Актуальні питання осіннього призову на Сумщині

1 жовтня в Україні стартувала призовна кампанія на строкову військову службу «Осінь-2019», яка триватиме до кінця грудня поточного року

Про особливості осіннього призову розповідають начальник управління взаємодії з правоохоронними органами та оборонної роботи Сумської ОДА Віталій ТИМОШЕНКО, заступник військового комісара Сумської області з морально-психологічного забезпечення підполковник Євген ВАРЛАМОВ, начальник відділу комплектування та призову (підготовки до військової служби) підполковник Юрій ОНОПКО.

Сумський обласний військовий комісаріат попередньо отримав планове завдання з призову на строкову військову службу восени 2019 року. що складає 546 призовників в т.ч.:
– для Збройних Сил України – 310 призовників ;
– для Національної гвардії України – 156 призовників;
– для Державної прикордонної служби України – 46 призовників;
– для Державної спеціальної служби транспорту – 34 призовники

Військовослужбовці-строковики, які призиватимуться на Сумщині проходять службу виключно в пунктах постійної дислокації своїх військових частин, які в основному базуються на території Сумської, Полтавської, Харківської, Чернігівської, Житомирської, Київської, Одеської, Львівської областей.

r: Законодавча база, на підставі якої здійснюється призов на строкову військову службу?
– Стаття 65 Конституції України встановлює одним з найважливіших і почесних обов’язків громадян України захист Вітчизни, її незалежності та територіальної цілісності. Перш за все, мається на увазі захист України від збройної агресії, який є найважливішою функцією держави і справою честі всього Українського народу, обов’язком кожного її громадянина.

Загальний військовий обов’язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; призов на військову службу; проходження військової служби за призовом або контрактом; виконання військового обов’язку в запасі та резерві; дотримання правил військового обліку. Військова служба є почесним обов’язком кожного громадянина, особливим видом державної служби, пов’язаної з виконанням громадянином України загального військового обов’язку і службою у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» військовий обов’язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Осінній призов 2019 року здійснюється на підставі Указу Президента України №22/2019 від 30 січня 2019 року «Про звільнення в запас військовослужбовців строкової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2019 році», в якому визначено призвати на строкову військову службу придатних за станом здоров’я до військової служби громадян України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 20 років, та старших осіб, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу у жовтні – грудні 2019 року.

При цьому законодавством встановлений призовний вік для придатних для цього за станом здоров’я громадян України чоловічої статі віком від 18 років до 27 років у зв»язку з чим, молоді люди 18-19 років вправі пройти службу в армії на добровільній основі (за контрактом).

r: Одне з головних питань, яке хвилює строковиків та їх батьків вже не одну призовну кампанію – чи відправлятимуть новобранців служити в зону ведення бойових дій?
– Батькам не має підстав хвилюватися, і головне, не довіряйте чуткам. За рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 28 серпня 2014 року, яке введено в дію Указом Президента України від 24 вересня 2014 року №744/2014, заборонено залучення військовослужбовців строкової служби до виконання бойових завдань в зоні проведення Операції Обєднаних Сил на території Донецької та Луганської областей.

r: Скільки часу строковики служитимуть в армії ?
– Термін перебування на строковій службі встановлюється статею 23 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» для призовників, які не мають вищої освіти термін служби становить 18 місяців, і 12 місяців для призовників зі ступенем спеціаліста або магістра.

Повірте, цей час промине досить швидко, і з впевненістю можна сказати, що хлопці його будуть згадувати з позитивом. Сьогодні строкова служба не така, як була раніше. Збройні Сили України постійно розвиваються, переходять на стандарти НАТО, покращують свою роботу, а таке поняття як “дідовщина” в українському війську повністю відсутнє. З перших днів служби з хлопцями починають займатися спеціалісти військової справи, і по закінченню програми підготовки, вони отримають професійні навички поводження із зброєю, стануть фізично розвинутими, витривалими чоловіками, здобудуть військово-облікові спеціальності.

r: Вже скоро громадяни призовного віку почнуть отримувати повістки. Що повинен зробити призовник, чи існують поважні причини неприбуття призовника у вказаний у повістці термін? В яких випадках призовнику надсилається повіста?
– Порядок вручення повісток в разі призову на строкову військову службу регламентований Положенням про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого постановою КМ України від 21.03.2002 року № 352. Відповідно до нього, оповіщення громадян про призов на строкову військову службу та їх прибуття на призовні дільниці відбувається за наказами районних військових комісарів і повістками, врученими призовникам через житлово-експлуатаційні організації, домовласників, відповідні виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, де немає військових комісаріатів, керівників підприємств, установ, організацій, навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форми власності.

