Захворюваність на хворобу Лайма на Сумщині зросла втричі

За даними відділу охорони здоров’я Сумськоъ мыськради, зростання захворюваності відбувається на фоні збільшення розповсюдження іксодових кліщів, чиїх укусів людині слід остерігатися під час перебування на природі. Ці небезпечні для людей і тварин істоти найбільш активні у квітні–червні та серпні–жовтні.

Зустріти кліщів можна не тільки в лісі, парку чи сквері, а й на будь-якому газоні. Найчастіше вони сидять у траві, на висоті 20–60 см і лише зрідка потрапляють на невисокі кущові рослини. Крім того, вони можуть заноситись до житла людини з букетами квітів, собаками та іншими домашніми тваринами.

Укуси кліщів загрожують людям такими хворобами, як іксодовий кліщовий бореліоз (хвороба Лайма), кліщовий вірусний енцефаліт, марсельська гарячка тощо. Щороку в Україні близько 20000 людей звертається з укусами кліщів до закладів охорони здоров’я. Майже 2000 з них заражаються інфекційними захворюваннями.

Найчастіше зустрічається хвороба Лайма. Тривалість інкубаційного періоду після укусу кліща варіює у широких межах від 1 до 53 днів, найчастіше – 12 днів. Першим проявом хвороби є почервоніння на місці присмоктування кліща, лихоманка, головний біль, затверділість м’язів шиї, ломота у всьому тілі і млявість. Якщо не провести лікування на ранній стадії, хвороба може призвести до ураження різних органів: шкіри, суглобів, м’язів, нервової і серцево-судинної системи, і навіть до інвалідності. Ризик зараження залежить від тривалості присмоктування кліща: протягом доби вірогідність інфікування досить мала, а в кінці третьої доби наближається до 100%.

Лише термінове звернення постраждалого від укусу до лікаря дозволяє оперативно визначити ефективні профілактичні та лікувальні заходи. При укусі кліщем слід щонайшвидше звернутися до лікаря-інфекціоніста, а для зняття кліща з тіла людини – до травматолога чи хірурга.

Пацієнт з хворобою Лайма безпечний для оточуючих, кліщовий бореліоз не передається від людини до людини.

Для профілактики нападу кліщів необхідне вчасне прибирати опале листя, гілки дерев, скошувати траву та бур’ян, вирубувати чагарники, проводити обробку спеціальними препаратами (за умови великої щільності кліщів на певній території).