Краєзнавство чи дешевий популізм
Один із найбільших пробілів у шкільній гуманітарній освіті – відсутність предмета Краєзнавство. Бо як інакше, ніж через знання та любов до рідного краю та особистостей, які тут народилися і творили, можна природним шляхом сформувати свідомого громадянина?
Але міська влада запрошує мешканців назвати імена, якими потрібно назвати вулиці та провулки, а громадські організації розміщують тут платну рекламу (чого мені ніколи не зрозуміти, а надто під час війни) з тими ж таки закликами до містян: Скажіть же, шановні, на вулиці імені кого ви хочете жити?
Думки, очевидно, розділяться, і тоді СМР і активісти вдадуться до рейтингового голосування. Інакше навіщо то все?!
Та є нюанси.
По-перше, війна тільки розпочалася. Загиблих уже багато, а буде – ще більше, на жаль. Можливо, стільки, що не вистачить ні вулиць, ні провулків. І рішення мусить бути концептуальне.
По-друге, покладатися на глас народу, який мало знається на власній історії, на жаль – дешевий популізм.
Віддайте справу до рук людей, які знаються на темі, будь ласка. Бо те, що ви зараз робите – це тупик імені гусара Бикова.