Види повісток
– Повістка з метою уточнення облікових даних військовозобов’язаної особи.
Дана повістка є однією з найпоширеніших. Мета такого порядку – оновити наявні дані у військовому комісаріаті про призовників. До таких даних належать: інформацію про стан здоров’я призовника, інформацію про склад сім’ї, а також місця роботи, навчання і т.д.

– Повістка на проходження медичної комісії при військкоматі.
Ця повістка зобов’язує призовників або ж військовозобов’язані особи пройти медичне обстеження. Як правило, разом з таким порядком надсилається «карта медичного огляду», в якій в подальшому військово-медична комісія повинна вказати свій висновок про стан здоров’я військовозобов’язаного.

– Повістка на призов на строкову військову службу.
Якщо військовозобов’язані особи не з’явиться до військового комісаріату, їм може загрожувати притягнення до відповідальності за статтею 335 Кримінального кодексу України. На відміну від вищезазначених документів, прийнявши таку повістку, військовозобов’язаний повинен усвідомити, що не з’явившись по ній, він здійснює акт ухилення від призову (дана умова є важливим елементом складу злочину). Це також поширюється на офіцерів запасу, які призиваються в армію.

Згідно статті 15 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» призовники, яким надійшла повістка на прибуття до призовної дільниці для проходження призовної комісії, зобов’язані прибути в пункт і у строк, зазначені в повістці. Навіть, якщо за будь-яких обставин повістка не надійшла, громадяни призовного віку зобов’язані з’явитися до призовної дільниці в десятиденний строк з дня початку відповідного чергового призову, визначеного Указом Президента України. Також необхідно пам’ятати, що керівники підприємств, установ, організацій і навчальних закладів незалежно від підпорядкування та форм власності на вимогу військових комісаріатів забезпечують своєчасне прибуття громадян призовного віку до призовних дільниць.

У разі неявки призовника без поважних причин за викликом на призовну комісію він несе відповідальність, установлену законом.

Поважними причинами неприбуття призовників до призовних дільниць у визначений строк, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкода стихійного характеру, хвороба призовника або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у зазначені пункт і строк, а також смерть його близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини. Інші причини не вважаються вагомими і можуть бути розцінені, як ухилення від призову на строкову військову службу.

r: Призовників також цікавить відповідальність за ухилення від призову на строкову військову службу. Багато хто не розуміє, наскільки серйозними можуть бути наслідки від таких дій.
– Напередодні призовної кампанії «Осінь-2019», слід нагадати, що в Україні передбачено два види відповідальності за порушення законодавства про військову службу – адміністративна і кримінальна.

Адміністративна відповідальність наступає за порушення військовозобов’язаними чи призовниками правил військового обліку, неявка їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин або несвоєчасне подання в обліковий орган, де вони перебувають на військовому обліку, відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, тощо.

Штрафні санкції, передбачені ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення:
-штраф від 5 до 7 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 85 до 119 гривень) – перше порушення;
-штраф від 10 до 15 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 170 до 255 гривень) – повторне порушення.
Кримінальна відповідальність за ухилення від призову на строкову військову службу настає за статтею 335 КК України і передбачає обмеження волі на строк до 3-х років.

Призовник нестиме кримінальну відповідальність якщо:не з’явився у військкомат вже після того, як його на медкомісії визнали придатним до служби в армії; підписно повістку, однак без поважних причин не з’явився до військового комісаріату

Рекомендуємо призовникам не нехтувати своїми обов’язками, а як того вимагає чинне законодавство прийти до військоматів, та отримати відмінні можливості для побудови подальшої кар’єри.

