Суми: новини, події, коментарі

Нотехс - будівництво у Сумах

Замахнулися на Конституцію: які зміни до Конституції України пропонували внести президенти

95

Кожен президент України мріє залишити слід не тільки в історії країни, але і в її Конституції. Починаючи з Леоніда Кучми, кожен глава держави пропонував свої зміни до Основного закону, а дехто запропонував фактично повністю переписати його. Як же президенти пропонували змінювати Конституцію України…

Леонід Кучма
Перша і невдала спроба Леоніда Кучми внести зміни до Конституції України була в 2000 році. Вносити зміни вирішили за результатами всеукраїнського референдуму, який відбувся 16 квітня 2000 року (це був один із двох референдумів в історії незалежної України), пише «Слово і діло».

На референдум винесли чотири питання:
про право президента розпускати Верховну раду, якщо протягом місяця не була сформована коаліція або протягом трьох місяців не був затверджений бюджет («за» – 85,9% українців);
позбавлення народних депутатів недоторканності («за» – 90,2% українців);
скорочення кількості нардепів з 450 до 300 («за» – 91,1%);
запровадження двопалатного парламенту («за» – 82,9%).

Хоча населення підтримало зміни до Конституції, їх не підтримали у Верховній раді – голосів забракло.

Ще один проєкт змін до Конституції Кучма вніс до парламенту в червні 2003 року, але відкликав його після того, як народні депутати направили законопроєкт до Конституційного суду. Кучма вважав, що «з правової точки зору це викликає великі сумніви». «За таких умов навіть позитивне рішення про внесення змін до Конституції України ставиться під серйозну загрозу», – заявив він.

Наприкінці 2004 року в Україні провели першу масштабну конституційну реформу, ініційовану президентом Кучмою. Вона передбачала:
перетворення України на парламентсько-президентську республіку;
збільшення терміну повноважень Верховної ради з 4 до 5 років;
вибори до парламенту на пропорційній основі;
Кабінет міністрів формується парламентською коаліцією, прем’єр-міністр призначається Радою за поданням президента;
у разі дострокового припинення повноважень президента його обов’язки виконує спікер Верховної ради.

Віктор Ющенко
У Віктора Ющенка було дві провальні спроби внести зміни до Основного закону. У березні 2008 року він запропонував внести зміни в закон «Про Конституційний суд України». Законопроєкт, зокрема, передбачав, що суддів КСУ своїм указом призначає президент. Однак ініціатива навіть не пройшла профільний комітет Ради – її рекомендували відправити на доопрацювання.

У березні 2009 року Ющенко представив свій варіант Конституції України і вніс до Верховної ради невідкладний законопроєкт. «Нам потрібні справді доленосні зміни. Ці зміни неможливі без системного оновлення Конституції України. Я хочу, щоб в нашій державі постала Конституція, створена не під когось, не для політиків, а для нашого народу, нашої держави, нашої свободи, нашого прогресу», – заявив Ющенко, виступаючи в Раді.

Варіант Конституції Ющенка, зокрема, передбачав функціонування в Україні двопалатного парламенту (Національні Збори України), який би складався з сенату й палати депутатів.

Затвердити нову Конституцію Ющенко хотів на всеукраїнському референдумі, навіть запропонував виділити на це 450 млн грн. Однак Верховна рада не захотіла відправити зміни до Конституції до КСУ, голосів не вистачило навіть, щоб направити їх на доопрацювання – проєкт був відхилений.

Віктор Янукович
Перше, що відбулося після інавгурації Віктора Януковича, – Партія регіонів звернулася до Конституційного суду з позовом про визнання конституційної реформи 2004 року незаконною. У вересні 2010 року КСУ ухвалив відповідне рішення, і закон про конституційну реформу втратив чинність.

Своє рішення КСУ пояснив тим, що реформу ухвалили з порушенням встановленої в Конституції процедури. При цьому закон просто скасували, а не залишили рішення за Верховною радою. До речі, в 2014 році правоохоронці почали кримінальне провадження за фактом узурпації влади Віктором Януковичем, і у справі проходили шість суддів КСУ, які ухвалили незаконне рішення про скасування Конституції 2004 року.

Відзначимо, що на початку 2014 року, після Революції гідності, Україна повернулася до варіанту Конституції 2004 року.

Крім того, під час своєї каденції Янукович ініціював зміни до Конституції щодо проведення чергових виборів народних депутатів, президента, депутатів Верховної ради Криму, місцевої влади. Відповідно до закону, який Верховна рада схвалила у 2011 році, термін перебування на всіх цих посадах – п’ять років.

