Остання війна

За два тижні Україна святкуватиме 31-шу річницю сучасної Незалежності. Одночасно 24 серпня виповниться півроку від початку широкомасштабного російського вторгнення до України, яке б мало з цією незалежністю покінчити за пару тижнів назавжди.

Натомість бліцкриг Кремля зазнав провалу. Через власні помилки, через здатність ЗСУ надавати організований і смертельний опір, через те, що звичайні цивільні люди стали до зброї – військової та інформаційної – у Сумській, Київській, Чернігівській, Харківській областях. І там, де це сталося, попри неготовність влади – центральної та місцевої, там ворог змушений був відступити. І після його відступу світ жахнувся злочинам, скоєним росіянами.
Жахлива реальність війни у виконанні “братнього народу” змусила українців інакше подивитися на той народ. На громадян росії, серед яких у багатьох українців є родичі, знайомі, та й взагалі, старше покоління було виховане і вчилося під розлогою тінню “руского міра”, щоправда, у його радянській інтерпретації.
“Хто це? Що воно таке? Якісь орки, а не люди!” – настільки кардинально, як з’ясувалося при масовому наближенні, відрізняються два народи.

Насилля і приниження
Виявляється, те, що давно вже існує тільки на маргінесі українського суспільства, у російському суспільстві не просто є мейнстрімом, а офіційною доктриною. Чому росіянам подобається воювати? Чому не живеться тихо-мирно у своїй величезній країні? Бо тихо-мирно їм не живеться ніде. Бо сенс їх життя – не у створенні, а знищенні всього, що не хоче їм підкорятися.

Насилля починається з родини. Насилля у родині віднедавна узаконено у росії. Точніше, декриміналізовано, що одне й те ж саме насправді. Можна бити дружину, чоловіка, батьків, дітей, психологічно знущатися – і не будеш за це покараний. Як у ютубі росіяни підписують відеоролики про кримінальників “руская уголовная традіция”, так і відеоролики про домашнє насильство росіяни можуть сміливо підписувати “рускій традіционний домострой”. Тобто, це не бандити, злочинці, вбивці, це – традиція, тобто все це потрібно берегти і продовжувати. І це не знущання над слабшим у родині, а порядок, що склався сторіччями.

Починаючи з 30-х років ХХ століття, в’язнями радянських концентраційних таборів “нашего старого доброго ГУЛАГу”, як говорять зараз деякі російські діячі (й це не жарт!), ставали мільйони людей. Фактично, половина країни відбула хоча б один, хоча б маленький (насправді ні) термін. Люди (далеко не всі) поверталися додому, і далеко не всім вдалося зберегти своє обличчя і людяність і не перейняти замашки криміналітету.

Звісно, війна завершиться нашою перемогою над абсолютним злом. Але не слухайте вісників швидкої перемоги

Традиційний “рускій домострой” також має давню традицію насильства, причому в таких інколи збочених формах, що місце для його дослідження – у спеціальних статтях для психіатрів та сексологів, а не на сторінках суспільно-політичної газети.

Але час йшов, суспільства змінювалися, люди полетіли в космос і винайшли комп’ютер, і начебто і доктрина патріархату і авторитаризму перестала бути панівною. Проте, як ми чуємо з аудіоперехоплень розмов між “воїнами-визволителями” і їх батьками, стосунки в російській родині, з точки зору українця, просто жахливі. Манера спілкування, матюки, якими спілкуються між собою діти та батьки, але головне – споживче ставлення до смерті сина, чоловіка, батька. Ставлення до життя інших людей, до українців… До смерті навіть рідної людини, яка мусить принести закриття кредиту, автомобіль “Ладу” чи якийсь інший матеріальний псевдодостаток. І ніякого тобі горя. Згинув – і чорт із ним, удома, однак, користі жодної. Жодної емпатії, жодного співчуття.

І це – абсолютна норма. Звісно, не у всіх регіонах росії, не у всіх верствах суспільства, проте переважна більшість росіян живе саме у такій родинній реальності.

Реальності, яка тісно переплітається з кримінальною субкультурою. Такою, наприклад, як АУЄ – “арестантский уклад єдін”, що швидко розповсюджується по Забайкаллю та Сибіру. АУЄ чітко формує блатні “поняття” і вводить їх у життя підлітків до виконання. Принцип насправді той самий – сильний принижує слабкого і живе за його рахунок. Якщо не вбиває. При цьому лідери кримінального світу в цих віддалених регіонах часто мають вагу для підлітків більшу, ніж батьки, школа, і бояться їх більше, ніж поліції чи в’язниці. Бо поліція сама боїться.

Жертва і кат
В одному зі своїх виступів владімір путін сказав: “Якщо у світі не буде росії, то навіщо нам такий світ?”
Останні двадцять років російська влада не просто підбурювала суспільство до насильства і нетерпимості, а й з майстерністю маніяка доводила росіян до стану людей, готових померти у великій війні.

