Уроки Крут і Варшавського гетто

Триста героїв Крут у 1918-му повторили подвиг спартанців у Фермопілах. І перевершили його, довівши, що і ненавчені юнаки можуть мати дух професійних бійців. Так само у Варшавському гетто у січні 1943 році бійці Єврейської бойової організації Мордехая Анелевича не побоялися здійснити терор проти колаборантів та німців, а потім до травня вели хоч і безперспективну, зате мужню боротьбу за право називатися людьми.

Коли 300 ненавчених українців у Крутах вмирали – мільйони (!) українців, які мали досвід війни і рушниці під стріхами – доїдали кутю. Вони думали, що за них проти Муравйова буде воювати хтось. Цим самим вони дали червоним перемогти. І прирекли націю на голодомор 32-33-го. І нищення українців у 2-й світовій. Так само у Варшавському гетто. Юденратом командував Адам Черняков, якому приписують фразу: « я лизатиму німецький чобіт, якби лише ми вижили». У нього був помічник Юзеф Шеринський, який видавав молодих хлопців, які борлися, щоб, як він казав, вижили інші. Щоб ви знали: першими у Треблінку відправили УСІХ колаборантів Юденрату крім Чернякова, який застрелився.

Завжди так в історії буває, що потомки тих, які не пішли – ставлять пам’ятники тим, хто по юності не зміг залишити потомства. Проте подвиг героїв – це хрестоматії у наших шкільних підручниках. А ось конформістів ми засуджувати забуваємо. Просто тому, що ми їх потомки…

Уроки:

• Ще у 1918 році більшовики розвели українців «на штик у землю» і «не йдіть вмирати за буржуїв» – ще тоді Московшина перемогла нас не у бою, а у інформаційній війні; ми маємо розуміти підступність інформаційної зброї, ефективної ще у 20-му столітті: розвести, опорочити, осміяти; ще тоді і гітлерівці спочатку говорили: «ви лише пришийте зірку Давида і не ходіть тротуарами і ми вас не спалимо у концтаборі»;
• У розкладах, що краще – юнацький максималізм чи стареча виваженість – виходить, що краще вже з піднятою головою вмерти – ніж з голим задом подихати;
• Конформізм не рятує. Як ви не прогинаєтеся перед чоботом – він вас роздавить. Краще встати – і дати власнику чобота підсрачника. Метод дуже часто працює;
• Історія не закінчується. Кожне покоління переживає схожі ситуації. І кожне покоління має саме рятувати свою свободу і гідність;
• Для того, щоби не було подібних випадків – потрібно просто вчити дітей давати підсрачника і показувати усім, що вони це вміють.

Тоді у нас є шанс вижити. Герої не вмирають! Слава Україні!