Також Янукович ініціював розширення повноважень Рахункової палати: закон його авторства передбачає, що РП буде контролювати не лише використання коштів державного бюджету, а й їх надходження. Парламент схвалив ці зміни у вересні 2013 року.

У липні 2013 року Віктор Янукович запропонував внести зміни до Конституції щодо посилення гарантій незалежності суддів. Законопроєкт входив до «євроінтеграційного пакета» і передбачав позбавлення парламенту права призначати й звільняти суддів загальної юрисдикції на безстроковий термін. Призначати й звільняти суддів зможе тільки президент на підставі подання Вищої ради юстиції. Законопроєкт схвалив Конституційний суд, але винесли його на голосування в Раді тільки в липні 2014-го, вже після втечі Януковича. Зрозуміло, що його ініціативу відхилили.

Петро Порошенко
П’ятий президент України був автором значної кількості змін до Конституції. Перша його ініціатива – зміни в частині правосуддя, Верховна рада ухвалила закон в червні 2016 року. Він передбачає:
створення Вищої ради правосуддя, яка буде здійснювати відбір суддів для всіх судів країни;
переатестація всіх суддів України;
позбавлення недоторканності суддів, згода на їх арешт буде давати Вища рада правосуддя;
трирівневу судову систему: суди першої інстанції, апеляція і Верховний суд.

Ще одна важлива зміна до Конституції – закріплення стратегічного курсу України на набуття повноправного членства України в Європейському союзі і НАТО. Відповідний закон Верховна рада ухвалила в лютому минулого року, за місяць до президентських виборів.

Двічі Петро Порошенко намагався провести зміни до Конституції щодо недоторканності народних депутатів. Один його законопроєкт відхилили, а другий ухвалили вже фактично з ініціативи Володимира Зеленського – він позначив його як невідкладний, а Верховна рада IX скликання проголосувала.

Також Порошенко в рамках декомунізації пропонував перейменувати Дніпропетровську область у Дніпровську. Але народні депутати не підтримали такий варіант.

Так і не були ухвалені зміни до Конституції щодо децентралізації влади, ініційовані Порошенком. Він вніс законопроєкт у липні 2015 року, і за весь президентський термін Порошенка рішення щодо проєкту не було ухвалено. Порошенко пропонував запровадити інститут префектів замість голів обласних організацій, територію України поділити на громади, дати президенту право на розпуск органів місцевого самоврядування.

Володимир Зеленський

Нинішній президент України теж має намір значно перекроїти Конституцію. Що стосується скасування недоторканності нардепів, то тут Володимир Зеленський не став «винаходити велосипед» і просто запропонував ухвалити законопроєкт Петра Порошенка. Що Верховна рада і зробила восени минулого року.

Також Володимир Зеленський запропонував свій варіант змін до Конституції щодо децентралізації влади. Законопроєкт він вніс у середині грудня, він передбачав: запровадження інституту префектів (як і в Порошенка), запровадження нового переліку адміністративно-територіальних одиниць (громада, округ, область), закріплення права місцевих жителів на зміну кордонів і перейменування населених пунктів, закріплення права громади на самоврядування шляхом виборів і місцевих референдумів. Ініціативу розкритикували всі – від міжнародних організацій до народних депутатів. У підсумку в січні було вирішено, що така важлива реформа потребує доопрацювання, і Зеленський свій законопроєкт відкликав.

Чотири пропозиції Зеленського про зміни до Конституції опрацьовуються в комітетах Верховної ради. Зокрема, президент запропонував скасувати адвокатську монополію – скасувати норми про те, що виключно адвокат представляє інтереси громадянина в суді. Також Зеленський має намір виконати «вічну» обіцянку всіх українських політиків і надати народу право законодавчої ініціативи.

Ще один президентський законопроєкт передбачає запровадження уповноважених Верховної ради, яких депутати можуть призначати для здійснення парламентського контролю за дотриманням Конституції і законів у окремих сферах. До речі, Конституційний суд цей законопроєкт визнав неконституційним.

Крім того, Зеленський запропонував скоротити кількість народних депутатів з 450 до 300. Верховна рада вже попередньо схвалила цей законопроєкт. Також президент ініціював зміни до Конституції щодо додаткових підстав дострокового припинення повноважень нардепів. Серед додаткових підстав він запропонував передбачити «кнопкодавство» і прогули пленарних засідань і засідань комітету.