Залишитися “на хазяйстві”
ПОНЕДІЛОК, 13 БЕРЕЗНЯ.Спостерігаю аномальне явище: досі триває викидання ялинок. На моїх очах чоловік виніс нещасне лисе дерево і додав до двох, які з’явились біля смітника вночі. Утворилась купа сухих дров, яка вдень загорілась. Наче сама. МЧС не викликали, прогоріло само. В хату натягло диму. Смердить, бо там була ще якась пластмаса. Коли довго немає повітряних тривог, або ще якогось екстріму – розважаємося самі, на власний розсуд. Мале з візка тицьнуло в мене пальцем і каже: “Дядя”. Яке розумне! Мама уточнює: “Дєдушка”. Яке недолуге!
ВІВТОРОК, 14 БЕРЕЗНЯ. Новини не тільки підказують нам, що думати, але й визначають, про що саме. Ну яка нам з вами різниця, якою ногою дригнув той путло, чи на який бік в нього скривило пику?! А з цього виводять такі глобальні прогнози, що аж смішно! Мати одного школяра поскаржилась, що батьки збирали гроші вчительці на подарунок до дня народженя. Каже, що подарували якусь божевільно дорогу косметику, а вона, мовляв, прийняла, як належне. Питаю: “Скидались добровільно? Дарували самі?” Здається, для неї це дуже складні питання.
СЕРЕДА, 15 БЕРЕЗНЯ.Вчора влучили по Краматорську, сьогодні – Херсон, Вовчанськ. Раптова загибель людей стає банальністю. Сі збирається летіти до пу. пу був, чи не був, чи збирається до Криму – чергова вправа для політологів-аналітиків. Чомусь не чіпляє.
ЧЕТВЕР, 16 БЕРЕЗНЯ. Дуже креативний хлопець-старшокласник запропонував проєкт пенсійної реформи: “Зробити пенсійний вік з 16 до 40 років, хай люди поживуть, поки молоді. А потім можна вже й на роботу, в кого на скільки залишиться здоров’я”. Кажете, дурний? В такому віці трішки божевільним бути корисно. Без абсурдних ідей – ніяк, а грошей мамка з батьком поки підкинуть.
П’ЯТНИЦЯ, 17 БЕРЕЗНЯ. Дійсно глобальна новина – на путла виписано ордер. Тепер воно – офіційно визнаний міжнародний злочинець. І стаття погана – злочини проти дітей. З такою статтею та аби на нашій зоні… Хоча, не буду про це. Відчуваю, що цю тему обговорюватимуть в цілому світі і максимально всебічно. Від себе додам тільки таке: разом із ним остаточно викинуте на маргінеси все населення ерефії, всі, хто визнає його своїм лідером. З таким персонажем не тільки разом в кадрі опинитись, а на одному гектарі присісти токсично.
СУБОТА, 18 БЕРЕЗНЯ. Так би і озирав світ з висоти власного дивану, та нагальні проблеми штовхають до руху. Пішов на ринок, злякався. Ціни і раніше були хижі й дикі, та останнім часом наче сказились! Антигуманне сало! Геноцидна цибуля! Морква – просто терористична, та ще й вся в землі. Знаю, що земля – то не грязь, а наше багатство. Воно так, тільки коли вона залишається на городі, а не продається по ціні моркви. “Чому це морква така грязна й страшна”, – питає тітка. “То не вона, то жисть в неї така”, – відповідає хазяїн моркви. Трішки заспокоїли курячі яйця. Вони, здається, самі заспокоїлись щодо складання собі ціни, навіть трішки-трішки подешевшали. Розговорився з продавцем, згадали ті, ексклюзивні яйця, які міноборони знайшло для ЗСУ ще в лютому. Ті були аж по 17 грн за штуку, а ці – тільки по 5, 9. “То, мабуть, були спеціальні, мілітарні, під камуфляж розфарбовані і такі, мов з-під страуса.. Чи страусихи. Ми не знаємо, бо військова таємниця”, – розкручує тему мужик.
НЕДІЛЯ, 19 БЕРЕЗНЯ. Багато сусідів виїхали, перед дверима нежилих квартир збирається сміття. Прибирають ті, хто залишився. Але ж треба комусь доглядати все це хазяйство!