Як на Сумщині увічнили пам’ять Малевича

Я б покривив душею, якби сказав, що, проживши у Білопіллі до 26 років, чув щось про Казимира Малевича у «прив’язці» до нашого міста.

Не певен, що сьогодні білопільці обізнані більше. Вибачте, якщо не так. Між тим Білопілля, тодішнє повітове містечко Харківської губернії, відіграло важливу, навіть, може, стартову роль у становленні митця. Саме тут у 1891 році ще зовсім юний Казимир вперше побачив «живих» художників-петербуржців, які приїхали писати ікони для місцевого храму. Ця зустріч, як пізніше зізнавався сам Малевич, дуже схвилювала його. І хоча батько, успішний цукровар, готував йому інше майбутнє, віддавши до агрономічного училища у селі Пархоменкове під Білопіллям, творча іскра виявилась яскравішою. Але це – окрема тема. Просто думаю: невже у місті ні у кого не дійшли руки, щоб увічнити пам’ять про всесвітньо відомого автора «Чорного квадрату» якось пристойніше, аніж такою – з дозволу сказати – «промоцією» на фасаді колишнього молочного магазину біля міського ринку.
Щось не так, земляки?

фото автора
Юрій ФАДЕЕВ, “Панорама” №34