Сумська спадщина у камені (Фото)

Відомі люди Сум у свій час збудували унікальні об’єкти, які залишаються візитками міста вже протягом десятків і сотень років

Старі будівлі, садиби, храми, парки, пам’ятники … Їх не так багато залишилося у нас за історію Сум довжиною в три з половиною століття. Але за кожним з них стоїть людина, яка вклала свої гроші і свою душу. Ми вирішили пригадати саме їх і розповісти про історію тих споруд, до яких вони доклали свої руки.

Альтанка і міський парк

Альтанка в Сумах вважається візитною карткою міста, а їсторія її будівництва пов’язана з купцем Йосипом ЛІЩИНСЬКИМ, чоловіком племінниці Івана ХАРИТОНЕНКА. Альтанка нібито повинна була закрити ділянку перед земською управою, розкидану після буріння свердловини в ході безуспішних пошуків нафти геологами з Петербурга. Свердловину він закрив металевою плитою, а на ній побудував альтанку. Автором споруди став кресляр земської управи Матвій ЩАВЕЛЄВ, а побудована вона була в 1900-1905 рр. Також в 1905 р. сім’я Ліщинських, яка володіла тутешніми землями, подарувала місту ділянку, де зараз парк ім. Кожедуба. Облаштовувати парк міська управа найняла відомого прибалтійського садівника, запрошеного до Сум все тим же Харитоненком, Адольфа АБОЛТІНА.

Воскресенський храм і філармонія
Засновник міста Суми залишив після себе Свято-Воскресенський кафедральний храм, який вважається найстарішою кам’яною будівлею Сум. Він закладений в 1696 р. на кошти Гарасима, а остаточно побудований в 1702 р. сином полковника – Андрієм КОНДРАТЬЄВИМ. Саме в Воскресенській церкві, задуманої спочатку як родинна усипальниця впливового роду Кондратьєвих, і був похований полковник, але склеп, за переказами, був зруйнований (засипаний піском, нібито для посилення проблемного фундаменту) в 50 рр. 18 ст. місцевим священиком.

Крім Воскресенської церкви Гарасим в околицях Сум побудував чоловічий і жіночий монастирі, відреставрував сумські храми Святителя Миколая і Преображення Господнього, але вони до наших днів не збереглися. Як не збереглися і земляні вали Сумської фортеці, – одинадцять років тому фрагмент оборонної споруди колись грізної Сумської фортеці по вул. Кооперативній розрили, а на його місці швиденько спорудили чергову офісна будівля.

Нащадок славного роду засновників Сум, дворянин, громадський діяч і найбільший землевласник в повіті Микола КОНДРАТЬЄВ мав безпосереднє відношення до нинішньої Сумської обласної філармонії, а точніше до Будинку громадських зборів, який був побудований в 90-х рр. 19 ст. Оскільки саме він подарував місту земельну ділянку під це будівництво. До речі, Микола Кондратьєв був і першим опікуном Олександрівської чоловічої гімназія – одного з найстаріших навчальних закладів Сум.

Кадетський корпус і Троїцький собор
Іван та Павло ХАРИТОНЕНКИ, підприємці і меценати, одні з найбільших російських цукрозаводчиків, були відомі своєю благодійною діяльністю. Батько і син залишили після себе, напевно, найбільшу архітектурну спадщину, яка збереглася до наших днів в Сумах. Серед них – кадетський корпус (за радянських часів – артучилище), земельну ділянку і засоби на будівництво якого заповідав після своєї смерті Іван Харитоненко, ну а до кінця справу вже довів Павло. Новий кам’яний Троїцький собор на місці застарілого також був споруджений на пожертви (майже півмільйона рублів) Павла Харитоненка. За кошти Харитоненків побудований дитячий притулок для дівчаток-сиріт (зараз це один з корпусів пологового будинку на Троїцькій), духовне училище (червоний корпус обласної лікарні), дитяча лікарня Святої Зінаїди (корпус міської дитячої лікарні та обласного управління охорони здоров’я), 1-я жіноча гімназія (корпус спочатку банківської академії, а нині – СумДУ), реальне училище (старовинна будівля четвертої школи по вул. Петропавлівській). Павло Харитоненко у 1900 р. виклопотав дозвіл і на будівництво римо-католицького храму на Троїцькій вулиці.

Іван Харитоненко за власні кошти збудував будівлю Сумського окружного суду (нині старовинна будівля на початку вул. Петропавлівській – один з корпусів СумДУ). Павло Харитоненко був одним з ініціаторів створення Бельгійського акціонерного товариства «Сумські машинобудівні майстерні (анонімне суспільство)», згодом – отримав контрольний пакет акцій підприємства. Також Харитоненко-молодший разом з партнерами ініціював створення в Сумах відділення Державного банку, приміщення під яке збудували в 1907 р. (зараз це художній музей ім. Никанора Онацького).

