Народився Валерій Ламах – художник-графік, уродженець Лебедина

Валері Ламах народився 6 березня 1925 р. в м. Лебедин. 1939 року вступив у Ворошиловградське художнє училище. Під час німецько-радянської війни був вивезений на примусові роботи до Німеччини. Після повернення продовжив навчання в училищі, яке закінчив 1949 року. У 1949–1954 році навчався на факультеті графіки у Київському художньому інституті, викладач Василь Касіян. Працював у галузі плаката та монументально-декоративного мистецтва, створив ряд художніх творів у техніці розпису та мозаїки в містах Київ, Дніпродзержинськ, Тернопіль та ін.

З 1952 року брав участь у художніх виставках. У 1956–1964 роках — редактор у видавництвах ГОСИЗ та «Мистецтво». З 1974 року — доцент кафедри оздоблення книг в Київському вечірньому факультеті Львівського поліграфічного інституту ім. І. Федорова, викладач малюнку, живопису, композиції.

Твори

Творчість Валерія Ламаха, як і в інших найкращих представників інтелігенції радянського періоду, поділялася на офіційну й неофіційну. До першої частини належала монументально-декоративна творчість:

– панно «Дружба народів» в аванзалі головного павійльйону ВДНГ УРСР (нині — Національний експоцентр України, у співавторстві, 1958);
– панно «Життя» у Палаці культури хімкомбинату (м. Дніпродзержинськ, 1969—1971).

Свої найщиріші й потаємні думки художник, з ідеологічних причин, не міг оприлюднити, і творив, перебуваючи в андеграунді. Його пошуки нової художньої мови, роздумів про мистецтво й будову Всесвіту Ламах втілив у абстрактних творах, рукописі книги «Схеми».

Мозаїки:

– панно в інтер’єрі Київського річкового вокзалу (1961, у співавторстві з Ернестом Котковим та Іваном Литовченком);
– в інтер’єрі аеровокзалу аеропорту «Бориспіль» (1965, у співавторстві з Ернестом Котковим та Іваном Литовченком);
– мозаїка «Симфонія праці» на фасаді житлового будинку по проспекту Перемоги, 21 у Києві (кінець 1970-х років, у співавторстві з Ернестом Котковим);
– мозаїки на стіні спортивного комплексу “Текстильник”, місто Тернопіль.

Джерело