r: Громадяни призовного віку, крім обов’язків, мають і права, наприклад, право на відстрочку від призова на строкову військову службу, або звільнення від строкової служби.
– Дійсно, законодавством України передбачено значний перелік підстав, за яких призовники можуть отримати відстрочку або навіть звільнення від призову на строкову військову службу. З ними можна ознайомитись у статтях 17 та 18 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». Перш за все необхідно знати, що відповідно до цього закону відстрочка від призову на строкову військову службу надається призовникам за рішенням районної (міської) призовної комісії за сімейними обставинами, станом здоров’я, для здобуття освіти та продовження професійної діяльності. Будь який призовник, зацікавлений в тому, щоб ознайомитись з повним переліком цих підстав, і в разі необхідност і раджу заздалегідь з цими питаннями можна звернутись районні військові комісаріати за місцем проживання для надання консультацій з цього приводу.
Громадяни повинні усвідомити, що вимоги Збройних Сил України до призовника підвищуються, і вже будь-хто до лав ЗС Укарїни призваний не буде. При відборі призовників обов’язково проводиться психологічне тестування, одразу відсіюються особи, які притягувались до кримінальної відповідальності, або перебувають на обліку у наркологічному диспансері, тощо.
Насьогодні здійснюється якісний відбір серед юнаків та чоловіків на строкову військову службу, тих, хто буде спроможний з гідністю виконати свій конституційний обов’язок та повернутися до цивільного життя впевненою в своїх силах, сильною фізично та сформованою особистістю.

r: Як держава гарантує соціальний захист військовослужбовців строкової служби ?
– Законами України та іншими нормативно-правовими актами забезпечено належні умови для призваних на строкову військову службу громадян України, зокрема:
• при призові на строкову військову службу військовослужбовців отримують грошову допомогу у розмірі двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб (в жовтні-листопаді п.р. прожитковий мінімум доходів громадян-2007 грн.; в грудні п.р. – 2102 грн.);
• військовослужбовці перебувають на повному державному утриманні, розмішуються в казармах (на кораблях), де створені всі належні побутові умови для проживання; забезпечуються щоденним триразовим гарячим харчуванням та військовою формою одягу згідно встановлених норм;
• під час служи щомісячне грошове забезпечення військовослужбовців строкової служби складає від 350 грн. в залежності від військового звання та посади;
• при звільненні в запас їм виплачується вихідна грошова допомога у розмірі 8-ми посадових окладів, а для в/службовців з числа дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування 12 окладів;
• їм надається відпустка 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад;
• час проходження строкової в/служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
• за ними зберігаються місце роботи та середня заробітна плата, за умови офіційного працевлаштування до призову;
• за ними зберігаються жилі приміщення, які вони займали до призову на строкову військову службу. Вони не можуть бути зняті з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов;
• за наявності медичних показань строковики забезпечуються безоплатним санаторно-курортним лікуванням;
• після звільнення в запас (протягом місяця з дня взяття на військовий облік за місцем проживання за поданням військового комісаріату) виплачується матеріальна допомога в розмірі:
– середньої місячної заробітної плати на день призову, але не менше прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, встановленої на день призову (для громадян, які працювали);
– у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, встановленої на день призову(для громадян, які до призову не працювали).

Також, держава забезпечує соціальну та професійну адаптацію військовослужбовців строкової військової служби, які до призову на строкову військову службу не були працевлаштовані.

Довідково. У разі необхідності соціальну та професійну адаптацію проходять також члени сімей військовослужбовців за їх зверненням. Адаптація зазначеної категорії осіб провадиться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту населення, за рахунок коштів державного бюджету (абзац перший пункту 5 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Особи, які були призвані на строкову військову службу в період навчання у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації, при звільненні зараховуються для продовження навчання до того навчального закладу, де вони навчалися до призову, незалежно від форми навчання (пункт 2 статті 13 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Тільки військовослужбовці строкової військової служби мають право на безоплатний проїзд всіма видами транспорту загального користування міського, приміського та міжміського сполучення (за винятком таксі) (підпункт 2 пункту 3 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Члени сімей військовослужбовців строкової служби мають переважне право при прийнятті на роботу і на залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників (пункт 1 статті 18 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Передбачені і інші соціальні пільги для військовослужбовців або членів сімей військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти під час проходження служби, у разі отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва) у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності.

Військовослужбовці, які проходять строкову службу, можуть укласти контракт про проходження служби за контрактом (умови: після 11 місяців строкової служби та мінімум на 6 місяців).