ксенія Гриник була дуже втішена появою благодійників, адже якраз в той день, коли бус прибув у Суми (9 травня 2024 р. – r) була оголошена евакуація з Білопілля і Ворожби, і ті гуманітарні товари, які з такими складнощами доправили в Суми Анна і Бартек, стали у нагоді.

«Ця допомога дасть нам змогу підтримати людей, які сьогодні будуть евакуюватися з місць постійних обстрілів, – розповідає про проміжні підсумки Ксенія. – Це будуть в першу чергу родини з маленькими дітьми, родини, які втратили годувальника, деяка частина вантажу піде у сумський Будинок маляти. Від імені «Першого гуманітарного» хочу подякувати усій «Фундації Кордон» за їхню небайдужість і допомогу. Чекаємо на продовження нашої дружби».

Після повернення в Польщу, Анна Положій і її соратники по «Фундації Кордон» продовжують свою гуманітарну місію. Фундація «Добро завжди повертається» (Fundacja Dobro Zawsze Wraca) пообіцяла їм і надалі надавати підтримку, тому вже зараз «кордонівці» планують черговий виїзд в Суми. Звісно, усе буде залежати від безпекової ситуації і наступного разу приїдуть інші волонтери. Але ж не важливо хто, важливо що робить людина. А «Фундація Кордон» робить важливу і дуже необхідну зараз усім українцям справу.

Фото Суспільне. Суми та А. Положій