Засади життя

Лисенко Позивається До Суду / Хто Реально Керує Сумами / Чим Займається Дрозденко / Артистичний Артюх

Безжальний ворог запускає ракети і дрони, кидає бомби, полонить, вбиває. Триває війна третій рік, і день її закінчення нам не відомий.

Тим часом триває й життя. Люди народжуються, одружуються, розлучаються, помирають у різний спосіб, як і до війни. Люди роблять бізнес, продають, купують, виробляють, крадуть, активно заробляють і витрачають гроші. Навіть ті, хто на фронті, роблять все вище перелічене.

Так само триває і життя політичне. Бо немає жодних причин йому не тривати.
Взяти хоча б рідний сіті. Скільки подій останнім часом, на які потрібно звернути увагу. Наприклад, поки що ексмеру Сум Олександру Лисенку та його адвокату в рамках оголошеної підозри відкрили матеріали кримінальної справи. Тепер поки що ексмер буде з ними ознайомлюватися і готуватися до захисту в суді в якості обвинуваченого у справі про вимагання незаконної вигоди.

Напевне, ви запитаєте, чому автор ужив вираз «поки що ексмер»? Тому що Олександр Лисенко подав до суду, бо вважає, що його звільнення з посади міського голови відбулося незаконно. Тобто в іншому суді Лисенко виступатиме в якості потерпілого. Не знаю деталей, що саме оскаржує Лисенко, яку дію депутатів СМР вважає незаконною, але сподіваюся, що скоро на сторінках наших газети і сайту з’явиться з ним інтерв’ю. Цей суд призначено на початок квітня, тож, у разі вдалого оскарження, Лисенко може повернутися до виконання своїх обов’язків мера міста.

Нагадаю, що спочатку Лисенка звинуватили в отриманні хабаря за підвищення тарифів на вивіз сміття, і увечері про його затримання навіть з’явилися відповідні новини. Але згодом з’ясувалося, що наявні світлини виявилися змонтованими, а новина про затримання сумського мера на хабарі – фейк. Насправді в той вечір затримали начальника департаменту інфраструктури Олександра Журбу, його ж і «поклали» на асфальт обличчям вниз, а Лисенко в той час перебував зовсім у іншому місці. Але правоохоронні органи «змайстрували» новину таким чином, що вся країна вирішила, що Лисенка спіймали за руку. Отже, тепер він намагатиметься відстояти своє ім’я в суді і довести, що не вимагав грошей з підприємців.

Керувати містом, тобто головою Сумської міської військової адміністрації президентом був призначений Олексій Дрозденко. З якими повноваженнями – важко сказати. Наче він має бути головним в місті. Натомість депутати СМР обрали секретарем міськради Артема Кобзаря. І все б і нічого, але секретар у СМР вже і був на той час, і є наразі, але служить в лавах ЗСУ. Проте депутатів це не зупинило, бо що зупинить ідею, час для якої зручний? І в СМР із легких рук голосувавших депутатів стало одразу два секретарі. Один – справжній, законний, інший – номінальний, без права підпису. Зрозуміло, що з такими повноваженнями каші не звариш і бюджет не оптимізуєш.

Тому Кобзарю потрібно було надавати офіційний законний статус, і шлях до цього лежав через позбавлення повноважень діючого на той час міського голови Олександра Лисенка. Що й було зроблено двома третинами голосів депутатів міської ради (це те, законність чого оскаржує Лисенко в суді). Так Артем Кобзар став виконуючим обов’язки міського голови. Після цього Дрозденко взяв собі в помічники (радники) з фінансових питань Вадима Акпєрова. Недалекоглядність такого кроку здивувала. Як депутат від «Європейської солідарності» може взагалі займати якісь посади при нинішній владі? Це ж тільки у місцевих депутатів немає ні ворогів, ні друзів, а є власні комерційні інтереси. А в Києві – там трохи інакше. Там теж вирішує все бабло, проте порядок цифр на декілька нулів більший, і ставки не на життя, а на смерть. Країни в тому числі.
Так що Акпєров у радниках у Дрозденка протримався недовго, фактично нещодавно був звільнений без пилу і галасу, щоб не наводити різкості до цієї незручної події у тієї малочисельної активної громадськості, яка ще залишилася живою в місті.
Третім у цій дивній, на першій погляд, коаліції став Віталій Жиленко. Але дивній лише на перший погляд, бо в СМР склалася фантасмагорична за нинішніх політичних часів комерційна більшість: «Слуги народу» (Кобзар), «Європейська солідарність» (Акпєров) і ОПЗЖ (точніше, Партія регіонів, Жиленко).

Про Віталія Жиленка треба сказати окремо. Його політично-суспільна і комерційна історія взагалі варта окремої великої статті. Там є, про що розказати. Тому сьогодні дуже коротко. Раніше Партію Регіонів у Сумах асоціювали переважно з братами Перепеками – підприємцями-перевізниками, активними учасниками Антимайдану в 2013-14 рр., прихильниками ідеології «русского міра». Брати нікуди не поділися, так і продовжують наразі вирішувати долю міста в якості депутатів міської ради, натомість на провідні ролі в ОПЗЖ вийшов Віталій Жиленко. Він людина, яка полюбляє робити свої справи тихо, без гучних політичних заяв. Ви ж про гроші і тишу вислів знаєте? Так це про нього. Співпрацював із Юрієм Чмирем, з усіма останніми мерами міста майже, один із його багаточисельних бізнесів, що напряму впливає на міське господарство – вивіз сміття. Ви ж пам’ятаєте, на якому питання «спалили» правоохоронці Олександра Лисенка? Ні на що не натякаю, нагадую.
Щодо Дрозденка, то його повноваження відтепер, швидше, формальність. Принаймні тягатися з трьома досвідченими (і це дійсно так, досвіду і умінь що в Акпєрова, що у Жиленка, що у Кобзаря достатньо) «вовками» не під силу. Аби тільки той досвід та ті уміння цих трьох – та на благо міста.

Проте, деякі рішення Дрозденка привертають увагу і вже мають довготривалі наслідки. Але про це, в контексті гучного затримання двох депутатів обласної ради при спробі дати хабаря, теж наступним разом.

Будьте пильними. До нових захоплюючих зустрічей. Допомагаємо ЗСУ усім можливим і неможливим.

Україну не змінили ні два Майдани, ні війна. Обидва Майдани зупиняли корупцію на два-три місяці, війна – десь на пів року. А потім система оживала і повертала все на свої місця. Хіба не на 30-40% відкатів (неправомірної вигоди) та хабарів від суми тендерів, а на 10-15%. Так що прогрес очевидний.