Дендропарк на Троїцькій
Іван АСМОЛОВ був керуючим заводами і економії Харитоненка, купцем II гільдії, гласним Сумської міської думи (1880-1905 рр.) і членом управи. Його ім’ям зараз названо унікальний зелений куточок – дендропарк на вул. Троїцькій. Селекціонер і мандрівник Асмолов зі всієї земної кулі привозив екзотичні рослини. До сих пір у глибині парку стоїть його двоповерховий особняк, де нині розташований Сумський обласний спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення (ЛСУ). Під час революційних потрясінь парк сильно постраждав – були вирубані багатовікові дерева на кострища, але деякі ботанічні екземпляри все ж вціліли.

Пророко-Іллінська церква
Саме сумської купець Степан ТИХОНОВ в 1844 р. прийняв рішення навести лад в недобудованій Іллінській церкві, яка серйозно постраждала під час сильної пожежі, що спустошила велику частину міста в 1839 р. Він з неабияким ентузіазмом почав добудовувати храм, і в 1851 р. його освятили. В цілому ж, на добру справу купець витратив 1500 рублів сріблом.

Будинок-музей Чехова і церква на Луці
Музей відкрився рівно через сто років від дня народження письменника, 29 січня 1960 р., у колишньому флігелі колись багатої садиби, родовому гнізді поміщиків ЛИНТВАРЬОВИХ, розташованої в мальовничому місці на Луці. Тільки три з семи будівель збереглися на території садиби – сам будинок і два флігелі. У західному під час літніх канікул і жив сам ЧЕХОВ.

У 1837 р. на місці, де колись був дівочий Іоанно-Предтеченський монастир, фундатором і щедрим жертводавцем якого був засновник Сум Гарасим Кондратьєв, коштами Павла ЛИНТВАРЬОВА була реконструйована в камені церква Різдва Іонна Предтечі. Тридільна і з дзвіницею, вона отримала нове життя вже як парафіяльний храм для Луки і сусіднього села Баранівки. У 1907 р. до церкви прибудовано два вівтарі – Св. Трійці і Св. Іоанна.

ТЮГ – Театр Корепанова

На початку 20 ст., завдяки ініціативі та наполегливості члена Сумської міської управи і просто актора – любителя Дмитра КОРЕПАНОВА (1863 – 1936), в Сумах побудовали зимовий театр. Його зведення за рахунок коштів міського бюджету було розпочато в 1907 р. на вул. Покровської, а завершено в 1911 р. Саме тоді і відкрився перший театральний сезон в театрі «Тіволі» (так спочатку називався театр Корепанова). У ньому постійно, особливо взимку, виступали різні українські театральні трупи.

Спасо-Преображенський собор і Думський будинок
Спасо-Преображенський храм будувався одночасно з Сумською фортецею і переважно на соборні пожертви пересічних сумчан. Великі ж пожертвування в 1776 р. надійшли від Якова ШУБСЬКОГО, Євдокії ПАРАФІЄВСЬКОЇ, Федора ФІЛОНЕНКО і Олени КРАМАРЕНКО. Спочатку храм був дерев’яним, потім – цегляним; а нинішнього вигляду він набув після капітальної реконструкції в 1882-1892 рр. під керівництвом відомого архітектора М. ЛОВЦОВА на кошти сумського купця і мецената Дмитра СУХАНОВА (в 1858-1871 рр. він – сумський міський голова).

Усиновлений племінник Дмитра Суханова Микола в 1895 р. побудував на розі вулиць Петропавлівської і Думській садибний будинок. Пізніше він перейшов у власність родини Сумовських. Зараз у головній будівлі садиби Інститут прикладної фізики.

Пантелеймонівська церква
Храм був закладений в 1911 р. за проектом майбутнього академіка архітектури Олексія ЩУСЄВА (за іншими даними, за проектом харківського єпархіального архітектора В.ПОКРОВСЬКОГО) і призначався для розміщення в Сумах архієрейської резиденції сумського вікарного єпископа. Основним меценатом будівництва Пантелеймонівського храму був сумський купець Іван КУЛЕШОВ. У 1920 р. архієрейський двір займав чоловічий монастир. Після закриття монастиря в кінці двадцятих років 20 ст. богослужіння проходили в Пантелеймонівській церкві – до 1963 р. За радянських часів у церкві хотіли побудувати навіть планетарій. Зараз тут духовна семінарія.

Григорій Санич
Панорама №36-2020