Жах і темрява

План Ворога / Хто Винен / Що Робити / Локомотив Лещенка

Ворог має чіткий план. Він знає, скільки потрібно дронів і ракет, куди вони полетять, як саме полетять і коли полетять, щоб знищити українську енергосистему до ноги, тобто до мегавата, і занурити країну в суцільну темряву і зиму.
До Нового року впораються (сподіваюсь, що ні).
Там якраз починаються холоди. Та й символічно.

Шкода тільки, що Україна не має жодного ефективного плану протидій. Було дивним сподіватися, що ф не станеться. І дуже наївно називати, після всього, що сталося за ці три з половиною роки Широкомасштабки, дії ворога підступними і цинічними. Бо війни виграє той, хто більш підступний і цинічний.

І пошук винних – це не план. Це – зрада. Зрада, бо влада мусить бути чесною перед людьми (розумію, що сподіватися на це не менш наївно, ніж на милосердя ворога, менш із тим, це ж українська влада…).

Якщо Україна не мала шансів при своїх ресурсах захистити об’єкти енергосистеми, то влада мусила активно готувати населення до суворої зими. Бо далеко не всі розуміють навіть зараз, що очікує на країну в січні-лютому, і далеко не всі можуть собі дозволити купити екофло або інші зарядні пристрої. Сподіватися можна на краще, але готуватися до найгіршого – істина відома. Тож цю істину невтомно потрібно було доводити до населення, пропонуючи по ходу дешеві кредити і закупи необхідного обладнання. Створити такий собі «пакунок полярника» в мінімальній та максимальній комплектації і пропонувати під щоденне: «Зима буде дуже важкою! Зима буде дуже важкою!»

Бо ми ж чули що? «У нас все чудово, всі об’єкти захищені і укріплені особисто Мустафою Наємом!»
Гіркий сарказм, вибачте. Залізницею не може займатися журналіст Сергій Лещенко, захист енергетики не може курувати громадський діяч Мустафа Наєм. Тобто можуть, але результати такі, які є. Про державу і клоуна (закреслено) кухарку ви і так знаєте.

Тепер президент прямо вказує на того, хто, на його думку, має нести відповідальність. Екскерівник «Укренерго» Кудрицький. Який був звільнений у березні 2024 р. Можливо, частково відповідальність і лежить на ньому, мені важко судити. Але хіба в державі немає міністра енергетики і це – не його пряма відповідальність? І хіба не було в той час прем’єр-міністра? А також президента? Знаю-знаю, не царська це справа – за такі речі відповідає уряд. Але давайте вже по-чесному – без Офісу президента там нічого не робиться. Так, саме так криво працює державна машина з 2019 р. І це має свої наслідки. Не говоримо навіть про корупцію, хоча, по багатьох даних та висловлюваннях, не створені як слід захисні споруди на кількох об’єктах – прямий наслідок скасованих тендерів.

Не менше потерпають об’єкти «Укрзалізниці». З п’ятниці на суботу, під час масованого нальоту, наприклад, була знищена вузлова станція Гребінка, що на Полтавщині. 28 «шахедів» рознесли залізничний вузол вщент. Дуже важливий для логістики, особливо – для логістики Збройних сил. Напередодні заступник голови Наглядової ради «УЗ» Сергій Лещенко (який отримав 6.7 млн грн виплат в 2021-22 рр, 2.93 млн грн у 2023 р, 3 млн. грн в 2024 р., тобто пан заступник обійшовся «УЗ» за чотири роки майже в 13 млн грн. А він же там такий не один!) виступав у парламенті з палкою промовою, що «УЗ» невдовзі матиме дефіцит бюджету 16 млрд грн, тож дайте грошей терміново. Це йшло паралельно із заявою президента про 3000 км безкоштовно кожному громадянину. Читав безліч доказових висловлювань про те, наскільки це допоможе «УЗ», але так і не зрозумів, у чому дохід. Хіба з додаткових послуг (чай, постіль, цукерки). Але з такими темпами повітряних атак їздити скоро буде ні по чому.

Між іншим, коментуючи дискусію, пан Лещенко зазначив, що «УЗ» пишається своєю футбольною командою «Локомотив», що виступає в другій лізі чемпіонату України. Уявляєте? У підприємства немає коштів, а воно фінансує футбольний клуб! Офіційний середній бюджет клубу другої ліги – до 15 млн грн., але маємо на увазі, що фонд оплати праці футболістів в українському футболі лежить або повністю, або частково в «тіні». А це – чи найбільша стаття витрат. Словом, коштовна це забавка – футбольний клуб, але відмовлятися від неї Лещенко, очевидно, не бажає. Каже, фінансують благодійники. Тобто благодійникам немає куди вкладати гроші в «УЗ»?

Це важко зрозуміти насправді. Точніше, неможливо.

Про ситуацію біля Покровська писати нічого не буду. Наразі стільки різної, часто несумісної, інформації, що, не перебуваючи на місці подій і не володіючи ситуацією, немає сенсу створювати зайве ненадійне джерело. Єдине, що ми всі знаємо – там пекельно складно нашим хлопцям.
Нічого не хочеться писати і про перспективи миру. Бо, очевидно, таких як не було, так і не є.

Широкою сенсацією у вузьких колах стала хіба що заява одного дуже відомого равіна, який пообіцяв, що війна в цьому форматі завершиться 15 січня 2026 р. Люди, які знають равіна як людину дуже мудру і як таку, що за все своє життя не висловила жодної глупої думки, дуже здивувалися, а дехто, віддавши равіну належне за його розсудливість, написав: «Ви же равін, а не блогер!». Типу схаменіться, батюшко…

Єдине, що тішить у суспільному житті по-справжньому – нарешті перестали базікати про вибори. Зазвичай, у таких розмовах завжди пропускається фаза «закінчення війни» і публіка одразу переходить до обговорення якихось міфічних виборів, прогнозуючи результати, характеризуючи майбутніх кандидатів та таке інше. Спочатку такі розмови дуже нервували, а потім зрозумів, що подібним чином люди просто скидають стрес, бо вибори – це наче ж мирне життя, і обговорюючи їх, ми наче програмуємо себе, що скоро все буде добре. Ну це така собі форма побажання: «Хоча б уже це все скоріше закінчилось!» – у виконанні політологів. Та в цілому вважаю такі розмови вкрай шкідливими. Бо підсвідомо вселяють у людей, які ще вірять джерелам інформації (а таких на диво багато!) безпідставні надії. Але це стандартний підхід, як вже відомо.

Будьте пильними. Тепла і світла вам. І газу. До нових захоплюючих зустрічей.