Які проблеми мають сумчани із сортуванням, утилізацією та захороненням сміття

Проблема збирання, сортування, утилізації та захоронення сміття, як побутових відходів, органічних відходів, так і продуктів життєдіяльності людини, останні роки набула просто таки загрозливого масштабу в Україні. Не оминула ця проблема і Сумську громаду, яка налічує майже 300 тисяч мешканців. Всі ми розуміємо, що така кількість жителів «продукує» великий об’єм сміття та відходів, які необхідно вивезти та безпечно захоронити. Але найкращий вихід – це не просто вивезти, а відсортувати, утилізувати, переробити більшість відходів, і лише невелику кількість органічних відходів захоронити.
У Сумській громаді з вирішенням цих питань завжди були величезні проблеми, які подеколи набували масштабів екологічної катастрофи. У 2006 р. Суми практично «захлинулися у смітті», бо сміттєвий полігон твердих побутових відходів (ТПВ) у селі Верхня Сироватка під Сумами тоді вичерпав свої потужності і подальший вивіз сміття загрожував селу величезними екологічними проблемами. Мешканці села перекривали дорогу до полігону, не даючи проїхати машинам, і кілька днів сміття не вивозили з Сум. У середині жовтня 2006 року міська рада оголосила Суми зоною надзвичайної екологічної та епідеміологічної ситуації. На щастя, ситуацію вдалося владнати. Тодішній мер Сум Геннадій МІНАЄВ навіть ставав на коліна перед мешканцями села, благаючи пропустити сміттєвози. Тоді керівництво Верхньосироватської сільської ради та жителі села все ж таки пішли назустріч проханням керівників Сум і дозволили тимчасово продовжити експлуатацію полігону. Через деякий час було знайдено ділянку у селі Великий Бобрик (тоді Краснопільского району, а нині це Верхньосироватська громада Сумського району). Старий полігон було рекультивовано і засіяно травою, а сільська рада почала отримувати значно більші кошти за експлуатацію земель полігону. Цей приклад показує, настільки гострою для сумчан була і залишається проблема з вивезенням сміття та відходів.
Нині ситуація в громаді не така критична, але теж потребує вирішення вже у найближчій перспективі. Перша черга полігону у Великому Бобрику вже закрита, закінчуються і можливості другої черги полігону. Зараз там, за словами головного інженера КП «Чисте місто», яке з 2021 року займається експлуатацією полігону, Ігоря ВОДЗИНСЬКОГО, накопичилося майже один мільйон тонн сміття, а його висота сягає 20 метрів – це приблизно висота семиповерхового будинку. Наразі на черзі – закінчення будівництва третьої черги полігону та введення його в експлуатацію. Саме сортування та переробка сміття дасть можливість значно продовжити час експлуатації полігону, зробить більш безпечними умови його зберігання. Не секрет, шо сміттєві полігони – одні з найнебезпечніших об’єктів, адже фізичні та хімічні процеси, які відбуваються під час природнього гниття, часто провокують пожежі, які буває важко погасити. Тому вкрай важливо ще й дотримуватися технологій зберігання, пересування сміття та пересипки його. Дотримання цих технологій теж продовжує строк «життя» полігону.
Ще один варіант утилізації відходів – це побудова сміттєпереробного заводу. Розмови про це йшли у Сумах багато років, але так і залишалися розмовами через високу вартість спорудження такого заводу – десь приблизно 30-35 млн євро (самостійно місто виділити такі кошти не в змозі), відсутність законодавчих гарантій для інвесторів та доволі великий період окупності такого заводу. Зрештою, у вересні 2020 року Сумська міська рада виділила 5,5 га землі на околиці Сум, поблизу так званого «Зеленого полігону», під спорудження такого заводу іноземними інвесторами. Гарантом виступив колишній очільник Сумщини Анатолій ЄПІФАНОВ – для цього ним було створено підприємство, яке потім, у свою чергу, повинно було створити спільне підприємство з іноземними інвесторами. Не всім сподобалася така схема, але зрештою депутати все ж проголосували за виділення землі. Однак і тут все залишилося на рівні розмов, а потім почалася війна.
Третя черга полігону у Великому Бобрику будується за новими нормами, які передбачають ретельний роздільний збір та сортування сміття. Таке сортування дасть змогу вирішити багато завдань – це і екологічна безпека, і економічна складова – за рахунок продаж підприємством скла, картону, паперу, пластику, подрібненого великогабаритного сміття, видобутку біогазу тощо, що в свою чергу дозволить і підприємству розвиватися, не прохаючи кошти з місцевого бюджету, а можливо ( в ідеалі) і дасть змогу знизити тариф для споживачів. Та й, зрештою, знову ж таки – це єдиний реальний шанс збільшення строку експлуатації полігону.
А з цим у Сумській громаді несподівано виникли проблеми – третя черга полігону у Великому Бобрику була розрахована на 8-10 років експлуатації, за умови, що туди будуть возити сміття тільки з Сумської громади. Однак згідно з прийнятим «Регіональним планом розвитку управління відходами» заплановано, що цей полігон повинен буде приймати відходи не лише з Сумської громади, а й з громад Сумського району, зокрема, Краснопільської, Білопільської, Лебединської, а також Охтирської та Тростянецької громад. Тож за таких умов полігону вистачить максимум років на п’ять. Незабаром також вступає в силу «Закон про управління відходами» і регіональний план зроблений саме під цей закон. Тому з громад на полігон повинні приїздити вже відсортовані відходи. Як це зробити практично – велике питання. Тож в одному з наступних номерів ми детально розповімо, як бачать вирішення цього, та інших питань, пов’язаних з сортуванням та переробкою ТПВ, усі зацікавлені особи – керівники відповідних структур, перевізники, очільники громад, жителі Сум.
А поки що варто підсумувати, що наразі єдиним шляхом хоч якогось прогресу у сфері поводження з твердими побутовими відходами, має стати роздільне збирання сміття і хоч якісь локальні сміттєсортувальні лінії.

«Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю редакції «Всі Суми Панорама-Медіа» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу»