Матриця

Олександр Хоруженко, директор Центра досліджень регіональної політики

Виборчий процес показує всім, що в реальності Україна – це феодальна матриця, це як інтерактивна комп’ютерна програма, де відбувається симуляція дій для мільйонів людей, насильно підключених до похабного політичного процесу декількох акторів, які таким чином отримують від людей енергію, необхідну їм для подальшого користування цією територією.
Влада – в руках “мародерів”.

Поколінню 25-35-річних немає куди рухатись. Всі шляхи у владу для них – закриті. Соціальна драбина для них обривається фактично вже на “першому” поверсі. Політична система законсервована. Увійти в неї можна тільки тоді, якщо ти сам із “матриці”. Решта ж, як Нео із однойменного фільму, знаходяться в жорсткому зруйнованому світі, який є справжнім реальним світом. А картинки із телевізора – це ілюзія, щоб тримати людей на короткому повідку.
Тому ці вибори – це критична межа.
Президенти в багатьох країнах виступають максимально етичним і навіть естетичним лейблом нації. Дивлячись на нього, як в дзеркало, нація бачить, наскільки вона моральна чи аморальна, приваблива чи потворна. В таких країнах моральні проступки президентів прості люди переживають набагато важче, ніж їх політичні чи економічні провали. В таких країнах ми чуємо вислови “мій президент”, які кажуть вам без зайвого пафосу на вулиці, а не в президентській адміністрації.
Я не вірю тим європейцям, які говорять, що непогано жити в країні, де громадяни не знають імен своїх політичних лідерів. Політика у світі антропологізується, і в душі всі хочуть бачити персону – лідера, який схожий на свій народ. Який кров’ю і духом від цієї землі.
Новою матричною якістю, якою повинен володіти наступний президент, повинна бути яскраво виражена стратегічність його мислення і його психології. Новий президент повинен воліти жагою слави, гордістю і честолюбством – якостями, необхідними для правителів.
І честолюбство не “побутове” (ним володіють і бізнесмени), а честолюбство, що виникає, коли нащадки отримують у спадок державу.
Я мрію про такого президента.

Олександр Хоруженко, директор Центра досліджень регіональної політики