Для цього у суспільстві заохочувалися і романтизувалися будь-які форми насильства: кримінальне, родинне, ментовський безпрєдєл, армійська дідовщина, не важливо, де це і як відбувається. Важливо – виховувати покоління, які б наочно переконалися і всмоктали з молоком матері просту істину – принижуй, ґвалтуй, грабуй, і, якщо ти сильний, тобі за це нічого не буде. Це – норма. Так варто жити, це і є справжня цінність.

Але спочатку путін і його поплічники зробили з російського народу жертву. Державна пропаганда росії наповнена наративами про те, як російському народові всі заздрять, як хочуть забрати його землі, що росіян весь час ображали. Ну, а тепер… Тепер настав час помсти. “Бо вони всі здохнуть, а ми одразу – до раю!” – як заявив той же путін. Бо і віра їхня православна – найправославніша і найправильніша у світі.

Так за двадцять років був довихований “народ-богоносєц”, “солдат-освободітєль”, готовий убивати і ґвалтувати без жодних заворушень сумління і зайвих думок. Або здохнути. Бо навіщо світ, у якому ми не можемо безкарно вбивати і ґвалтувати? Такий світ росіянам не цікавий. І коли розумієш, у якій чорній прірві вони перебувають, то стає справді страшно за Україну і світ.

У росії культ насилля став державною політикою

Звісно, кожне суспільство у кожній країні має спільноти, що культивують насилля. Але тільки в сучасній росії така спільнота стала панівною і зробила культ насилля державною політикою.
Насправді те, що відбувається, дуже логічно і чудово проглядається в історичній перспективі. Бо сучасну росію довгий час очолює екскерівник організації, чия місія вже більше ста років визначається дуже просто – вбивати і знищувати всіх, хто їм не подобається або заважає. Задля звільнення квартир, здобування багатств, задля армії рабів, яка у Сибіру безкоштовно рубає ліси, добуває уран, будує залізниці і канали, задля влади над якомога більшої кількістю людей. ЧК, НКВД, МГБ, КГБ, ФСБ – організація, яка вбила, напевне, найбільшу кількість людей у світі за всю історію людства.

Тому немає нічого дивного у тому, що коли люди з цієї організації прийшли до влади у такій країні, як росія, вони остаточно перетворили її – ні, не в імперію – у територію тотального насильства і брехні. Тепер же прийшов час цьому насильству вийти назовні. І першою на його шляху стала Україна. І все сталося не так, як гадалося.

Стіна для Заходу
Звісно, війна завершиться нашою перемогою над абсолютним злом. Точніше, “росія” – це черговий пропагандистський трюк у виконанні кремлівських пропагандистів. Немає давно ніякої росії. Є країна “КГБ”, яка все, що було добрим, світлим та людяним у росії або вбила, або купила і поставило собі на службу, або спотворила до невпізнання.
Війна буде довгою, а зима – злою. Американці говорять, що війна триватиме точно ще весну і літо 2023 р., поляки – що декілька років. Не слухайте вісників швидкої перемоги, не вірте тим, хто говорить, що більше не буде нападу на Суми чи Київ. Може, і не буде. Але виходити потрібно з того, що невдовзі росіяни нападуть по всій довжині кордону, включаючи Придністров’я. Недарма ж у кожному регіоні росії готують по батальйону, а то і по два, а на Уралі формується нова дивізія для наступу. Не вірте тим, хто говорить, що у росії немає людського ресурсу, що закінчується сучасна зброя, що економіка незабаром упаде. Звісно, що впаде, але не за баром і не за рестораном, а років за два-три, коли санкції наберуть обертів, а внутрішнього обігу ресурсів перестане вистачати навіть на обмежений бюджет. Щоправда, деякі російські політикописьменники стверджують, що росіяни тільки будуть раді – вони підуть до лісу і будуть харчуватися грибами та корінцями.

Майбутнє
Європі і США пощастило, що росія напала спочатку на Україну. Це дає Заходу можливість розкрити очі, і дає час, щоб переозброїтися і підготуватися економічно до можливої великої війни. Місія, яку Захід доручив українцям, надскладна – вбита якомога більше росіян, знищити якомога більше військової техніки і протриматися якомога довше. Аж до того моменту, поки російські нелюди не підірвуть, наприклад, Запорізську АЕС. Або ще що-небудь атомне чи ядерне.
І тоді ті країни, що зараз або таємно підтримують російську агресію, або тримають удаваний нейтралітет, жахнуться. Бо ніхто не зможе вже стояти осторонь. Хіба що лежати. У руїнах. І тому, коли Зеленський говорить, що зараз Україна боронить весь світ, він говорить правду.